Court ruling № 74776847, 04.06.2018, Solomianskyi District Court of Kyiv City

Справа 760/13982/18

Провадження №2/760/5377/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2018 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Усатова І.А., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Платинум банк", ТОВ "Фінансова компанія"Фінрайт", треті особи: ОСОБА_2, Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Золотоус-Жидкова Оксана Олександрівна про визнання договору іпотеки частково недійсним, суддя -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом та просить визнати недійсним п. 3.3 Іпотечного договору №1.08012128.х. від 15.01.2008 зареєстрованого в реєстрі за № 67, що був укладений між ЗАТ «Міжнародний Іпотечний Банк» та ОСОБА_2 і посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Золотоус-Жидковою Оксаною Олександрівною.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.

Так, предметом спору сторін є визнання іпотечного договору частково недійсним.

Як вбачається зі спірного іпотечного договору № 1.08012128.х від 15.01.2008 , укладеного між Закритим акціонерним товариством «Міжнародний Іпотечний Банк» та ОСОБА_2, предметом договору є квартира АДРЕСА_1, що територіально не відноситься до Солом'янського району міста Києва.

Згідно зі ст. 30 ЦПК України та п.п. 42, 43 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна.

Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Виходячи з цього та предмету позову, справа не підсудна Солом'янському районному суду м. Києва.

З точки зору закону виключна територіальна підсудність встановлюється законодавцем з метою вирішення спору конкретним, прямо передбаченими у законі судами.

В такому випадку можливість застосування інших правил територіальної підсудності виключається.

Виходячи з цих обставин, звернення позивача до Солом'янського районного суду м. Києва недопустимо з точки зору ч. 1 ст. 30 ЦПК України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Частиною 3 даної статті встановлено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.

У відповідності до положень ч. ч. 1, 2 статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Враховуючи, непідсудність даної справи Солом'янському районному суду м. Києва, згідно з п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України справа підлягає передачі до Дзерджинського районного суду міста Харкова (проспект Перемоги, 52В, м. Харків, Харківська обл., 61000).

Керуючись ч.1 ст. 30, п.1 ч.1 ст.31, 32 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Цивільну справу 760/13982/18, за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Платинум банк", ТОВ "Фінансова компанія"Фінрайт", треті особи: ОСОБА_2, Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Золотоус-Жидкова Оксана Олександрівна про визнання договору іпотеки частково недійсним, передати на розгляд до Дзерджинського районного суду міста Харкова (проспект Перемоги, 52В, м. Харків, Харківська обл., 61000), за підсудністю.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: