Decision № 74649218, 13.06.2018, Chornomorsk City Court of Odesa Oblast (until 25.04.2025 - Illichivsk City Court of Odesa Oblast)

Дата документу 13.06.2018

Справа № 501/2719/16-ц

2/501/128/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2018 року м. Чорноморськ.

Іллічівський міський суд Одеської області у складі:

Головуючого-судді – Смирнова В.В.,

при секретарі - Крамському Д.О.,

справа № 501/2719/16-ц.

за участю сторін:

представника позивача – ОСОБА_1,

відповідача – ОСОБА_2,

третьої особи – ОСОБА_3,

представника відповідача та третьої особи – ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Іллічівського міського суду Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_5 звернулась до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 18.10.2015 року помер ОСОБА_6, який за життя склав заповіт на ім’я ОСОБА_3, що складається з: житлового будинку з господарчими спорудами, а саме: один житловий дерев’яний будинок, загальною площею 62,6 кв.м, жилою площею - 37,4 кв.м, що розташований на земельній ділянці комунальної власності, розміром - 0,125 га, з господарчими спорудами: «Б» - підвал, «В» - вбиральня, «Г,Д» - сараї, №1 - огорожа; №2 - ворота; №3 - цистерна; І - вимощення, згідно технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок від 27.07.2007, виготовленого КП «Бюро технічної інвентаризації» м. Іллічівська, що знаходиться за адресою: Одеська область, місто Чорноморськ, смт. Олександрівка, вулиця Вербна, будинок 31, (стара адреса: Одеська область, місто Іллічівськ, смт. Олександрівка, вулиця Щорса, 31).

Вищезазначений житловий будинок з господарчими спорудами належав померлому на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Іллічівською міською державною нотаріальною конторою 15 травня 2007 року, зареєстровано в реєстрі за №2247 Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації» 20.06.2007 року в книзі № А7 за реєстровим №891.

Після відкриття спадщини вона подала заяву до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7, щодо видачі як спадкоємцю, свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв’язку з чим 09.08.2016 року їй видано свідоцтво серії НВХ №627208 на 1/6 частину вищевказаного будинку з господарчими спорудами.

Аналогічне свідоцтво про право на спадщину за законом, зареєстроване в реєстрі за номером 858 серії НВТ №257982 (спадкова справа №25/2015), видано, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7, 04.08.2016 року ОСОБА_2, на 1/6 частку вищевказаного майна з господарчими спорудами. Свідоцтво видане на підставі статті 1241 ЦК України (право на обов’язкову частку у спадщині).

Позивач вважає, що свідоцтво про право на спадщину за законом видано ОСОБА_2 в порушення вимог діючого законодавства України та її прав.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, відповідач, представник відповідача та третя особа, позов не визнали, пояснили суду, що фактично відповідач на день відкриття спадщини не втратив статус інваліда, інвалідність відповідачу була призначена безстроково.

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, прийшов до наступного.

Судом встановлені таки фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом установлено, підтверджується наявними у справі доказами і не заперечується сторонами, що 18.10.2015 року помер ОСОБА_6, який за життя склав заповіт на ім’я ОСОБА_3, що складається з: житлового будинку з господарчими спорудами, а саме: один житловий дерев’яний будинок, загальною площею 62,6 кв.м, жилою площею - 37,4 кв.м, що розташований на земельній ділянці комунальної власності, розміром - 0,125 га, з господарчими спорудами: «Б» - підвал, «В» - вбиральня, «Г,Д - сараї, №1 - огорожа; №2 - ворота; №3 - цистерна; І - вимощення, згідно технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок від 27.07.2007, виготовленого КП «Бюро технічної інвентаризації» м. Іллічівська, що знаходиться за адресою: Одеська область, місто Чорноморськ, смт. Олександрівка, вулиця Вербна, будинок 31, (стара адреса: Одеська область, місто Іллічівськ, смт. Олександрівка, вулиця Щорса, 31).

Вищезазначений житловий будинок з господарчими спорудами належав померлому на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Іллічівською міською державною нотаріальною конторою 15 травня 2007 року, зареєстровано в реєстрі за №2247 Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації» 20.06.2007 року в книзі № А7 за реєстровим №891 (т.1 а.с. 7-15, 41).

Відповідач ОСОБА_2 є сином померлого спадкодавця ОСОБА_6 (т.1 а.с. 68).

Вищевказані обставини визнаються та оспорюються сторонами та в силу ч. 1 ст. 82 ЦПК України є підставою звільнення від доказування.

Згідно довідки Державного закладу «Українського медичного центру реабілітації матері та дитини» МОЗ України, наданої приватному нотаріусу Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебував на обліку в дитячій басейновій лікарні на водному транспорті (ДЗ «УМЦР матері та дитини МОЗ України) з 1991 року. Отримав інвалідність дитинства, діагноз – наслідки раннього органічного ураження ЦИС у вигляді правостороннього гемпарезу, неврозоподібний нічний енурез, гіпердинамічний синдром (т.1 а.с. 18-19).

Вказана обставина підтверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами по справі.

Відповідно посвідчення відповідача ОСОБА_2 є інвалідом з дитинства 3 групи. Висновком експерта за матеріалами справи № 363 від 22.11. 2017 року та згідно дослідженої у судовому засідання медичної документації, ОСОБА_2 неодноразово проходив лікування в медичних закладах: ДБЛ на ВТ з 05.06.2002р. до 10.06.2002р.; МЦРД з 11.07.2003р.; ООПНД з 07.12.2006р. до 18.12.2006р.; ООКМЦ з 14.03.2016р. до 23.03.2016 р. та в поліклініці за місцем проживання. В зв’язку зі стійкою незворотною неврологічною симптоматикою, після перенесеної родової травми, та відсутності ефекту від лікування, за рішенням медико-соціальної експертної комісії (акт огляду №599 від 18.04.2016р.) гр. ОСОБА_2 була надана 3-я група інвалідності. При судово-медичному огляді гр. ОСОБА_2 консультантами-спеціалістами сосудистой дистонии,

ночной энурез. Остеохондроз позвоночника с преимущественным поражением грудного и поясничного отделов. Протрузии Ь2-Ь3, Ь4-81. Грыжи Шморля 1Л-81. Выраженный мышечно-тонический синдром.

При ознакомлении меддокументации (стац. лечение, амбулаторное лечение, санаторно-курортное лечение, заключение МСЕК от 18.04.2016г. признан инвалидом 3-й группы), данных осмотра (неврологического), состояние подекспертного - неврологический статус на 18.10.2015г. на 15.02.2018г. не изменился». Станом на 18.10.2015р. стійка втрата загальної працездатності по діагнозу: «Наслідки раннього органічного ураження центральної нервової системи у вигляді правобічного геміпарезу, неврозоподібний нічний енурез» від 20.06.2000р. не змінювалась (т.2 а.с.49-67, 107-118).

В позовній заяві констатується, що приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 04 серпня 2016 р. видала ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину за законом серії НВТ № 257982 (спадкова справа № 25/2015) на 1/6 частку майна у вигляді житлового будинку з господарчими спорудами за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Вербна, буд. 31 (стара адреса: Одеська область, м. Іллічівськ, смт. Олександрівка, вул. Щорса, буд. 31) в порушення вимог діючого законодавства України та прав ОСОБА_5

Проте позивач не вказала, в чому саме полягають порушення вимог діючого законодавства України та її прав. Подальше відтворення в позові текстів ст. 3 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та п. 4 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою КМУ від 03.12.2009 р. № 1317, не роз’яснило, в чому саме полягають порушення законодавства та її прав.

Як підтвердження наявності у ОСОБА_2 статусу інваліда на момент відкриття спадщини до матеріалів справи долучено копія посвідчення серії ААГ № 162847, виданого ДПСП ОМР УСЗН в Київському районі, відповідно до якого ОСОБА_2 є інвалідом з дитинства 3 групи (т. 1 а.с.73).

Звертає на себе увагу той факт, що видачею нотаріусом ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину не були порушені права ОСОБА_5, оскільки навіть якщо би дійсно були наявні порушення при видачі вказаного свідоцтва, то це не впливало би на розподіл часток вищевказаного житлового будинку з господарчими спорудами. В такому випадку вона все одно отримувала би у власність 1/6 частку спадкового майна, а не 1/4 частку спадкового майна, як вказано у позовній заяві. Дане твердження базується на нормах ч. 1 ст. 1241 ЦК України, згідно з якою малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов’язкова частка).

Відповідно роз’яснень Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 р. -Перелік осіб, які мають право на обов'язкову частку, що визначений статтею 1241 ЦК України, є вичерпним і розширеного тлумачення не потребує.

При визначенні розміру обов'язкової частки в спадщині враховуються всі спадкоємці за законом першої черги, увесь склад спадщини, зокрема, право на вклади в банку (фінансовій установі), щодо яких вкладником було зроблено розпорядження на випадок своєї смерті, вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідальног відказу.

За згодою особи, яка має право на обов'язкову частку у спадщині, належна їй частка визначається з майна, не охопленого заповітом. У разі незгоди ця частка визначається з усього складу спадщини.

Той зі спадкоємців, який має право на обов'язкову частку у спадщині та проживав разом із спадкодавцем на день його смерті, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо у визначеному законом порядку не відмовився від неї. Якщо той зі

спадкоємців, хто має право на обов'язкову частку та не проживав зі спадкодавцем на день його смерті, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

У разі порушення права спадкоємців на обов'язкову частку у спадщині суд може вирішувати питання про недійсність свідоцтва про право на спадщину лише в тій частині, яка складає обов'язкову частку.

Суд може зменшити розмір обов'язкової частки у спадщині з урахуванням відносин між спадкоємцем та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення, зокрема майнового стану спадкоємця.

Позбавлення особи права на обов'язкову частку судом ЦК України не передбачає, хоча особа, яка має право на обов'язкову частку, може бути усунена від права на спадкування відповідно до статті 1224 ЦК.

Суд відкидає зауваження представника позивача, що посвідчення інваліда відповідача не було продовжене на час відкриття спадщині. Прострочення дії посвідчення мало впливати на отримання відповідачем соціальних виплат але жодним чином не позбавило його статусу інваліда.

В силу до ч. 2 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Вказані вимоги закону позивачем не виконані.

Суд, оцінивши докази з огляду їх належності, допустимості та достовірності вважає, що наведеними доказами повністю спростовуються доводи позивача про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на спадкове майно та приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 3-5, 7, 10, 12, 19, 258, 264, 265, 268, 352 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

У позовних вимогах ОСОБА_5 до ОСОБА_2, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_3 про:

Визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом серії НВТ №257982 видане 04.08.2016 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7 (спадкова справа №25/2015) та зареєстроване за номером №858, на ім’я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника - НОМЕР_1, та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 1/6 частину нерухомого майна - житлового будинку з господарчими спорудами, розташованого за адресою:Одеська область, місто Чорноморськ, смт. Олександрівка, вулиця Вербна, будинок 31.

Визнання за ОСОБА_5, як спадкоємцем за законом після смерті 18.10.2015 року ОСОБА_6, право власності на 1/4 частину житлового будинку з господарчими спорудами, розташованого за адресою:Одеська область, місто Чорноморськ, смт. Олександрівка, вулиця Вербна, будинок 31.

Стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 суми судових витрат у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1530грн. – відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 13 червня 2018 року.

Апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Позивач: ОСОБА_5, місце реєстрації: Одеська область, м. Одеса, вул. Новгородська, буд. 1, ІПН НОМЕР_2.

Відповідач: ОСОБА_2 НЕдуард Георгієвич, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1.

Третя особа: ОСОБА_3: місце реєстрації: Одеська область, м. Одеса, вул. Новгородська, буд. 1, ІПН НОМЕР_3.

Суддя Іллічівського міського суду

Одеської області ОСОБА_8