Court ruling № 75281789, 13.07.2018, Donetsk Administrative Court of Appeal

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

13 липня 2018 року справа №805/1953/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Суддя Донецького апеляційного адміністративного суду Геращенко І.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року у справі № 805/1953/18-а за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2 юстиції України про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Донецького апеляційного адміністративного суду надійшла справа № 805/1953/18-а, разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року.

Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, вважаю, що вона не відповідає вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з чим така скарга підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Апелянт квитанцію про сплату судового збору не надав.

За частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8 липня 2011 року (далі – Закон № 3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як вбачається з матеріалів справи, апелянт оскаржує ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року.

Відповідно до п.п.5 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду апеляційної скарги і касаційної скарги на ухвалу суду встановлено у 1 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 року № 2246-VIII, для працездатних осіб у 2018 році встановлено прожитковий мінімум у розмірі 1762,00 грн.

До апеляційної скарги позивач додав клопотання про звільнення від сплати судових витрат, в якому зазначив, що є військовослужбовцем, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей та дружину, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, предметом позову є захист трудових прав позивача.

Проте, зазначене клопотання не підлягає задоволенню, оскільки стаття 5 Закону № 3674-VI, визначає вичерпний перелік звільнених від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Відповідно до вказаної статті, в редакції на час звернення з апеляційною скаргою, апелянт не входить до переліку осіб, яких звільнено від сплати судового збору.

Суд вважає, що скаржник безпідставно посилається на статус учасника бойових дій, оскільки в спірних правовідносинах із Головним територіальним управлінням юстиції у Донецькій області порушення прав позивача безпосередньо не пов’язано із реалізацією ним статусу учасника бойових дій.

При цьому пункт 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» кореспондується із положеннями статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якою передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов’язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов’язаних з розглядом цих питань.

Стосовно посилань апелянта про те, що предметом позову є захист трудових прав позивача, а тому він звільнений від сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Приписами пункту 1 частини 1 статті 5 Закону № 3674-VI визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях зокрема звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Тобто, пільга по вказаній нормі застосовується у разі незгоди позивача з його звільненням роботодавцем, а також питанням щодо стягнення заробітної плати.

Проте, як вбачається з вимог позовної заяви ОСОБА_1, позивач просить визнати незаконними дії відповідача стосовно не призначення його на посаду начальника Мангушського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, тобто факт припинення трудових відносин з відповідачем відсутній.

Враховуючи предмет спору в цій адміністративній справі, судовий збір за звернення з цією апеляційною скаргою підлягає сплаті на загальний підставах.

Таким чином, апелянту необхідно усунути встановлені судом недоліки апеляційної скарги, а саме, надати докази сплати судового збору у сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні.

При цьому несплачену суму судового збору належить перераховувати за наступними реквізитами:

Отримувач: Краматор.УК/м.Краматорськ/220301101

Код отримувача (ЕДРПОУ) 37944338

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Код банка (МФО) 899998

Рахунок 34314206081008

За приписами частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаного недоліку шляхом надіслання на адресу Донецького апеляційного адміністративного суду документу про сплату судового збору.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 169, 296, 298, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року у справі № 805/1953/18-а – залишити без руху.

Скаржнику усунути встановлені недоліки апеляційної скарги шляхом невідкладного подання до Донецького апеляційного адміністративного суду доказів сплати судового збору у сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні.

Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги – десять днів з моменту отримання ухвали.

В разі невиконання вимог цієї ухвали апеляційна скарга повертається апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: ОСОБА_3