Court ruling № 75139985, 06.07.2018, Kyiv District Administrative Court

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

06 липня 2018 року м. Київ №810/3318/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Військової частини А1789 про стягнення заробітної плати та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулись ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з позовом до Військової частини А1789, у якому позивачі просять суд:

- стягнути з Військової частини А1789 на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату у розмірі 25521,50 грн.; на користь ОСОБА_2 невиплачену заробітну плату у розмірі 31795,96 грн.; на користь ОСОБА_3 невиплачену заробітну плату у розмірі 30755,17 грн.; на користь ОСОБА_4 невиплачену заробітну плату у розмірі 29755,26 грн.;

- стягнути з Військової частини А1789 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн.; на користь ОСОБА_2 моральну школу у розмірі 10000,00 грн.; на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн.; на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам ст.ст. 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Суд звертає увагу на те, що в матеріалах позовної заяви відсутні копії паспортів позивачів як документів, що підтверджують наявність у ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 процесуальної правосуб'єктності.

Так, згідно з ч.1 ст.43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов'язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб'єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов'язків, передбачених законом для даного суб'єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, можуть бути лише особи, які володіють процесуальною правоздатністю.

Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді.

Відповідно до ч.2 ст.43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальні права та обов'язки, яка породжує відповідні юридичні наслідки. Вона визнається за фізичними особами, які досягли повноліття.

Положеннями статті 34 Цивільного кодексу України, серед іншого, передбачено, що особа вважається повнолітньою, якщо вона досягнула вісімнадцяти років.

Відповідно до ч.1 ст.21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 р. № 5492-VІ (далі-Закон № 5492) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України на території України.

Пунктом 6 ч.7 ст.21 Закону №5492 встановлено, що до паспорта громадянина України вноситься така інформація як дата народження.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку належним доказом наявності у ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 адміністративної процесуальної правосуб'єктності є саме паспорти громадянин України, копії яких до позовної заяви не долучена.

Крім того, відповідно до п.5 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У позовній заяві зазначено про те, що за період з 01.06.2016 по 31.10.2017 сума незаконного утримання невиплаченої заробітної плати позивачів становить: у ОСОБА_1 - 25521,50 грн., у ОСОБА_2 - 31795,96 грн., у ОСОБА_3 - 30755,17 грн. та у ОСОБА_4 - 29755,26 грн.

У той же час, позовна заява не містить жодних розрахунків сум незаконного утримання невиплаченої заробітної плати позивачів.

У зв'язку з цим, позивачам у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду обґрунтований розрахунок сум незаконного утримання невиплаченої заробітної плати кожного з позивачів.

Відсутність цих розрахунків унеможливлює здійснення належної підготовки справи до судового розгляду.

Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачам необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати копії усіх заповнених сторінок паспортів громадян України - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4;

- надати обґрунтований розрахунок сум незаконного утримання невиплаченої заробітної плати кожного з позивачів.

3. Роз'яснити позивачам, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали надіслати позивачам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.