
Справа № 153/744/17
Провадження № 22-ц/772/1432/2018
Категорія: 59
Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_1
Доповідач:ОСОБА_2
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2018 рокуСправа № 153/744/17м. Вінниця
Апеляційний суд Вінницької області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду:
судді-доповідача ОСОБА_2,
суддів Марчук В.С., Матківської М.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за наявними мате-ріалами, без повідомлення учасників цивільну справу за позовом
заступника військового прокурора Хмельницького гарнізону Західно-
го регіону України в інтересах держави в особі Адміністрації Держав-
ної прикордонної служби України до ОСОБА_3 про
відшкодування витрат, пов’язаних із навчанням,
за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ямпільського ра-йонного суду Вінницької області від 03 травня 2018 року, ухвалене у приміщен-ні суду у м. Ямполі Вінницької області за головування судді Любинецької-Оні-лової А.Г.,
В С Т А Н О В И В:
27 червня 2017 року Заступник військового прокурора Хмельницького гар-нізону Західного регіону України в інтересах держави в особі Адміністрації Державної прикордонної служби України звернувся у Ямпільський районний суд Вінницької області з позовом до ОСОБА_3, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_4 академії Державної прикордонної служби України імені ОСОБА_5 ( далі - НАДПСУ імені ОСОБА_6, академія ), про відшкодування витрат, пов’язаних з навчанням. Позов мотивований тим, що 11 серпня 2015 ро-ку наказом ректора НАДПСУ ім. Б. Хмельницького № 456-ос ОСОБА_3 був за-рахований до списків курсантів академії, поставлений на усі види забезпечення. 08 березня 2017 року згідно наказу ректора академії № 159-ос відповідач звіль-нений з військової служби на підставі пункту «е» частини шостої статті 26 За-кону України «Про військовий обов’язок та військову службу» у зв’язку з служ-бовою невідповідністю. Наказом ректора академії від 07 квітня 2017 року № 225-ос з ОСОБА_3 достроково припинено ( розірвано ) контракт про прохо-дження військової служби ( навчання ), його виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. Відповідач під час навчання у НАДПСУ ім. Б. Хмельницького за рахунок коштів державного бюджету перебував на повно-му державному забезпеченні. Усього державою в особі Адміністрації Держав-ної прикордонної служби України на утримання відповідача було витрачено 104580,13 гривень, з яких: на грошове забезпечення 100502,89 гривні, на продо-вольче забезпечення 944,82 гривні, на забезпечення речовим майном 2922,48 гривні, на медичне забезпечення 209,94 гривень. Добровільно відшкодувати вартість витрат, пов’язаних з його утриманням в академії ОСОБА_3 не бажає, тому, вважаючи права Адміністрації Державної прикордонної служби України порушеними, що виразилося у негативному впливі на своєчасність виплати гро-шового забезпечення військовослужбовцям та службовцям Державної прикор-донної служби України, прокурор просив суд стягнути з відповідача витрати, пов’язані з його утриманням у НАДПСУ ім. Б. Хмельницького в розмірі 104580,13 гривень, а також судові витрати на користь військової прокуратури Західного регіону України ( а. с. 2-7 ).
Рішенням Ямпільського районного суду Вінницької області від 03 травня 2018 року позов задоволений. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Адміністрації Державної прикордонної служби України грошові кошти в розмірі 104580,13 гривень, пов’язані з його навчанням та утриманням у НАДПСУ ім. Б. Хмель-ницького за період з 11 серпня 2015 року по 08 квітня 2017 року. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь військової прокуратури Західного регіону України судовий збір в розмірі 1600,00 гривень ( а. с. 104-113 ).
Не погоджуючись з ухваленим судом першої інстанції рішенням, відповідач ОСОБА_3 оскаржує його в апеляційному порядку, просить дане рішення скасу-вати, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог частково та стяг-нути з нього на користь позивача грошові кошти в сумі 4077,24 гривень. Скарж-ник вважає, що оскаржуване рішення ухвалене за неповно з’ясованих обставин, які мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Судом не взято до уваги, що від-повідач під час проходження служби отримав травму та у зв’язку з цим не міг виконувати нормативи, саме тому йому було запропоновано написати рапорт на ім’я керівника навчального закладу щодо звільнення за власним бажання, що власне і було зроблено. При цьому скаржник зазначає, що судом першої інстан-ції також не враховано, що він проходив військову службу за контрактом, тому за виконання покладених на нього службових обов’язків йому нараховувалася заробітна плата ( грошове забезпечення ) як військовослужбовцю, тому стяг-нення коштів у сумі 100502,89 гривень є помилковим, оскільки заробітна плата стягненню не підлягає ( а. с. 116-120 ).
Відзив на апеляційну скаргу учасниками справи не подавався.
Пунктом 8 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України визначено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здій-снюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Колегія суддів апеляційного суду, розглянувши справу у порядку спрощено-го позовного провадження за наявними у ній матеріалами без повідомлення учасників справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не під-лягає.
Згідно норм статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рі-шення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права, з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підста-ву своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам, воно є законним та обґрунтованим.
Судом першої інстанції встановлено та не оспорюється учасниками справи, що наказом ректора НАДПСУ ім. Б. Хмельницького від 11 серпня 2015 року № 456-ос ОСОБА_3 з 11 серпня 2015 року занесений в списки курсантів академії, зарахований на всі види забезпечення згідно атестатів ( а. с. 13 ). 11 серпня 2015 року між Тимчасово виконуючим обов’язки ректора Національної академії Дер-жавної прикордонної служби України імені ОСОБА_6 полковником ОСОБА_8 та ОСОБА_3 укладений контракт про проходження військо-вої служби ( навчання ) курсантами вищого військового навчального закладу Державної прикордонної служби України ( а. с. 10 ). Наказом ректора НАДПСУ ім. Б. Хмельницького від 08 березня 2017 року № 159-ос молодшого сержанта ОСОБА_3, курсанта 323 навчальної групи навчального курсу факультету право-охоронної діяльності на підставі його рапорту від 26 січня 2017 року, рішення атестаційної комісії, подання та контракту з 08 березня 2017 року звільнено з військової служби в запас за пунктом «е» ( через службову невідповідність ) частини шостої статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» та підпунктом шостим пункту 280 Положення про проходження гро-мадянами України військової служби в Державній прикордонній службі ОСОБА_9 без права носіння військової форми одягу ( а. с. 14 ). Наказом ректора акаде-мії від 07 квітня 2017 року № 225-ос достроково припинений ( розірваний ) кон-тракт про проходження військової служби ( навчання ) з ОСОБА_3, виключе-но його із списків особового складу та всіх видів забезпечення з 08 квітня 2017 року ( а. с. 11 ).
Згідно розрахунку витрат, пов’язаних з утриманням курсантів у Національ-ній академії Державної прикордонної служби України від 06 квітня 2017 року № 6 всього на утримання ОСОБА_3 було витрачено: на грошове забезпечення 100502,89 гривні, на продовольче забезпечення 944,82 гривні, на забезпечення речовим майном 2922,48 гривні, на медичне забезпечення 209,94 гривень ( а. с. 12 ). З довідки щодо фактичного навчання курсанта 323 навчальної групи нав-чального курсу факультету правоохоронної діяльності ОСОБА_3 встановлено, що останній строкову службу не відслужив. У перерахунку на строкову службу на день виключення зі списків курсантів 08 квітня 2017 року термін відслуже-ної строкової служби становить 1 рік 2 місяці 29 днів. Фактично навчання з 11 серпня 2015 року по 08 квітня 2017 року становить 1 рік 7 місяців 27 днів ( а. с. 15 ). При цьому вбачається, що у період з 06 по 19 квітня 2016 року ОСОБА_3 перебував на лікуванні, а з 19 квітня по 18 травня 2016 року - у відпустці для лікування у зв’язку із хворобою. Перебування відповідача на лікуванні у Центральному клінічному госпіталі ДПС України також підтверджується копі-єю виписного епікризу № 1850/287 ( а. с. 98, 99 ).
Відповідно до довідки-розрахунку на утримання грошового забезпечення курсанта молодшого сержанта за контрактом ОСОБА_3, який навчався в НАДПСУ ім. Б. Хмельницького з 11 серпня 2015 року по 08 квітня 2017 року встановлено, що йому разом нараховано і виплачено грошове забезпечення за час навчання в сумі 100502,89 гривень ( а. с. 16 ). Довідкою-розрахунком від 06 березня 2017 року № 1201 встановлено, що сума витрат за продовольче забезпе-чення ОСОБА_3, що підлягає відшкодуванню, становить 944,82 гривні ( а. с. 17 ). З довідки-розрахунку від 07 квітня 2017 року № 23 вбачається, що сума витрат на утримання вартості за предмети речового майна, строк яких на день звільнення ОСОБА_3 не закінчився, становить 2922,48 гривні ( а.с.18 ). Із довід-ки-розрахунку щодо вартості медичного забезпечення ОСОБА_3 встановлено, що витрати на медичне забезпечення відповідача складаються з вартості меди-каментозного забезпечення стаціонарного та амбулаторного лікування і станов-лять 209,94 гривень ( а. с. 19 ). Плата за комунальні послуги та енергоносії не нараховувалася.
Задовольняючи позовні вимоги, посилаючись на норми статей 526, 610, 611 ЦК України, статті 25 Закону України «про військовий обов’язок і військову службу», положення Порядку відшкодування курсантами витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах, затвердженого Постановою Кабі-нету міністрів України від 12 липня 2006 року № 964, суд першої інстанції ви-ходив з того, що між сторонами виникли спірні договірні цивільні правовідно-сини, за якими позивач зобов’язався забезпечити і забезпечив умови для прохо-дження відповідачем ОСОБА_3 військової служби ( навчання ), а відповідач ОСОБА_3 зобов’язався проходити військову службу ( навчання ) у Національ-ній академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького протягом строку контракту на умовах і в порядку, визначених Положенням про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордон-ній службі України, іншими нормативно-правовими актами щодо порядку про-ходження військової служби ( навчання ) у вищих навчальних закладах, та кон-трактом; протягом не менш як п’яти років після закінчення навчання у вищому військовому навчальному закладі продовжувати проходження військової служ-би на посадах офіцерського складу в органах Державної прикордонної служби України; у разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжу-вати навчання або недисциплінованість, в разі відмови від подальшого прохо-дження військової служби після закінчення вищого військового навчального закладу на посадах офіцерського складу відшкодувати Адміністрації Державної прикордонної служби України витрати, пов’язані з утриманням у вищому війсь-ковому навчальному закладі відповідно до порядку і умов, установлених Кабі-нетом Міністрів України. Оскільки відповідач під час навчання у академії пере-бував на повному державному забезпеченні та на його утримання витрачалися кошти з державного бюджету, то за підстави його звільнення у зв’язку із служ-бовою невідповідністю, яка ним не оспорювалася, з нього в даному випадку підлягають стягненню витрати на його утримання у розмірі 104580,13 гривень.
З такими висновками суду першої інстанції слід погодитися, вони відпові-дають фактичним обставинам справи та підтверджуються відповідними дока-зами, наявними у матеріалах справи.
В силу пункту «е» частини шостої статті 26 Закону України «Про військо-вий обов’язок і військову службу» контракт припиняється ( розривається ), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільня-ються з військової служби через службову невідповідність.
Підпунктом 6 пункту 280 Положення про проходження громадянами ОСОБА_9 військової служби в Державній прикордонній службі України, затверджено-го Указом Президента України від 29 грудня 2009 року № 1115/2009, передба-чено, що звільнення військовослужбовців з військової служби через службову невідповідність здійснюється через недисциплінованість курсанта вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби, незадовільне складен-ня ним іспитів під час екзаменаційної сесії, небажання продовжувати навчання, а також у разі відмови курсанта, який уклав контракт про навчання, від подаль-шого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу піс-ля закінчення вищого навчального закладу, за винятком військово-службовців чоловічої статі, які не відслужили встановленого строку військової служби.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема витягу з наказу ректора НАДПСУ ім. Б. Хмельницького від 08 березня 2017 року № 159-ос, та ствер-джується самим скаржником, підставою звільнення з військової служби був са-ме його особистий рапорт про звільнення за власним бажанням. Про інші під-стави звільнення відповідача та дострокове розірвання з ним контракту не йшлося. Наказ ректора академії щодо звільнення ОСОБА_3 з військової служби ніким до цього часу не оспорений, він є чинним.
Відповідно до частини десятої статті 25 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» курсанти в разі дострокового розірвання конт-ракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п’я-ти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військо-вого навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до пунктів «е», «є», «ж», «і», «й» частини шостої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої вла-ди, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов’язані з їх утриман-ням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку. Відтак, оскільки дійсно має місце розірвання ОСОБА_3 контракту про проходження військової служби ( навчання ) з власної ініціативи, на підставі особисто поданого ним ра-порту, витрати, пов’язані з утриманням його як курсанта у вищому навчально-му закладі, підлягають відшкодуванню.
Згідно з пунктом другим «Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 964, витрати відшкодовуються Міноборони, МВС, Адміністрації Держприкордонслужби, Управлінню державної охорони, СБУ, Службі зовніш-ньої розвідки, Держспецтрансслужбі.
У пункті 1.1. спільного наказу Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної прикор-донної служби України, Управління Державної охорони України, Служби без-пеки України від 16 липня 2007 року № 419/831/240/605/537/219/534 «Про зат-вердження Порядку розрахунку витрат, пов’язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах» зазначено, що порядок розрахунку витрат, пов’-язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, розроблено з ме-тою впорядкування діяльності посадових осіб та органів військового управлін-ня щодо відшкодування курсантами, які проходять підготовку на посади осіб офіцерського складу, таких витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищому нав-чальному закладі, військовому навчальному закладі, у разі дострокового розір-вання контракту про проходження військової служби ( навчання ) через неба-жання продовжувати навчання або через недисциплінованість.
Відповідно до положень пунктів 3, 5, 7 «Порядку відшкодування курсанта-ми та особами офіцерського складу витрат, пов’язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 964, відшкодування здійснюється у розмірі фактич-них витрат, пов’язаних з грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпе-ченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим нав-чальним закладом згідно з нормами утримання курсантів. У разі відмови кур-санта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стяг-нення їх сум здійснюється у судовому порядку.
З огляду на наведене доводи скаржника про неможливість стягнення з нього витрат на грошове забезпечення не заслуговують на увагу, оскільки в силу зако-ну такі витрати підлягають обов’язковому відшкодуванню.
Як вбачається з матеріалів справи, навчальним закладом проведено розраху-нок витрат, пов’язаних із утриманням ОСОБА_3 у НАДПСУ ім. Б. Хмельниць-кого, які становлять 104580,13 гривень, з яких: грошове забезпечення становить 100502,89 гривні, продовольче забезпечення - 944,82 гривні, забезпечення речо-вим майном - 2922,48 гривні, медичне забезпечення - 209,94 гривень. Даний розрахунок є цілком правильним, таким, що відповідає усім нормативам, і під-тверджується відповідними довідками академії. Тому слід погодитися з виснов-ком суду першої інстанції про необхідність стягнення із ОСОБА_3 витрат, пов’-язаних із його утриманням під час навчання у визначеному позивачем розмірі.
Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду визнає доводи апеляційної скарги відповідача такими, що не заслуговують на увагу, вони не є достатніми, суттєвими для задоволення скарги і скасування правильного, закон-ного судового рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права. Посилання скаржника на однобічність розгляду справи, звільнення з нав-чання через отриману травму і неможливість у зв’язку з цим продовжувати службу, не можуть бути підставою для задоволення вимог апеляційної скарги, оскільки ОСОБА_3 подав рапорт з власної ініціативи про звільнення не з цієї підстави, наказ по академії про припинення військової служби з визначеної у ньому підстави ним не оскаржується.
Статтею 367 ЦПК України визначені межі розгляду справи апеляційним су-дом, який переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтею 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції зали-шає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо виз-нає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм мате-ріального та процесуального права.
Керуючись нормами статей 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК ОСОБА_9, Апеляційний суд Вінницької області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення Ямпільського районного суду Вінницької області від 03 травня 2018 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: ОСОБА_10 ОСОБА_2
Судді: Підпис В.С. Марчук
ОСОБА_11 Матківська
Згідно з оригіналом
Суддя апеляційного суду Т.О. Денишенко
The court decision No. 75274331, Vinnytsia Regional Court of Appeal was adopted on 12.07.2018. The procedural form is Civil, and the decision form is . On this page, you will find useful data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find important data quickly.
This decision relates to case No. 153/744/17. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: