
Справа № 461/1573/18
Провадження № 1-кс/461/5042/18
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26.06.2018 м. Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова Радченко В.Є.
при секретарі Сидорак М.А.,
за участі:
прокурора – Смілевського М.П.
слідчого – Дідуха В.І.
підозрюваного – ОСОБА_1
захисника – ОСОБА_2
перекладача – ОСОБА_3
розглянувши погоджене з заступником начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Львівської області ОСОБА_4 клопотання слідчого СУ ГУ НП у Львівській області Дідух В.І. у кримінальному провадженні №12018140000000165 про продовження строку тримання під вартою підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України:
ОСОБА_1 Сайдхамзату Хусаїновичу, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 Федерації, чеченцю, громадянину ОСОБА_5 Федерації, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженому, не судимому, проживаючому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, , на даний час утримується в Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)», -
в с т а н о в и в:
25 червня 2018 року до суду надійшло клопотання слідчого слідчого управління ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12018140000000165 про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 Сайдхамзату Хусаїновичу.
В обгрунтування внесеного клопотання покликається на те, що ОСОБА_1 Сайдхамзат Хусаїнович підозрюється у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із застосуванням насильства, небезпечним для життя і здоров’я особи, яка зазнала нападу (розбої), поєднаному з проникненням у приміщення, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України.
06 березня 2018 рокуОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.
07 березня 2018 року підозрюваномуОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
03 травня 2018 року підозрюваному ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою до 01.07.18 р. включно.
Слідчий зазначає, що на даний час у кримінальному провадженні завершити досудове розслідування не представляється можливим, так як ще необхідно провести ряд процесуальних дій та експертиз, зокрема:
- завершити проведення молекулярно-генетичної експертизи з метою встановлення осіб, які перебували в автомобілі марки «Фольксваген Б5», реєстраційний номер JPB933, під керуванням підозрюваного ОСОБА_7;
- здійснити переклад частини матеріалів кримінального провадження з української на російську мову;
- виконати вимоги ст. 290 КПК України;
- скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
У зв’язку з цим, 25.06.2018 першим заступником прокурора Львівської області Русецьким О.В. продовжено строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до п’яти місяців, тобто до 06 серпня 2018 року.
Слідчий стверджує, що ризики, зазначені в ухвалі слідчого судді Галицького районного суду від 07.03.2018 р. про застосування підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою, не зменшились.
З врахуванням вищенаведеного, просить клопотання задовольнити.
Прокурор та слідчий у судовому засіданні просили задовольнити подане клопотання. Надали пояснення аналогічні викладеним у клопотанні.
Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечували. Крім цього, підозрюваний заявив, що його незаконно утримують в одиночній камері СІЗО.
Заслухавши думку прокурора та слідчого щодо поданого клопотання, пояснення підозрюваного, позицію захисника, дослідивши надані матеріали, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою відповідає вимогам ст.199 КПК України.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з’явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
ОСОБА_1 повідомлено про підозру 06.03.2018 р. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, що є особливо тяжким злочином.
Поняття "обґрунтована підозра" визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п. 55, Series A, № 300-A).
Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 стверджується зібраними доказами, а саме:
- показаннями потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_9 – ОСОБА_10;
- показаннями свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15; ОСОБА_16
- протоколами огляду місця події приміщення пункту обміну валют за адресою: м.Львів вул. Чернівецька, 17 А від 06.03.2018;
- протоколом обшуку автомобіля марки «Фольксваген Б5», реєстраційний номер JPB933;
- вилученими у підозрюваного ОСОБА_1 Сайдхамзата Хусаїновича речовими доказами, а саме: мобільним телефоном, одягом, в який підозрюваний був одягнений під час вчинення вказаного злочину.
Проаналізувавши та оцінивши досліджені докази, суд вважає, що всі вищезазначені докази є належними та допустимими. Вищеперелічені докази є достатніми для висновку суду про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 Питання щодо наявності чи відсутності в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення може бути більш ретельно досліджено в подальшому органами досудового розслідування та/або судом при розгляді кримінального провадження в судовому засіданні.
Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 07.03.2018 р. до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Ухвалою Галицького районного суду м.Львова від 03 травня 2018 року підозрюваному ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою до 01.07.18 р. включно.
Ризики, які зазначені у вищевказаних ухвалах слідчого судді щодо підозрюваного не зменшилися. Слідчим доведено, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. При цьому, слідчий суддя враховує позицію Європейського Суду з прав людини у справі «В. проти Швейцарії», зокрема те, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів.
Слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 не одружений, у нього відсутнє постійне місце проживання, відсутні міцні соціальні зв’язки та постійне джерело доходу. У разі визнання винуватим ОСОБА_1 Сайдхамзату Хусаїновичу загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна і це може стимулювати підозрюваного до втечі. Останній з 24 лютого 2016 року згідно постанови слідчого ВП №3 Шевченківського управління поліції ГУ НП у м. Києві ОСОБА_17, винесеної у кримінальному провадженні №12015100100015683 від 25.12.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.190 КК України, оголошений в розшук. Крім цього, даний ризик підтверджується вилученими документами у ОСОБА_1 Сайдхамзата Хусаїновича, що видані на прізвище ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_5, зокрема довідки про втрату паспорта громадянина ОСОБА_19, та посвідчення водія з його вклеєною фотографією, що свідчить про усвідомлення підозрюваним того, що його шукають правоохоронні органи за вчинення кримінального правопорушення. Все вищезазначене в сукупності підтверджує ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду.
Крім цього, існує ризик того, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні шляхом їх переконання та залякування і схилити їх до зміни даних ними показань, що підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_9 – ОСОБА_10, так як підозрюваний безпосередньо погрожував потерпілому.
Слідчий суддя враховує те, що закінчити розслідування в повному обсязі на даний час неможливо, оскільки необхідно провести ряд процесуальних дій та експертиз, зокрема: завершити проведення молекулярно-генетичної експертизи з метою встановлення осіб, які перебували в автомобілі марки «Фольксваген Б5», реєстраційний номер JPB933, під керуванням підозрюваного ОСОБА_7; здійснити переклад частини матеріалів кримінального провадження з української на російську мову; виконати вимоги ст. 290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення, та підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, слід продовжити строк тримання під вартою в межах продовженого строку досудового розслідування, тобто до 06.08.2018 р.
При цьому, підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні заявив, що його незаконно утримують в одиночній камері СІЗО.
Відповідно до ч.1 ст.206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Слідчий суддя, вважає за необхідне зобов`язати начальника Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» забезпечити дотримання прав підозрюваного ОСОБА_1 Сайдхамзата Хусаїновича та прийняти заходи для усунення можливого безпідставного утримання останнього в одиночній камері без достатніх правових підстав.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.176-178, 184, 199, 206 КПК України, слідчий суддя,
ухвалив:
Клопотання слідчого СУ ГУ НП у Львівській області Дідух В.І. у кримінальному провадженні №12018140000000165 про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 Сайдхамзату Хусаїновичу – задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_1 Сайдхамзату Хусаїновичу, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк тримання під вартою на строк до 06 серпня 2018 року, з утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)».
Зобов`язати начальника Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» забезпечити дотримання прав підозрюваного ОСОБА_1 Сайдхамзата Хусаїновича та прийняти заходи для усунення можливого безпідставного утримання останнього в одиночній камері без достатніх правових підстав.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на слідчого СУ ГУ НП у Львівській області Дідуха В.І.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Львівської області протягом п`яти днів з дня проголошення ухвали, а підозрюваним, який перебуває під вартою, з моменту вручення йому копії ухвали.
Слідчий суддя: Радченко В.Є.
The court decision No. 74953292, Halytskyi District Court of Lviv City was adopted on 26.06.2018. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find important data conveniently.
This decision relates to case No. 461/1573/18. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: