Decision № 7525429, 24.12.2009, Commercial Court of Kharkiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2009 р. Справа № 45/376-09

вх. № 10094/5-45

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не з’явився

відповідача - не з’явився

розглянувши справу за позовом ВАТ "Харківназ" в особі Красноградської філії "Харківгаз", м. Красноград

до ЗАТ "Красноградський м'ясокомбінат", м. Красноград

про стягнення 388,33 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 328,01 грн. боргу, 44 грн. пені, 10,82 грн. інфляційних, 5,50 грн. річних, а також відшкодувати позивачу понесені ним судові витрати мотивуючи тим, що за договором № 1-ТО на профілактичне обслуговування та поточний ремонт газорозподільних пунктів від 10 січня 2009 року позивач надав відповідачу послуги по технічному обслуговуванню та поточному ремонту обладнання ГРП, відповідач прийняв надані позивачем роботи, проте оплату їх вартості не здійснив.

Ухвалою суду про порушення провадження у справі № 45/376-09 від 09 грудня 2009 року розгляд справи призначено на 24 грудня 2009 року.

Сторони в засідання суду 24 грудня 2009 року не з’явились, про місце, дату та час судового засідання були повідомлені своєчасно та належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення, які наявні в матеріалах справи.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, що ухвалою суду від 09 грудня 2009 р. сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез’явлення в засідання суду, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав позовні вимоги позивача обґрунтовані, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими частковому задоволенню з наступних підстав:

10 січня 2009 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 1-ТО на профілактичне обслуговування та поточний ремонт газорозподільних пунктів. Відповідно до умов договору позивач взяв на себе зобов’язання по виконанню робіт з технічного обслуговування і поточного ремонту обладнання ГРП, яке розташовано: Харківська область м. Красноград, вул. Українська, 162, а відповідач зобов’язався приймати виконані роботи за актами виконаних робіт та оплатити їх вартість протягом 5 банківських днів з моменту отримання актів шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача (п. п 1.1, 2.1,-2.3, 2.6, 3.1, 3.3, договору).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме акту виконання робіт за період з 1.03.2009 р. по 31.03.2009 р. позивач на виконання своїх зобов’язань за договором виконав роботи на загальну суму 328,01 грн. Вказаний акт було підписано між сторонами по даній справі та скріплено печатками.

В порушення взятих на себе зобов’язань за договором, а саме розділу 3 договору, відповідач розрахунок на протязі 5 банківських днів не здійснив.

Заборгованість відповідача становить 328,01 грн.

У зв’язку з існуючою заборгованістю позивач направив відповідачу лист від 24.06.2009 р. із вимогою про погашення дебіторської заборгованості, вказаний лист-вимога був отриманий відповідачем 17 липня 2009 року, проте після отримання вимоги відповідач розрахунок за виконані позивачем роботи не здійснив, що й стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно основної суми заборгованості в розмірі 328,01 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 4.3 договору № 1-ТО сторонами передбачена сплата відповідачем на користь позивача пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент прострочки, від неоплаченої суми за кожен день прострочки.

Сума інфляційних, річних та пені підтверджена наданим розрахунком є обґрунтованою і підлягає задоволенню в сумі 1,63 грн. інфляційних, 2,48 грн. річних, 23,04 грн. пені. Частково відмовляючи в інфляційних, річних та пені суд виходить з того, що наданий позивачем в обґрунтування позову акт виконаних робіт не містить а ні дати його складання, а ні дати його отримання відповідачем, в наявному у матеріалах справи листі-вимозі позивачем визначено кінцевий строк оплати - до 30 червня 2009 року.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст. 124, 129 Конституції України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити частково.

Стягнути з ЗАТ "Красноградський м’ясокомбінат", 63304, Харківська область, м. Красноград, вул. Українська, 162 (в тому числі з р/р 260036177 в ВАТ "Мегабанк", МФО 351629, код ЗКПО 00444168) на користь ВАТ"Харківгаз", 61022, м. Харків, Держпром, 4 під’їзд, 3 поверх (р/р 260020603844783 Харківське ГРУ ПАТ КБ "ПриватБанк" м. Харків, МФО 351533, код ЗКПО 03359500) 328,01 грн. боргу, 1,63 грн. інфляційних, 2,48 грн. річних, 23,04 грн. пені, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення по справі № 45/376-09 підписано 24 грудня 2009 року