
Справа № 584/365/18 Провадження № 2/584/287/18
РІШЕННЯ
Іменем України
19.06.2018 Путивльський районний суд Сумської області
в особі : головуючого – судді Толстого О.О.
при секретарі Зікрати Я.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Путивль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Путивль Агростандарт» про розірвання договору оренди землі,
ВСТАНОВИВ :
29.03.2018 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, який обґрунтовувала тим, що 18.01.2018 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом померлої матері - ОСОБА_2, на земельну ділянку загальною площею 2,1468 га, кадастровий № 5923888000:06:000:0373, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Червоноозерської сільської ради Путивльського району Сумської області.
Ця земельна ділянка знаходиться в оренді у відповідача на підставі договору оренди землі від 20.06.2013, укладеного між відповідачем та покійною матір’ю.
Посилаючись на те, що в силу пункту 39 укладеного договору оренди землі перехід до неї права власності на успадковану після матері земельну ділянку є самостійною підставою для його розірвання, просила розірвати договір оренди землі, укладений 20.06.2013 між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Путивль Агростандарт», зареєстрований 22.12.2014 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 8185388, а також відповідно до п. 28 вказаного договору стягнути з відповідача орендну плату за 2017 рік в розмірі 3400 грн., судові витрати.
Заявою від 19.06.2018 свої позовні вимоги змінила та у зв’язку з виплатою відповідачем орендної плати просила розірвати вище вказаний договір оренди землі та стягнути з відповідача сплачений нею при подачі позовної заяви судовий збір в сумі 704 грн. Також просила справу слухати за її відсутності.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, у подальшому клопотав про розгляд справи за його відсутності.
У відзиві на позовну заяву вважав позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з тих підстав, що позивачем у зв’язку з переходом до неї права власності на вказану земельну ділянку не доведено, яке саме її право було порушено відповідачем.
У відповіді на відзив позивач зазначала, що як власник земельної ділянки має право вільного розпорядження нею та не бажає продовження договірних відносин з відповідачем.
З’ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступних міркувань.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом матері – ОСОБА_2 18.01.2018 позивач набула в приватну власність земельну ділянку площею 2,1468 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий № 5923888000:06:000:0373, що розташована на території Червоноозерської сільської ради Путивльського району Сумської області (а.с. 5, 14-15) .
За життя вказану земельну ділянку померла ОСОБА_2 передала в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Путивль Агростандарт», відповідачу в справі, строком на десять років, що підтверджується договором оренди землі від 20.06.2013 з додатками (а.с. 6-10) та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 22.12.2014 (а.с. 11).
В силу ч.ч. 2, 3 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняються. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов’язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій саме формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Частиною 4 ст. 32 цього Закону (в редакції станом на момент укладення договору) передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.
У пункті 39 зазначеного договору було визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи є підставою для зміни умов або розірвання договору.
При цьому ця умова погоджена сторонами у спосіб, що відповідає постанові Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220, шляхом закреслення у тексті договору непотрібного - словосполучення «не є».
Про набуття права власності на згадану земельну ділянку в порядку спадкування та подальше розірвання договору оренди позивач повідомила орендаря листами від 21.02.2018 та 20.03.2018 (а.с. 16, 17, 35).
Таким чином, оскільки позивач набула права власності на спірну земельну ділянку в установленому законом порядку, як новий власник спірної земельної ділянки не бажає продовжувати дію договору оренди землі, укладеного з попереднім власником, а умовами договору оренди землі передбачено його розірвання у разі переходу права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, суд дійшов висновку про припинення оспорюваного договору оренди шляхом його розірвання за заявою нового власника - позивача у справі.
Оскільки такі позовні вимоги в силу п. 8 ч. 1 ст. 176 ЦПК України підлягали оплаті судовим збором в сумі 704 грн. 80 коп., у зв’язку з задоволенням позову ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст.ст. 653, 654 ЦК України, ч. 4 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Розірвати договір оренди землі, укладений 20.06.2013 між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Путивль Агростандарт», зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 22.12.2014 за номером запису про інше речове право 8185388.
3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Путивль Агростандарт» (Сумська область, Путивльський район, м. Путивль, вул. Богдана Хмельницького, 18, код ЄДРПОУ 34264783), на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_2) 704 грн. 80 коп. судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Сумської області через Путивльський районний суд Сумської області шляхом подачі в 30-ти денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя : підпис
З оригіналом згідно:
Суддя
Путивльського районного суду ОСОБА_3
The court decision No. 74858675, Putyvlskyi District Court of Sumy Oblast was adopted on 19.06.2018. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find essential data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key data quickly.
This decision relates to case No. 584/365/18. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: