№ 75146285, 03.07.2018, Zaporizhzhia Regional Court of Appeal

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/2429/18 Головуючий у 1-й інстанції: Зарютін П.В.

Є.У.№ 336/6705/17 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2018 року м. Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:

Головуючого: Полякова О.З.

суддів: Крилової О.В.

ОСОБА_2

При секретарі:ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами адвоката ОСОБА_4, яка діє в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_5 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07 березня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу, визнання спільної сумісної власності майна та поділ майна,-

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2017 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7, про встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу, визнання спільної сумісної власності майна та поділ майна.

У березні 2018 року ОСОБА_6 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову його позову до ОСОБА_7 про встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу, визнання спільної сумісної власності майна та поділ майна. В заяві просив вжити заходи забезпечення його позову шляхом накладення арешту на будинок, квартиру та котедж ОСОБА_7

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07 березня 2018 року заяву ОСОБА_6 задоволено частково.

Накладено арешт на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_7 , а саме на житловий будинок, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул.. Звільнена, 88; квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду адвокат ОСОБА_4, яка діє в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_5 подали апеляційні скарги, в яких посилаючись напорушення норм матеріального та процесуального права, просять ухвалу суду скасувати, винести нову ухвалу, якою відмовити у задоволені заяви про забезпечення позову.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

За приписами ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасників справи має право вжити передбачених цим Кодексом заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується, в тому числі, накладенням арешту на майно, що належать відповідачеві і знаходиться у нього чи в інших осіб (ч.1 п.1 ст.150 ЦПК).

Частиною 3 ст.150 ЦПК України визначено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд(суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Постановляючи оскаржувану ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції врахував майновий характер та підстави спору між сторонами, предметом якого є нерухоме майно, яке, як зазначає позивач, придбане під час спільного проживання сторін за спільні кошти.

Вживаючи заходи забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що за правоустановчими документами власником спірного майна є відповідач, яка має реальну можливість розпорядитися нею, що може істотно ускладнити та унеможливити виконання судового рішення.

Спосіб забезпечення позову обрано судом відповідно до вимог ст.150 ЦПК України та застосовано відносно спірного майна, яке є предметом судового розгляду.

Доводи апеляційної скарги про незаконність оскаржуваної ухвали в частині накладення арешту на житловий будинок та квартиру є неспроможними з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що між сторонами дійсно існує спір з приводу нерухомого майна.

А питання щодо обґрунтованості і доведеності позовних вимог відповідно до ст.264 ЦПК України суд має вирішувати під час ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті, а не на стадії вирішення питання про забезпечення позову.

Щодо факту відчуження спірної нерухомості у січні 2018 року на користь ОСОБА_5, слід зазначити, що вказана обставина також не є підставою для скасування заходів забезпечення позову, оскільки провадження у цій справі було відкрито ще у грудні 2017 року.

Колегія звертає увагу, що вказаним обставинам була вже надана оцінка апеляційним судом під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_7 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07.03.2018 року. (а.с. 145-146, т.1)

Окрім того, в ході апеляційного розгляду справи представником позивача ОСОБА_8 було надано копію позовної заяви ОСОБА_6, з вхідним штампом Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, однією з вимог якої є визнання недійсними договорів купівлі-продажу спірного нерухомого майна від 18.01.2018 року, а ОСОБА_5 на користь якої і були відчужені спірні квартира і житловий будинок є відповідачем за вказаним позовом.

Таким чином, оскільки за вищевказаним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу, визнання спільною сумісною власністю та поділ майна, однією з вимог якого є визнання недійсними правочинів по відчуженню спірного житлового будинку та квартири на користь ОСОБА_5, судове рішення ще не ухвалювалось, скасування заходів забезпечення позову в даному випадку буде передчасним, оскільки в подальшому може утруднити чи взагалі зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі.

З огляду наведеного вбачається, що оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для її скасування судова колегія не вбачає.

Керуючись ст. ст. 374,376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги адвоката ОСОБА_4, яка діє в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_5 – залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 07 березня 2018 року по цій справі - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 06.07. 2018 року.

Головуючий:

Судді: