Decision № 75233563, 11.07.2018, Ovidiopol District Court of Odesa Oblast

Справа № 509/2387/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2018 року смт Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бочарова А.І.

при секретарі Бокоч С.С.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Овідіополь цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області

про

визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2018 року позивач звернувся до суду з зазначеним вище позовом, в обґрунтування якого зазначив, що йому на підставі договору купівлі-продажу від 16.12.2015 р. на праві приватної власності належить земельна ділянка, площею 0,0689 га, яка призначена для ведення садівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. На цій земельній ділянці позивачем була проведена забудова, а саме садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами. У зв'язку з тим, що будівництво було виконано позивачем без відповідного дозволу та без затвердженого проекту, воно вважається самочинним і тому позивач має перешкоди у введенні його в експлуатацію та у реєстрації свого права власності на збудоване нерухоме майно.

З наведених підстав позивач просив суд визнати за ним право власності на вказане вище самочинно збудоване нерухоме майно.

Позивач в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву, якою повідомив, що свій позов підтримує та просить про розгляд справи у його відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву, якою повідомив, що позов визнає та просить про розгляд справи у його відсутність.

Дослідивши письмові докази по справі суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 319 ЦК України, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 375 ЦК України, власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно побудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як встановлено судом, позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка, площею 0,0689 га, яка призначена для ведення садівництва, кадастровий номер: НОМЕР_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1,що підтверджується договором купівлі-продажу від 16 грудня 2015 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 16 грудня 2015 року.

На цій земельній ділянці позивачем самовільно збудовано нерухоме майно, що в цілому складається з наступного: під літ. «А» - садовий будинок, загальною площею 244,1 кв.м., житловою площею 102,0 кв.м.; під літ. «Б» - садовий будинок, загальною площею 164,1 кв.м., житловою площею 104,4 кв.м.; № 1-5 - споруди.

У зв'язку з тим, що будівництво було виконано позивачем без відповідного дозволу та без затвердженого проекту, воно вважається самочинним і тому позивач має перешкоди у введенні його в експлуатацію та у реєстрації свого права власності на збудоване нерухоме майно.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 863/2018 від 06.07.2018 р. вказаний вище садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва.

З наведених підстав суд приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 3-7, 10-13, 18, 76-83, 95, 200, 258, 259, 263-268, 272-273 ЦПК України, ст.ст. 319, 321, 328, 375, 376, 392 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1- задовільнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП - НОМЕР_1, право власності на садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, та складається з наступного: під літ. «А» - садовий будинок, загальною площею 244,1 кв.м., житловою площею 102,0 кв.м.; під літ. «Б» - садовий будинок, загальною площею 164,1 кв.м., житловою площею 104,4 кв.м.; № 1-5 - споруди.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Суддя: А. І. Бочаров