Court ruling № 74666780, 17.05.2018, Kodyma District Court of Odesa Oblast

Справа № 503/1904/16-ц

Провадження № 2/503/17/18

УХВАЛА

17 травня 2018 року Кодимський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Сердюк Б.С.,

при секретарі Клемпуш Ю.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Кодима цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради Одеської області, ОСОБА_3 районної державної адміністрації Одеської області та Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання в порядку спадкування за законом права власності на земельні та майнові частки (паї),

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 міської ради Одеської області, ОСОБА_3 районної державної адміністрації Одеської області та Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання в порядку спадкування за законом права власності на земельні та майнові частки (паї).

В підготовче засідання позивачі не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про місце та час розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином. Заяв про розгляд справи у їх відсутність до суду не надходило.

Відповідачі в підготовче засідання не з'явилися.

Відповідач ОСОБА_3 міська рада Одеської області надала до суду заперечення, в якому просить відмовити в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та розглянути справу без участі представника міської ради.

Від Головного управління Держгеокадастру в Одеській області надійшов відзив, в якому відповідач, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2, просить відмовити в задоволенні позову.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з'явились, враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 3 ст. 131 ЦПК України встановлено обов'язок учасників судового процесу повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Враховуючи положення даної норми, суд визнає, що позивачі не з'являються в судове засідання без поважних причин, оскільки вони неодноразово належним чином були повідомлені про місце та час судових засідань, проведення яких було призначено на 06.03.2018 року, 04.04.2018 року та 17.05.2018 року, і від них не надходило заяв про проведення засідань без їх участі. Подання позивачами різного роду заяв та клопотань, не являються підставою для розгляду справи за їх відсутності.

Частиною 5 ст. 223 та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України визначено, що у випадку повторної неявки в судове засідання позивача або не повідомлення ним про причини неявки, якщо він був належним чином повідомлений, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, за відсутності визначеної процесуальним законодавством можливості суду відкласти судове засідання у справі у випадку нез'явлення позивача в судове засідання без поважних причин, оскільки справа не може бути розглянута за відсутності позивачів, які повідомлялися про розгляд справи та від яких не надходило заяв про розгляд справи за їх відсутності та враховуючи, що їх неявка є повторною, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.

Вирішуючи питання про залишення позову без розгляду судом також враховано позицію Верховного Суду викладену в ухвалі від 07.05.2018 року по справі №754/6567/16-ц про необхідність залишення позовної заяви без розгляду.

Також судом враховано практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права.

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі"; рішення від 03.04.2008 року у справі "Пономарьов проти України").

Керуючись ст. ст. 258 - 260 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради Одеської області, ОСОБА_3 районної державної адміністрації Одеської області та Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання в порядку спадкування за законом права власності на земельні та майнові частки (паї) залишити без розгляду.

Роз’яснити позивачам, що вони мають право звернутися до суду повторно, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного суду Одеської області, через Кодимський районний суд Одеської області, протягом п'ятнадцяти днів з дня складення тексту ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя Б.С. Сердюк