ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
ПОСТАНОВА
21.05.07 Справа№ 5/692-3/96А
Суддя Н.Березяк при секретарі І. Сеник розглянула матеріали справи
За позовом: ДПІ у Бродівському районі, м. Броди
До відповідача: Будинкоуправління №2 КЕВ, м. Тернопіль
Про стягнення податкового боргу в розмірі 164 386,06 грн.
За участю представників:
Від позивача: Мамай П.Я. - представник
Від відповідача: Мельникова Н.С. - представник
Представникам сторін роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст. ст. 49, 51 КАС України.
Суть спору: Подано позов ДПІ у Бродівському районі до Будинкоуправління №2 КЕВ м. Тернопіль про стягнення податкового боргу в розмірі 164 386,06 грн.
В судовому засіданні 02.04.2007 р. оголошено перерву до 21.05.2007 р.
В продовжене судове засідання позивач позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.
Відповідач проти позову заперечив, однак, доказів оплати узгодженої суми податкового зобов’язання зазначених в деклараціях не подав.
Повний текст рішення виготовлений, підписаний та оголошений 21.05.2007 року.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
Відповідач зареєстрований, як суб‘єкт підприємницької діяльності Брордівською районною державною адміністрацією 24.12.2001 року, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ, в підтвердження чого позивачем до позовної заяви додано довідку статистики від 01.08.2005 р. за № 216.
Здійснюючи господарську діяльність Будинкоуправління № 2 КЕВ м. Тернопіль допустило порушення терміну сплати узгодженої суми податкового боргу із податку на додану вартість за 2006 рік в сумі 164 386,06 грн.
Податковий борг підприємства станом на день подання позову становить 164 386,06 грн.
У відповідності до п.1.2 ст.1 Закону України „Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року за №2181-ІІІ, з наступними змінами та доповненнями, податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Згідно з п.5.1 та підп.5.2.1 п.5.2 ст.5 даного Закону, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації; податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту (процедура адміністративного оскарження).
Податковим боргом (недоїмкою), у відповідності до п.1.3 ст.1 цього ж Закону вважається, податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Відповідач не подав доказів, які б свідчили про те, що ним вказана сума податкових зобов‘язань узгоджувались в адміністративному чи судовому порядку, а тому, з врахуванням згаданих норм та обставин справи згадані податкові зобов‘язання дійсно є податковим боргом.
25.10.2001 року Бродівською МДПІ на адресу відповідача була направлена перша податкова вимога за №1/87 від 25.10.2001 року на суму 4 446,00 грн.
Враховуючи те, що підприємство не сплатило у строк 30 днів, визначений підп. „б” підп.6.2.3 п.6.2 ст.6 цього ж Закону, у повному обсязі суму податкового боргу органом державної податкової інспекції було направлено платнику податків другу податкову вимогу № 2/308 від 04.12.2001 р.
Відповідачем суду доказів в підтвердження факту вжиття заходів щодо погашення заборгованості перед бюджетом не представлено.
У відповідності до вимог ст.20 Закону України „Про систему оподаткування”, контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов‘язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законом.
Відповідно п. п. 5.4.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-111 (із змінами та доповненнями) узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у встановлені строки, визначається сумою податкового боргу платника податків.
Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, зокрема, частин 2 та 3, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.
Враховуючи вищенаведене, керуючись п.2-1, п. 3, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст. 69-71, 86, 87, 158, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV (із змінами та доповненнями), господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовні вимоги задоволити.
2. Стягнути з Будинкоуправління № 2 квартирно –експлуатаційного відділу м. Тернопіль (80600, м. Броди, вул.. 22 січня, 82, код ЄДРПОУ 24965133) в дохід державного бюджету податкову заборгованість в сумі 164 386,06 грн.
3. Постанову може бути оскаржено в порядку, визначеному главою 1 розділу ІV КАС України.
4.Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили.
Суддя
The court decision No. 748576, Commercial Court of Lviv Oblast was adopted on 21.05.2007. The procedural form is Economic, and the decision form is . On this page, you will find important data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find necessary data quickly.
This decision relates to case No. 5/692-3/96а. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: