Court ruling № 74668513, 14.06.2018, Kharkiv Commercial Court of Appeal

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"14" червня 2018 р. Справа № 922/4611/16

ОСОБА_1 ОСОБА_2, розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Провід Групп», м. Харків,

на ухвалу господарського суду Харківської області від 15.05.2018, (суддя Савченко А.А.), постановлену в м. Харкові об 11 год. 09хв.,

у справі №922/4611/16

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Оіл», м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Оіл», м. Харків,

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.05.2018 зупинено провадження у справі 922/4611/16 до прийняття рішення по кримінальному провадженню 18.09.2017 № 32017220000000156 (т.6,а.с.43-45).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Провід Групп» із вказаною ухвалою не погодилося та 31.05.2018 звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 15.05.2018 у справі № 922/4611/16 та поновити провадження у справі.

Також заявник апеляційної скарги подав клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Харківської області від 15.05.2018 у справі №922/4611/16, посилаючись на те, що він не отримував оскаржуваної ухвали, а про її існування дізнався 25.05.2018 випадково із Єдиного державного реєстру судових рішень.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наступних підстав.

Відповідно до вимог частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Тобто, перебіг строку на оскарження в апеляційному порядку судового рішення визначено в законодавчому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана ухвала прийнята місцевим господарським судом 15.05.2018, отже, строк подання апеляційної скарги сплив 25.05.2018.

Проте, скаржник звернувся з апеляційною скаргою до господарського суду Харківської області лише 31.05.2018, що вбачається з відмітки ПАТ «Укрпошта» на поштовому конверті та на описі вкладенні у цінний лист.

Відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до статті 14 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частин 2,3 статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Водночас статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України". Зокрема, Високий Суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява N 52854/99, п. п. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення). Зі змісту пункту 52 рішення випливає, що якщо національний суд просто обмежився вказівкою на наявність у відповідача "поважних причин" для поновлення пропущеного строку оскарження, то, відтак, він (суд) не вказав чітких причин такого рішення. За цих підстав Високий Суд одноголосно постановив, що було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції та дійшов висновку, що національні суди, вирішивши поновити пропущений строк оскарження остаточної постанови у справі заявника без наведення відповідних причин та скасувавши в подальшому постанову суду, порушили принцип правової визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції (п. 53 рішення).

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду від 15.05.2018 у справі №922/4611/16 скаржник посилається на те, що оскаржувану ухвалу не отримував.

Проте, у резолютивній частині оскаржуваної ухвали зазначено: ухвалу направити ліквідатору та його представникам, кредиторам та банкруту, а зі штампу господарського суду Харківської області, розміщеного на звороті останнього аркуша оскаржуваної ухвали вбачається, що вона надіслана у семи примірниках.

З наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що оскаржувана ухвала отримана ТОВ «Провід Групп» 23.05.2018 (т.6,а.с.71).

Отже, доводи, наведені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, не відповідають фактичним обставинам справи.

Також, відповідно до пункту 3 частини 3 статті 258 ГПК до апеляційної скарги повинні додаватися докази сплати судового збору.

Згідно із частиною 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 4 Закону України “Про судовий збір” визначені розміри ставок судового збору.

Так, відповідно до підпункту 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” ставка судового збору, що справляється з апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, за подання апеляційної скарги скаржник мав сплатити судовий збір у розмірі 1762грн.

Натомість, при поданні апеляційної скарги скаржником не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі та про їх наявність не зазначено в апеляційній скарзі.

Згідно з частиною 2 статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 174 ГПК України суддя, встановивши , що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного, суддя-доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга подана з порушенням вимог частини 1 статті 256 ГПК України та п.2 частини 3 статті 258 ГПК України, а саме: з пропуском строку на апеляційне оскарження та без належного обґрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження та без доказів сплати судового збору.

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Провід Групп» слід залишити без руху на підставі статті 260 ГПК України та встановити десятиденний строк з дня вручення ухвали скаржнику для виправлення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись статтями 174, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Харківський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Провід Групп» на ухвалу господарського суду Харківської області від 15.05.2018 у справі №922/4611/16 залишити без руху.

2. Встановити ТОВ «Провід Групп» десятиденний строк з дня вручення ухвали скаржнику для виправлення недоліків апеляційної скарги.

3. Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 260, 261 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.

ОСОБА_1 ОСОБА_2