№ 74740604, 14.06.2018, Rivne Regional Court of Appeal

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2018 року

м. Рівне

Справа № 569/4167/18

Провадження № 22-ц/787/1069/2018

Апеляційний суд Рівненської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді – Шимківа С.С.,

суддів: – ОСОБА_1, ОСОБА_2,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_3,

відповідач – приватне акціонерне товариство "Рівнеазот",

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 05 квітня 2018 року (суддя Кучина Н.Г.) у справі за позовом ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" про стягнення заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі та компенсацію втрати частини доходів, -

в с т а н о в и в :

15 березня 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" про стягнення заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі та компенсацію втрати частини доходів.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_3 не виплачено заробітну плату за лютий-червень 2017 року та порушено його процесуальні права.

Вважає, що має право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх вилпати".

Просив суд стягнути з приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" на його користь 16032,78 грн, що включає заборгованість по заробітній платі в сумі 14437,61 грн та компенсацію втрати частини заробітку у зв’язку із несвоєчасною її виплатою в сумі 1595,17 грн.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 05 квітня 2018 року позов ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" про стягнення заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі та компенсацію втрати частини доходів задоволено частково.

Стягнуто з приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" на користь ОСОБА_3 14437 грн 61 коп. заборгованості по нарахованій але не виплаченій заробітній платі, без утримання прибуткового податку з громадян й інших обов’язкових платежів. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано обґрунтованістю позовних вимог про стягнення заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі в розмірі 14437,61 грн.

07 квітня 2018 року ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу, у якій він, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних та ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що невиплата заробітної плати триває майже рік, а тому він поніс втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків її виплати і тому він має право на відповідну компенсацію згідно із Законом України від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати", а також постанови КМУ від 21.02.2001 року № 159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати".

01.06.2018 року ПрАТ "Рівнеазот" подано відзив на апеляційну скаргу, у якому покликається на законність та обґрунтованість рішення суду.

Вказує, що судом першої інстанції правильно встановлено, що позивачем не додано доказів на підтвердження виплати йому заборгованості та даних про відмову роботодавця у виплаті компенсації.

Просить суд залишити оскаржуване рішення без змін.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про її задоволення.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 працює у ПрАТ "Рівнеазот".

Згідно довідки бухгалтерії ПрАТ "Рівнеазот" від 28.02.2018 року № 425 "Про суми, які належать до виплати" у ПрАТ "Рівнеазот" наявна заборгованість перед ОСОБА_3 по виплаті заробітної плати у загальному розмірі 14437,61 грн, що складається з: 3307,33 грн – заробітна плата за лютий 2017 року, 1778,70 грн – заробітна плата за березень 2017 року, 3285,50 грн – заробітна плата за квітень 2017 року, 2828,97 грн – заробітна плата за травень 2017 року; 3227,11 грн – заробітна плата за червень 2017 року (а.с. 2).

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Таким чином, місцевим судом правомірно стягнуто з ПрАТ "Рівнеазот" на користь ОСОБА_3 не виплачену заборгованість із виплати заробітної плати у розмірі 14437,61 грн.

Разом з тим, доводи апеляційної скарги про неправомірну відмову у виплаті ОСОБА_3 компенсації втрати частини заробітної плати у зв’язку із несвоєчасною її виплатою на підставі Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" є такими, що заслуговують на увагу.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України "Про оплату праці" компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Компенсація втрати частини заробітної плати провадиться згідно зі статтею 34 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" і Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням термінів її виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1427 (зі змінами, внесеними постановою від 23 квітня 1999 року № 692), підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності й господарювання своїм працівникам у будь-якому разі затримки виплати нарахованої заробітної плати (проіндексованої за наявності необхідних для цього умов) на один і більше календарних місяців, незалежно від того, чи була в цьому вина роботодавця, якщо в цей час індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги зріс більше ніж на один відсоток.

Відповідно до пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" у справах, пов’язаних із вирішенням спорів про індексацію заробітної плати або компенсацію працівникам втрати її частини у зв’язку із затримкою її виплати, суди мають враховувати, що індексація заробітної плати провадиться в період між переглядами Верховною Радою України розміру мінімальної заробітної плати і здійснюється відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" і тих положень Порядку проведення індексації грошових доходів громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 1998 р. № 663 (з внесеними змінами та доповненнями), котрі йому відповідають, підприємством, установою чи організацією, які виплачують заробітну плату, при її нарахуванні починаючи з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, який перевищив 105 відсотків (величину порога індексації). За наявності зазначених умов у тому ж порядку індексації підлягає присуджена за рішенням суду сума заробітної плати, якщо ці умови настали у зв’язку з несвоєчасним виконанням рішення.

Враховуючи, що судом встановлено факт порушення відповідачем сплати на користь позивача належних йому коштів, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає також стягненню компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 1595,17 грн, яка розрахована позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства, та яка складається з: 463,21 грн – за лютий, 213,26 грн – за березень, 394,07 грн – за квітень, 271,59 грн – за травень, 253,04 грн – за червень.

Таким чином рішення місцевого суду, в частині відмови ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог про стягнення компенсація втрати частини його доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розмірі 1595,17 грн, підлягає скасуванню, з ухваленням нового – про задоволення таких вимог.

Судові витрати за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції віднести на рахунок відповідача.

На підставі ч. 1 ст. 34 Закону України "Про оплату праці", ст. 34 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", керуючись ст.ст. 367, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, Апеляційний суд Рівненської області, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 05 квітня 2018 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати, у зв’язку з порушенням строків її виплати скасувати.

Позовну вимогу ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати, у зв’язку з порушенням строків її виплати задовольнити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" на користь ОСОБА_3 компенсацію втрати частини заробітної плати, у зв’язку з порушенням строків її виплати у розмірі 1595 (одна тисяча п’ятсот дев’яносто п’ять) грн 17 коп.

У решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" в дохід держави 1760 грн. судового збору.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

ОСОБА_4 Шимків

Судді: С.В. Боймиструк

ОСОБА_2