Court ruling № 75107635, 04.06.2018, Pecherskyi District Court of Kyiv City

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/27023/18-к

У Х В А Л А

04 червня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Підпалий В.В., при секретарі Гук О.Р., розглянувши в засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 Клімаса В.В. про накладення арешту на майно, -

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Київської місцевої прокуратури № 6 Клімас В.В., звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотанням про накладення арешту на 2/3 частини нерухомого майна, яке розташовано за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 23, літ. «А», що на праві власності належить ТОВ «ЗМІНА» (ЄДР 31351265).

Обґрунтовуючи внесене клопотання, сторона кримінального провадження, вказує, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018101060000036 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, процесуальне керівництво у якому здійснюється Київською місцевою прокуратурою № 6.

У засідання прокурор не з'явився звернувся до суду з заявою про розгляд клопотання за його відсутністю, на задоволенні клопотання наполягає.

Слідчий суддя, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна визнав можливим розгляд клопотання здійснювати без повідомлення власника майна.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання та докази, якими обґрунтовано клопотання, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження являється арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт грошових коштів, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, слідчий суддя не вбачає.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовано клопотання, дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про арешт майна, оскільки є достатні підстави вважати, що вказане майно, на яке просить накласти арешт прокурор, є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а також перебувають у власності юридичної особи, до якої можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-174, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 Клімаса В.В. про накладення арешту на майно, - задовольнити.

Накласти арешт на 2/3 частини нерухомого майна, яке розташовано за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 23, літ. «А», яке на праві власності належить ТОВ «ЗМІНА» (ЄДР 31351265).

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня отримання її копії. Арешт може бути скасовано відповідно до ст. 174 КПК України.

Слідчий суддя В.В.Підпалий