№ 74989402, 26.06.2018, Dnipropetrovsk Administrative Court of Appeal

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2018 року справа № 808/651/18 (суддя 1-ї інстанції – Прудивус О.В., м. Запоріжжя)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді-доповідача ОСОБА_1,

суддів: Іванова С.М. Панченко О.М. ,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Дніпро адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року у справі № 808/651/18 за позовом ОСОБА_2 до Департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності суб’єкта владних повноважень, стягнення заборгованості та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 19 лютого 2018 року звернувся до суду з позовом до Департаменту освіти і науки Запорізької обласної державної адміністрації, згідно з яким, просить:

– визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу недоплаченої частини суми матеріальної допомоги для оздоровлення при наданні щорічних відпусток та невиплати сум матеріальних допомог за повних два роки служби на вирішення соціально-побутових питань за 2009-2011 роки, в розмірі середньомісячної заробітної плати;

– стягнути з відповідача на користь позивача частини недоплачених сум матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні оплачуваної відпустки у вересні 2009 року в сумі 364,37 грн. та у червні 2010 року в сумі 447,94 грн.;

– стягнути з відповідача на користь позивача суми матеріальних допомог для вирішення соціально-побутових питань за повних два роки служби у розмірі 2 908,00 грн.;

– стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час затримки при звільненні (недоплачених сум матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні оплачуваної відпустки та сум матеріальних допомог для вирішення соціально-побутових питань) по день фактичного розрахунку, із урахуванням середньоденного заробітку 69,23 грн. та з урахуванням п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 “Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати”;

– стягнути з відповідача на користь позивача суму моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року позов повернуто позивачу без розгляду у зв’язку з невиконанням вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала суду мотивована тим, що позивач не усунув недоліки позовної заяви у спосіб та строки, визначені ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.02.2018 про залишення позовної заяви без руху, оскільки станом на 02.04.2018 року не подав до суду розрахунок заявленої до стягнення суми моральної шкоди, не надав докази поважності причин пропуску строку звернення до суду в частині позовних вимог стосовно визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу недоплаченої частини суми матеріальної допомоги для оздоровлення при наданні щорічних відпусток та невиплати сум матеріальних допомог за 2009-2011 роки, стягнення середнього заробітку за весь час затримки при звільненні та моральної шкоди, не надав заяву про поновлення строку звернення до суду з цією позовною заявою у заявленій вище частині.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції позивач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що ним виконано вимоги ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 26.02.2018 року про залишення позовної заяви без руху, оскільки надіслана 28 березня 2018 року на адресу суду уточнена позовна заява містить обґрунтування того, що позивач не пропустив строк звернення до суду, а вимога суду першої інстанції про необхідність зазначення у позовній заяві розрахунку заявленої вимоги про стягнення моральної шкоди є штучною, оскільки не існує встановленої законом методики її розрахунку.

Згідно з відзивом на апеляційну скаргу, відповідач посилаючись на законність та обгрунтованість ухвали суду першої інстанції просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Положеннями статті 160 КАС України встановлено вимоги до форми та змісту позовної заяви, положення статті 161 КАС України визначають перелік документів, що додаються до позовної заяви.

На підставі зазначених норм, ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків протягом п’яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме:

- зазначити факт наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

- надати власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- надати розрахунок розміру недоплачених сум матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні оплачуваної відпустки та сум матеріальних допомог для вирішення соціально-побутових питань, а також заявленої до стягнення моральної шкоди;

- надати докази поважності причин пропуску строку звернення до суду в частині позовних вимог стосовно визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу недоплаченої частини суми матеріальної допомоги для оздоровлення при наданні щорічних відпусток та невиплати сум матеріальних допомог за 2009-2011 роки, стягнення середнього заробітку за весь час затримки при звільненні та моральної шкоди;

- надати заяву про поновлення строку звернення до суду з цією позовною заявою.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2018 року позивачем отримано 21 березня 2018 року.

На виконання вимог зазначеної ухвали позивачем 23 березня 2018 року через засоби поштового зв’язку було направлено уточнену позовну заяву, в які зокрема зазначено доводи з посиланнями на судову практику про те, що позивач не пропустив строк звернення до суду з цим позовом.

Однак, суд першої інстанції не звернув увагу на наявність в уточненій позовній заяві доводів позивача з посиланнями на судову практику щодо не пропуску ним строку звернення до суду з цим позовом та зробив помилковий висновок щодо невиконання позивачем вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху в частині не надання доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду в частині позовних вимог стосовно визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу недоплаченої частини суми матеріальної допомоги для оздоровлення при наданні щорічних відпусток та невиплати сум матеріальних допомог за 2009-2011 роки, стягнення середнього заробітку за весь час затримки при звільненні та моральної шкоди та не надання заяви про поновлення строку звернення до суду з цією позовною заявою у заявленій вище частині.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що саме по собі ненадання позивачем заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску не може бути підставою для відмови у реалізації права звернення до суду з позовною заявою, оскільки враховуючи положення частини 3 статті 123 КАС України, якою передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду, отже суд не позбавлений права залишити таку позовну заяву без розгляду після відкриття провадження в адміністративній справі.

Слід зазначити й те, що не надання позивачем до суду розрахунку заявленої до стягнення суми моральної шкоди також не може бути підставою для відмови у реалізації права звернення до суду з позовною заявою, оскільки суд першої інстанції не позбавлений права з’ясувати остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, визначити обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрати відповідні докази під час підготовчого провадження у справі, що прямо передбачено статтею 173 КАС України.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись: пунктом 1 частиною 1 статті 320, статтями 321, 328 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – задовольнити, ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року у справі № 808/651/18 - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 26 червня 2018 року.

Головуючий В.Є. Чередниченко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: О.М. Панченко