Court ruling № 74716260, 14.06.2018, Chernihiv District Administrative Court

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 червня 2018 року Чернігів Справа № 750/4196/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зайця О.В.,

за участю секретаря Новик Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку ст. 229 КАС України, справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівської області про визнання протиправною та скасування постанови,

У С Т А Н О В И В:

Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Бури М.В. про накладення штрафу від 16.04.2018 у виконавчому провадженні № 55944667 неправомірною; скасування постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про накладення штрафу від 16.04.2018 у виконавчому провадженні № 55944667.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Частиною 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Згідно частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, позивачем не надано суду оригіналу документа про сплату судового збору у порядку та розмірі, визначених частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір».

При цьому, позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, оскільки Верховний Суд в постанові від 18.01.2018 у справі № 565/256/15-ц дійшов висновку, що виконавче провадження є завершальною і невід'ємною частиною (стадією) судового провадження по конкретній справі, за яку сплачено судовий збір, та в якій провадження за скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби не відкривається, то за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця судовий збір не сплачується.

Перевіривши матеріали справи та доводи позивача, викладені в клопотанні, суд приходить до висновку про відсутність підстав для звільнення від сплати судового збору, оскільки вищевказана постанова Верховного Суду ухвалювалася у рамках розгляду справи, поданої в порядку цивільного судочинства, а тому правова позиція висловлена у тій справі не може бути застосована до справи, що розглядається в порядку адміністративного судочинства.

Одночасно, Цивільним процесуальним кодексом України, зокрема, розділом VII, передбачено інший порядок оскарження дій та рішень державного виконавця, ніж це встановлено Кодексом адміністративного судочинства України.

Даний правовий висновок узгоджується з практикою Верховного Суду, висловленою в ухвалі від 25.04.2018 у справі № 331/7421/17 (2-а/331/243/2017).

Крім того, відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно частин першої та другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність також і умов, передбачених частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», для звільнення позивача від сплати судового збору, а тому вказане клопотання не підлягає задоволенню.

Так, підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень встановлюється ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, належною сплатою судового збору при поданні до суду суб'єктом владних повноважень адміністративного позову майнового характеру вважається сплата судового збору в розмірі 1762,00 грн.

Такі обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, а тому, згідно зі статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 160, 169, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - залишити без руху.

Надати позивачу строк до 19.06.2018 для усунення недоліку шляхом надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 1762,00 грн. або доказів звільнення від його сплати.

Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вказаний судом строк позовна заява буде йому повернута.

Ухвалу направити на електронну адресу позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно із ст. 294 Кодексу адміністративного судочинства України оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Заяць