Court ruling № 74675064, 05.06.2018, Kherson Regional Court of Appeal

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер:478/508/15-к

Номер провадження:11-кп/791/506/18

ОКРЕМА ДУМКА

судді судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Херсонської області у кримінальному провадженні № 11-кп /791/506/18

06 червня 2018 року колегією суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Херсонської області розглянуто кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч 2 ст. 289 КК України.

За результатами розгляду апеляційні скарги з доповненнями та змінами прокурора у кримінальному провадженні та потерпілого ТОВ « Агроальянс» залишені без задоволення, вирок суду першої інстанції без змін.

Вислювлюю окрему думку та вважаю , що вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню через істотне порушення вимог кримінального процесуального, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження із призначенням нового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції.

Згідно положень ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим , в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Суду належить дати аналіз усіх фактичних даних, які містяться в показаннях свідків, потерпілого, обвинуваченого, інших джерелах доказів, які стверджують чи спростовують обвинувачення.

Висновки суду щодо оцінки доказів належить викласти у вироку в точних і категоричних судженнях, які виключали б сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу. Прийняття одних і відхилення інших доказів судом повинно бути мотивовано.

Проте суд першої інстанції у повній мірі зазначених вимог кримінального процесуального закону не дотримався .

Як видно із матеріалів провадження ОСОБА_1 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що органом досудового розслідування не доведено, що зазначені в обвинувальному акті трактори були з поля переміщені на базу ТОВ « Сила росту» поза волею механізаторів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки жоден з них не вказав, що намагався перешкодити такому заволодінню.

Проте вважаю передчасним та таким , що не відповідає фактичним обставинам провадження такий висновок суду .

Об'єктивна сторона злочину передбаченого ст. 289 КК полягає у незаконному заволодінні транспортним засобом. Зазначене діяння полягає в активній поведінці особи та проявляється в отриманні можливості керувати таким транспортним засобом. При цьому поведінка винного є незаконною, він не має ані дійсного, ані уявного права на транспортний засіб, заволодіння яким здійснює , заволодіння транспортним засобом здійснюється без чітко вираженого і дійсного волевиявлення власника або законного користувача транспортного засобу.

Як слідує із технічного запису судових засідань, в суді першої інстанції свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які були безпосередніми учасниками події , підтвердили, що трактори з поля були відігнані ОСОБА_1 та ОСОБА_4 без згоди власника чи володільця. Зазначені свідки заперечили ту обставину, що трактори до сховища відганяли вони.

Відсудність активного спротиву з боку механізаторів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, не спростовує ту обставину, що ОСОБА_1 не мав будь-якого права на керування транспортним засобом та утримання його протягом визначеного часу на території ТОВ «Сила росту».

Разом із тим, судом першої інстанції належної оцінки зазначеним доказам надано не було, мотиви з яких суд визнав суперечливими показання цих свідків вважаю непереконливими.

Вирок суду не містить аналізу доказів сторони захисту з точки зору їх допустимості , суд не перевірив доводи потерпілої сторони про те, що покладені в основу вироку докази не були відкриті стороні обвинувачення в порядку визначеному ст. 290 КПК , як і не містить мотивів , з яких суд відхилив доводи представника потерпілого про їх недопустимість із цих підстав, судом не усунуті суперечності у показаннях свідків сторони обвинувачення та сторони захисту.

Суд не врахував висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 16 березня 2017 року, щодо необхідності дотримання сторонами кримінального провадження положень ст. 290 КПК України та відкриття сторонами одна одній усіх матеріалів після закінчення досудового розслідування, а також додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду, оскільки недотримання цих вимог є підставою для визнання судом відомостей, що містяться в них, недопустимими доказами .

Не можна погодитися і з висновком суду про недопустимість письмових доказів у провадженні через те, що вони не надані у оригіналах, зважаючи на те, що матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_1 виділені із іншого провадження і копії документів засвідчені підписом прокурора- процесуального керівника.

Вважаю, що суд першої інстанції при дослідженні доказів допустив істотні порушення вимог КПК, які перешкодили ухвалити законне і обгрунтоване судове рішення, і висновки суду не відповідають фактичним обставинам

Враховуючи , що у змінах до апеляційних скарг апелянти не порушують питання про ухвалення судом апеляційної інстанції свого рішення, клопотання про повторне встановлення обставин провадження та дослідження доказів апелянти не заявляли, суд апеляційної інстанції в силу приписів ч 3 ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції без дотримання принципу безпосереднього дослідження усієї сукупності доказів не має процесуальних підстав надати свої висновки щодо оцінки кожного із доказів з точки зору їх допустимості та достатності для ухвалення відповідного процесуального рішення, а тому вважаю, що вирок суду підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції в силу положень ч.1 ст. 412, ч. 6 ст. 9, ст. 411 КПК України.

Суддя ( підпис) О.В. Калініна

копія вірна

суддя Калініна О.В.