Court ruling № 74720525, 01.06.2018, Commercial Court of Kherson Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

УХВАЛА

01 червня 2018 року Справа № 923/1395/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. за участі секретаря Кудак М.І., розглянувши скаргу ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Спортсервіс і К" на дії Каховського міського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Херсонській області по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімсервіс-Каховка"

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Спортсервіс і К"

про стягнення 1377700 грн.

За участю представників сторін:

позивач: ОСОБА_1 - адвокат, довіреність від 08.08.2017р.;

відповідач: ОСОБА_2, представник, довіреність від 24.07.2017р.;

орган ВДВС: ОСОБА_3, представник, довіреність № 13.12-29/7896 від 26.04.2018р.

В с т а н о в и в:

Рішенням Господарського суду Херсонської області від 12.10.2015 задоволено у повному обсязі позов ТОВ "Агрохімсервіс-Каховка" (позивач), з відповідача (ТОВ "ВКФ Спортсервіс і К") на користь позивача стягнуто 1377700 грн. основного боргу та 27554 грн. витрат по оплаті судового збору.

Постановою Одеського апеляційного Господарського суду від 07.02.2017 апеляційну скаргу ТОВ "Спортсервіс і К" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Херсонської області - без змін.

18 квітня 2014р. відповідач звернувся із скаргою, у якій просить суд визнати постанову старшого державного виконавця Каховського міського районного ВДВС ГТУЮ у Херсонській області про опис та арешт майна (коштів) боржника від 21.03.2018 по виконавчому провадженню № 53481004 неправомірною (недійсною).

Зазначена скарга була прийнята до розгляду на 04.05.2018, про що було винесено ухвалу від 19.04.2018.

Відповідно до поданої органом державної виконавчої служби заяви № 7895/13.12.-29 від 26.04.2018 та у зв'язку з неявкою скаржника, розгляд скарги був відкладений на 29.05.2018, про що було винесено відповідну ухвалу від 04.05.2018.

Розгляд скарги відбувався з перервою, яка оголошувалася до 01.06.2018.

Обґрунтовуючи скаргу, скаржник посилається на порушення його прав як сторони виконавчого провадження, передбачених ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження".

Повідомлення про проведення данної виконавчої дії - з 14-00 до 17-00 год. 21.03.2018 боржником отримано лише о 16 год. 45 хв. 21.03.2018, що підтверджується публічною та офіційною інформацією з офіційного сайту Укрпошти (розділ "Відстеження поштового відправлення"). Таким чином, виконавча дія була проведена за участі в ній боржника та його представника.

У пункті 10 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі за текстом Інструкція) зазначено, що постанова про опис та арешт майна (коштів) підписується виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна (коштів). У разі відмови від підпису осіб, що були присутні при вчиненні виконавчої дії, про це робиться відмітка у постанові.

При вчиненні виконавчої дії участь боржника у ній не була забезпечена, чим порушено основні засади виконавчого провадження, про які зазначено у ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" - справедливість, неупередженність та об'єктивність.

Крім того, скаржник звертає увагу на ту обставину, що виконавчі дії з опису та арешту належного на праві власності боржнику об'єкта нерухомого майна проведено заочно, без виїзду на місце розташування цього об'єкту, на підставі технічної документації, що стало наслідком відсутності детальної інформації про об'єкт, як того вимагає припис п. 5 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження".

Відсутність наведеної деталізації описаного майна може бути підставою для неможливості його продажу на торгах (п. 2 розд. II Порядку реалізації арештованого майна), та відповідно штучного заниження його вартості.

Скаржник також звертає увагу на необґрунтовану передачу органом ДВС описаного об'єкта на зберігання іншій особі а не його власнику - боржнику.

На думку скаржника, орган ДВС виходив не з обґрунтованої необхідності при вирішенні цього питання, а користувався іншими мотивами, не врахувавши, що боржник є сільськогосподарським підприємством, а описаний об'єкт є складським приміщенням зі зберігання сільськогосподарської продукції (овочесховищем), що підтверджується технічним паспортом та звітом № 06 від 24.02.2017 про проведення незалежної оцінки цього об'єкту.

Стягувач та орган ДВС вважають доводи скаржника безпідставними, а оскаржувану постанову такою, що прийнята у повній відповідності з вимогами чинного законодавства, яким врегульовано порядок вчинення виконавчих дій, примусового виконання рішення та рішень інших органів (посадових осіб).

В поданих відзивах на скаргу та усних поясненнях зазначили, що відповідно до ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" (далі Закон № 1404-VIII) арешт майна (коштів) боржника застосовується для реального виконання рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону України № 1404-VIII стягнення за виконавчим документом звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Згідно наданих запитів до банківських установ 13.03.2017 на депозитний рахунок відділу було перераховано 496 грн. 99 коп. на виконання платіжних вимог державного виконавця, з яких стягувачу перераховано 326 грн. 10 коп.

За приписами ч. 5 ст. 48 Закону України № 1404-VIII у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу.

Боржник не запропонував виконавцю майно, яке необхідно реалізувати в першу чергу та ухиляється від виконання рішення.

Відповідно до ст. 48 Закону № 1404-VIII звернення стягнення на майно полягає у його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

З метою здійснення процедури щодо звернення стягнення боргу на стадії виконавчого провадження на майно боржника, органом ДВС 12.03.2108 за вих. № 4601/13.12-29 на адресу боржника рекомендованим відправленням було направлено зобов'язання бути присутнім 21.03.2018 з 14-00 до 17-00 за місцем знаходження належного ТОВ "ВКФ "Спортсервіс і К" об'єкта нерухомого майна: м. Каховка, вул. Семенівське шосе, 3 для проведення виконавчих дій.

Відтак, орган ДВС виконав покладений на нього обов'язок щодо завчасного повідомлення відповідача (13.03.2018) про час, дату і місце вчинення виконавчих дій.

21 березня 2018 державним виконавцем здійснено вихід за місцезнаходженням майна боржника, а саме: 33/100 часток комплексу будівель автобази (Каховське А'ГП -16555), що належить останьому на підставі договору купівлі - продажу, ВКМ/275964 від 26.06.2008 року, складено постанову про опис та арешт майна боржника, відповідно до якої описано та арештовано зазначене майно. Постанову складено в присутності двох понятих під їхній особистий підпис, стягувача та зберігача.

Відповідно до ч. 6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на майно боржника звертається у розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника, під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.

Відповідно до п. 10 Розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.20012 року № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5) після виявлення майна боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна, про що виносить постанову. У постанові про опис та арешт майна боржника повинні бути вказані, в т.ч. прізвище, ім.'я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання; відмітка про роз’яснення зберігачеві майна обов'язків із збереження майна, попередження про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт. Постанова про опис та арешт майна підписана особами, які були присутні при проведенні виконавчих дій.

На адресу відділу не надходило звернень від боржника щодо передачі майна на зберігання іншому зберігачу чи самому боржнику. Також до відділу не надходила інформація стосовно псування або розтрати майна тощо. Отже, обґрунтованих підстав для передачі майна на зберігання іншому зберігачу чи на заміну зберігача майна на боржника, а також скасування постанови не було.

Таким чином, виконавчі дії є обґрунтованими, неупередженими та вчиненими у повній відповідності та з дотриманням вимог ст. 18 Закону № 1404-VIII.

Скаржник в наданій відповіді на відзиви на скаргу, не погоджуючись з ними, наголошує на порушенні його прав як сторони виконавчого провадження, зокрема, права брати участь у проведенні виконавчих дій при здійсненні опису майна.

Звертає увагу на положення ст. 32 Закону України № 1404-VIII, якою встановлено, що за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба, відрядження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданим їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів, про що виносить відповідну ухвалу.

Натомість державний виконавець таким правом не скористався, що на думку скаржника додатково підтверджує її упередженість та проведення виконавчих дій з порушенням норм чинного законодавства.

Не погоджуючись із відповіддю скаржника на відзиви, стягувач і державний виконавець звертають увагу на те, що передбачена ст. 32 Закону № 1404-VII можливість відкладення виконавчих дій є правом а не обов'язком державного виконавця. У конкретному випадку державний виконавець не вбачав підстав для відкладення виконавчих дій, з урахуванням принципу та гарантій щодо обов'язкового виконання судового рішення.

До того ж, на думку стягувача та державного виконавця припис п/2 абз. 3 ч. 5 ст. 56 щодо вказівки загальної площі будівлі, кількості кімнат (приміщень), їх площ та призначення, матеріалів стін, кількості поверхів, інформації про підсобні приміщення стосується виключно випадків щодо прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення його опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам, що у конкретному випадку не мало місця. Призначення іншого зберігача ніяким чином не вплинуло на права щодо використання боржником об'єкта нерухомості у підприємницькій діяльності.

Заслухавши доводи скаржника, заперечення стягувача та представника органу ДВС, дослідивши докази на їх підтвердження та надавши їм правову оцінку, суд визнав скаргу обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, з урахуванням наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Херсонської області від 12.10.2015 у справі № 923/1395/15, залишеним без змін постановою апеляційної інстанції від 07.02.2017, задоволено позов ТОВ "Агрохімсервіс-Каховка" (позивач), з ТОВ "ВКФ "Спортсервіс і К" (відповідач) на користь позивача стягнуто 1377700 грн. основного боргу та 27554 грн. витрат по оплаті судового збору.

17.02.2017 стягувачеві виданий наказ № 923/1395/15 про примусове виконання рішення господарського суду від 12.10.2015, яке набрало законної сили 07.02.2017.

23.02.2017 органом ДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 53481004 про примусове виконання наказу господарського суду № 923/1395/15.

21.03.2018 державним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника по ВП № 53481004, п. 1 якої описано та накладено арешт на 33/100 частки комплексу нежитлових будівель автобази (Каховська АТП-16555), яка належить боржнику на праві власності на підставі нотаріально посвідченого укладеного договору купівлі-продажу, номер бланку ВКМ 275967 від 26.06.2018, реєстраційний напис № 2449, розташованих за адресою: м. Каховка, Семенівське шосе, 3.

Зазначеною постановою заборонено відчужувати описаний об'єкт нерухомого майна, приховувати, підміняти та проводити будь-які види відчужень.

Відповідальним зберігачем описаного майна призначено п. Гонту Олександра Анатолійовича, ІНФОРМАЦІЯ_1, м. Каховка, вул. Шкільна, 5, НОМЕР_1, він же є представником стягувача.

Акт підписаний понятими, зберігачем - стягувачем, державним виконавцем.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості; розумності строків; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник (ч. 1 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" до обов'язків державного виконавця входить накладення арешту на майно боржника, передача такого майна на зберігання та його реалізація в установленому законодавством порядку.

Порядок звернення стягнення на майно боржника встановлено розд. VII ЗУ "Про виконавче провадження" (далі Закон).

Відповідно до частин 1, 2, 5, 8 ст. 48 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-ти денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Приписами ч. 5, 6 ст. 52 Закону № 1404-VIII встановлено, що у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним. У разі якщо на зазначене у частині п'ятій цієї статті майно накладається арешт, воно реалізовується в такій черговості:

1) майно, що безпосередньо не використовується у виробництві (предмети інтер'єру офісів, готова продукція та товари тощо);

2) об'єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для використання у виробництві.

Згідно з п/2 ч. 5 ст. 56 Закону № 1404-VIII про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов'язково визначаються: якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди.

Відповідно до п. 10 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, постанова про опис та арешт майна (коштів) підписується державним виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна (коштів). У разі відмови від підпису осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в постанові. Якщо майно (кошти) передано на зберігання іншій фізичній особі у постанові мають бути вказані її паспортні дані.

В порушення положень вищенаведених правових норм, засад виконавчого провадження, встановлених п/5 ч. 1 ст. 2 Закону, опис та арешт майна проведено без участі боржника, про що свідчить відсутність в ній підпису представника боржника та відсутність складеного акту про відмову від підпису, у чому суд вбачає порушення прав боржника як сторони виконавчого провадження брати участь у вчиненні виконавчих дій та надавати усні та письмові пояснення та користуватися іншими правами, наданими законом, як це передбачено ч. 1 ст. 19 Закону.

В порушення п/2 ч. 5 ст. 56 Закону № 1404-VIII оскаржувана постанова не містить обов'язкових відомостей щодо індивідуальних ознак описаного та нерухомого майна - його загальної площі, кількості приміщень, їх площі та призначення, матеріалів стін, кількості поверхів, поверху або поверхів, на яких розташоване приміщення, інформації про підсобні приміщення та споруди.

Як встановлено з наданих в матеріали справи доказів, органом ДВС дійсно рекомендованим відправленням 13.03.2018 за місцезнаходженням юридичної особи - боржника було направлено зобов'язання з повідомленням бути присутнім 21.03.2018 з 14-00 до 17-00 при примусовому проведенні виконавчих дій за адресою м. Каховка, Семенівське шосе, буд. 3. Поряд з цим, зазначене поштове відправлення уповноваженою особою боржника було отримане лише о 16 год. 45 хвил. 21.03.2018, що підтверджується публічною та офіційною інформацією з офіційного сайту Укрпошти (розділ "Відстеження поштового відправлення").

Стаття 32 Закону № 1404-VIII передбачає право виконавця відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій.

Таким правом державний виконавець не скористався.

Не заперечуючи факту того, що приписи пунктів 2 та 5 ч. 5 ст. 19 Закону № 1404-VIII встановлюють обов'язок боржника допускати в установленому законом порядку виконавця до володіння приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується для проведення виконавчих дій, а також своєчасну явку на вимогу виконавця, у конкретному випадку, суд не має законних підстав вважати пов'язану з неявкою поведінку боржника зловживанням обов'язку сторони ВП, оскільки зобов'язання про явку представником ТОВ "Спортсервіс і К" отримано 21.03.2018 о 16 год. 45 хв.

Суд також зауважує на тому, що стягувач і представник органу ДВС довільно тлумачать правовий зміст норми ч. 5 ст. 56 Закону № 1404-VIII.

Так, абз. 2 ч. 5 ст. 56 зазначеного Закону передбачає, що у разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов'язковим.

Тобто, зазначена норма встановлює випадок, за наявності якого проведення опису є обов'язковим.

Щодо норми, яку містить у собі абзац 3 ч. 5 ст. 56 Закону № 1404-VIII, то вона зазначає обов'язкові відомості, які зазначаються у постанові про арешт та опис майна (коштів) боржника, а саме: якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди.

З аналізу наведеної норми вірогідно зробити висновок, що опис майна має бути натурним, оскільки відсутність наведеної деталізації описаного майна може призвести та бути підставою для штучного заниження ціни реалізації об'єкта.

Оспорювана постанова, крім назви та адреси описаного об'єкта не містить жодної із передбачених вищенаведеною правовою нормою відомостей щодо його індивідуальних ознак, навіть відомостей щодо загальної площі об'єкта нерухомого майна.

З урахуванням викладених обставин, скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 342, 343 ГПК України, суд

у х в а л и в:

1. Скаргу ТОВ "ВКФ "Спортсервіс і К" на дії органу ДВС задовольнити.

2. Визнати недійсною постанову Каховського міськрайонного відділу ДВС ГТУЮ Херсонської області про опис та арешт майна (коштів) боржника від 21.03.2018 по ВП № 53481004.

Відповідно до ст. 256 ГПК України ухвала господарського суду підлягає апеляційному оскарженню протягом десяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвалу підписано 18.06.2018.

Суддя Н.О. Задорожна