
Справа № 489/3298/18
кримінальне провадження
№1-кп/489/524/18
ВИРОК
Іменем України
11 липня 2018 р. м. Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого Захарченка Д.В.
при секретарі Тітовій Т.Е.
за участю прокурора Докторович Т.В.
захисника ОСОБА_1
обвинуваченого ОСОБА_2
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження на підставі обвинувального акту з угодою про визнання винуватості за обвинуваченням:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, не працюючого, інваліда ІІІ групи, не судимого, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.263 ч.2 КК України,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2, у грудні 2017 року через мережу Інтернет, незаконно придбав предмет, який є холодною зброєю ударно-дробильної дії, кастетом, виготовленим за типом кастетів виробництва фірми «Сент-Етьєн», саморобним способом з використанням промислового обладнання, який носив при собі о 22.15 год. 27.02.2018 р.
Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ст.263 ч.2 КК України, як носіння кастетів без передбаченого законом дозволу.
Обвинувачений та прокурор, під час досудового розслідування уклали угоду про визнання винуватості, у якій в зв’язку з беззастережним визнанням ОСОБА_2 винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, узгодили покарання, яке має бути призначене обвинуваченому за ст.263 ч.2 КК України у вигляді штрафу в сумі 510 грн.
Суд, виконавши вимоги ст.474 КПК України, вислухавши думку прокурора захисника та обвинуваченого, вирішуючи питання щодо можливості затвердження угоди, приходить до висновку, що є підстави для затвердження угоди.
Так, умови угоди не суперечать вимогам цього Кодексу та Закону, оскільки ст.469 КПК України допускає можливість укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо злочинів середньої тяжкості, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, яким є злочин, передбачений ч.2 ст.263 КК України, за яким кримінальне правопорушення правильно кваліфіковано, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін або інших осіб, укладення угоди є добровільним, є фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченим.
Крім того, обвинувачений згоден на призначення узгодженого виду і міри покарання.
Враховуючи викладене, суд вважає необхідним затвердити угоду про визнання винуватості між обвинуваченим та прокурором, на підставі якої ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.263 ч.2 КК України, та відповідно до вимог ч.5 ст.65 КК України, призначити узгоджене сторонами покарання.
Керуючись ст.374, 375, 475 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим - затвердити.
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.263 ч.2 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу в сумі 510 грн.
Речові докази: кастет, що зберігається у Інгульському ВП ГУНП в Миколаївській області, - знищити.
Стягнути з засудженого процесуальні витрати на проведення експертизи в сумі 715 грн. на користь держави в особі ГУ ДКСУ в Миколаївській області (р/р № 31118115700005 в ГУДК у Миколаївській області, МФО 826013, код ЗКПО 37992781, КБК 24060300).
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав передбачених ч.4 ст.394 КПК України.
Головуючий:
The court decision No. 75255193, Inhulskyi District Court of Mykolaiv City (until 25.04.2025 - Leninskyi District Court of Mykolaiv City) was adopted on 11.07.2018. The procedural form is Criminal, and the decision form is Sentence. On this page, you will find key data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find key data conveniently.
This decision relates to case No. 489/3298/18. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: