Decision № 74926378, 19.06.2018, Solomianskyi District Court of Kyiv City

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03037, м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25; тел. (факс): 249-79-28; e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua

03113, м. Київ, вул. Полковника Шутова, 1; тел.: (044) 456-51-65, факс: 456-93-08

________________

Справа № 760/3852/17

Провадження №2/760/1813/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І . Вступна частина

19 червня 2018 року в місті Києві

Солом'янський районний суд м. Києва

у складі головуючого судді Коробенка С.В.

за участю секретаря Семененко А.Д.

розглянув у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРІЯ-ФАРМ» про зобов'язання вчинити дії та стягнення середнього розрахунку за час затримки видачі трудової книжки.

-представник Позивача - ОСОБА_2;

-представник Відповідача - Квітко Є.В.

ІІ. Описова частина

У лютому 2017 року Позивач звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮРІЯ-ФАРМ» з позовними вимогами про:

-зобов'язання видати ОСОБА_1 трудову книжку та ознайомити з наказом про звільнення;

-стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки при звільненні.

Обгрунтовуючи свій позов Позивач вказує, що з 10.03.2016 він працював на посаді фахівця спеціаліста з напрямку не госпітальних продажів до ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ» у відповідності до наказу №000079-ОС.

05 грудня 2016 року Позивач, як він вказує написав заяву про звільнення за власним бажанням.

Позивач вказує, що не зважаючи на неодноразові спроби домовитись з приводу отримання трудової книжки та ознайомлення з наказом про своє звільнення, він так і не зміг досягти порозуміння з працівниками кадрової служби, у зв'язку з чим трудової книжки він так і не отримав.

Враховуючи ухилення Відповідача від повернення трудової книжки після звільнення Позивач просить захистити свої порушені права та стягнути з ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ» середній заробіток за час вимушеного прогулу через затримку видачі трудової книжки.

У судовому засіданні представник Позивача позов підтримав, просив його задовольнити. При цьому зазначив, що вже після відкриття провадження та проведення першого судового засідання йому вдалося отримати трудову книжку ОСОБА_1 за його дорученням, і це сталося 12 вересня 2017 року. Тому просив стягнути середній заробіток саме за період з 05.12.2016 по 12.09.2017.

Представник Відповідача проти позову заперечував. Зазначив, що оскільки ОСОБА_1 працював у регіональному відділенні ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ» в іншому місті (м. Дніпро), в день звільнення не було можливості видати йому трудову книжку. Належним чином оформлені документи були направлені до структурного підрозділу компанії, працівниками якого були вчинені практичні заходи щодо вручення ОСОБА_1 його трудової книжки та копії наказу про звільнення, зокрема 12, 14 та 16 грудня 2016 року йому особисто намагались їх вручити, проте він відмовився від їх отримання та від надання будь-яких пояснень з цього приводу.

Крім того, листи з пропозицією ОСОБА_1 з'явитись до офісу компанії за отриманням трудової книжки та копії наказу про звільнення, які направлялись адресою, яка була зазначена Позивачем при прийнятті на роботу, повертались за закінченням терміну зберігання без вручення адресату.

В подальшому лише під час розгляду справи в суді ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ» стало відоме нове місце проживання ОСОБА_1 і відразу ж за цією адресою було направлено ще один лист з пропозицією з'явитись за трудовою книжкою або направити листа з клопотанням про пересилання її поштою. Так, 12 вересня 2017 року до офісу компанії з'явився представник Позивача з належно оформленою довіреністю, який і отримав трудову книжку. Сам ОСОБА_1 жодного разу не з'являвся до офісу компанії і не намагався домовитись про час і місце зустрічі, навпаки ігноруючи дії Відповідача та його працівників, спрямовані на забезпечення виконання вимог закону щодо вручення звільненому працівнику трудової книжки.

ІІІ. Мотивувальна частина

Заслухавши пояснення Сторін, дослідивши надані письмові докази, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 на підставі наказу №ЮФ000079-ОС від 09.03.2016 був прийнятий на посаду фахівця-спеціаліста з напрямку негоспітальних продаж дніпровського регіонального торгового представництва. (а.с. 43)

31 серпня 2016 року ОСОБА_1 переведено на посаду фахівця-спеціаліста з синдромної терапії. (а.с. 52)

05 грудня 2016 року ОСОБА_1 було звільнено за угодою сторін (п.1 ст. 36 КЗпП України) на підставі його заяви, написаної цієї ж дати. (а.с. 55)

Згідно зі ст. 47 Кодексу законів про працю власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.

Стаття 235 КЗпП України визначає, що у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Таким чином, закон визначає, що роботодавець виплачує компенсацію за час вимушеного прогулу не у всіх випадках затримки видачі трудової книжки звільненому працівнику, а лише за наявності його вини у такій затримці.

Встановлено, що центральний офіс ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ», в якому зберігаються трудові книжки усіх працівників, розташований в м. Києві, в той час як ОСОБА_1 працював в регіональному відділенні компанії в м. Дніпро. Враховуючи, що звільнення Позивача з посади відбулося за угодою сторін на підставі ч.1 ст. 36 КЗпП України в день написання Позивачем відповідної заяви, яка була подана саме у м. Дніпро і лише за допомогою системи електронного документообігу компанії направлена до центрального офісу, Відповідач був позбавлений об'єктивної можливості завчасно підготувати та направити за місцем роботи Позивача його трудову книжку.

Встановлено також, що тричі - 12, 14 та 16 грудня 2016 року - працівники ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ» намагалися вручити ОСОБА_1 за місцем його проживання в м. Кривий Ріг його трудову книжку та копію наказу, проте останній відмовився від їх отримання, про що свідчать відповідні службові розписки та складені акти. (а.с. 54-59)

Відповідно до п. 4.2. Інструкції якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

Позивачем не наведено доказів, які б свідчили про те, що він звертався до ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ» з вимогами про видачу йому трудової книжки, ознайомлення з наказом про його звільнення. Єдиним документом, який поданий Позивачем у підтвердження такого факту є лист з назвою «Заява про порушення посадовими особами ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ» законодавства України про працю» від 26 грудня 2016 року, проте, як було встановлено у судовому засіданні, конверт, в якому зазначений лист був направлений, містив помилку в адресі одержувача, що, очевидно, могло стати причиною його повернення відправнику без вручення. (а.с. 9-11)

Натомість Відповідач надав докази того, що він направляв на відому йому адресу ОСОБА_1 (зазначену в контракті) листи з пропозицією з'явитись в офіс компанії для отримання трудової книжки, або ж надати письмову згоду на відправку трудової книжки поштою. (а.с. 62-66)

Встановлено, що 12 вересня 2017 року представник ОСОБА_1 за довіреністю отримав в офісі ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ» оригінал трудової книжки та копію наказу про звільнення. Такі обставини свідчать про відсутність підстав для задоволення вимог про зобов'язання Відповідача видати ОСОБА_1 трудову книжку, оскільки в цій частині вимоги фактично виконані.

Крім того, не підлягають задоволенню і вимоги про стягнення з Відповідача середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки, оскільки Позивач не навів беззаперечних доказів наявності вини ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ» у такій затримці.

ІV. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 47, 235 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд вирішив:

1.У задоволенні позовних вимог відмовити.

2.Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 640 гривень на користь держави.

3.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4.Позивач: ОСОБА_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2, фактична адреса: АДРЕСА_13, РНОКПП: НОМЕР_1;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮРІЯ-ФАРМ», адреса: м. Київ, вул. Миколи Амосова, 10; код юридичної особи 30109129.

Суддя: