
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
16 травня 2018 року № 826/13848/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Добрівської Н.А.,
за участю секретаря судового засідання - Шаповалової К.В.,
та представників сторін:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача-1 - Хорольського С.В.,
Представник відповідача-2 - Місюри М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_5доГенеральної прокуратури України, Ради прокурорів України,третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Прокуратура Київської області,провизнання протиправним рішення №30 від 20.09.2017, скасування наказу №159К від 29.09.2017, поновлення на посаді, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_5 звернувся до суду із позовом до Генеральної прокуратури України, Ради прокурорів України про:
- визнання протиправним рішення Ради прокурорів України №30 від 20.09.2017 «Про внесення рекомендації про звільнення ОСОБА_5 з посади керівника Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області»;
- скасування наказу Генерального прокурора України №159К від 29.09.2017 про звільнення ОСОБА_5 з посади керівника Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області;
- поновлення ОСОБА_5 на посаді керівника Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області;
- допущення негайного виконання постанови суду в частині поновлення ОСОБА_5 на посаді керівника Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області з 29.09.2017.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначає, що Рада прокурорів України прийняла протиправне рішення №30 від 20.09.2017 «Про внесення рекомендації про звільнення ОСОБА_5 з посади керівника Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області». Наслідком зазначеного рішення стало звільнення його з посади керівника Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області за неналежне виконання посадових обов'язків, установлених для відповідної адміністративної посади, на підставі наказу Генерального прокурора України №159К від 29.09.2017. Позивач вважає, що дії Ради прокурорів України є протиправними, а тому і наказ Генерального прокурора України №159К від 29.09.2017 підлягає скасуванню. Так, позивач зазначає, що невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків прокурором є дисциплінарним проступком, відтак, питання про притягнення до такої відповідальності має вирішуватись Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів. При цьому, в порушення вимог ст.3 Закону України «Про прокуратуру» щодо забезпечення законності, справедливості, неупередженості та об'єктивності, висновки про неналежне виконання службових обов'язків зроблені без проведення службового розслідування, як того вимагає Інструкція про порядок проведення службових розслідувань (перевірок) в органах прокуратури України, затверджена наказом Генерального прокурора України №104 від 24.09.2014. Крім того, Радою прокурорів України в порушення вимог законодавства не повідомлено позивача про наявність повторного листа прокуратури Київської області та не враховано, що лист прокурора Київської області від 01.09.2017 є копією попереднього листа прокуратури, при цьому в листі від 01.09.2017 вказано на порушення, яких на момент звернення не існувало. Також, під час засідання, Радою прокурорів України не враховано факт, що керівник регіональної прокуратури не наділений повноваженнями щодо звернення до Ради прокурорів України з листами про звільнення. Крім цього, Радою прокурорів України не враховано, що прокуратурою Київської області службове розслідування (перевірка) за фактами, відображеними у листі, не проводилась і Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів дисциплінарне провадження за цими ж фактами не здійснювалось. До того ж, в рішенні Ради прокурорів №30 від 20.09.17 не конкретизовані підстави для звільнення мене з посади керівника Білоцерківської місцевої прокуратури, а маються лише загальні посилання на норми закону України «Про прокуратуру» та Положення про Раду прокурорів України.
08.11.2017 ухвалою суду від 08.11.2017 відкрито провадження в адміністративній справі, призначено попереднє судове засідання.
У підготовчому засіданні до участі у справі залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Прокуратуру Київської області.
22.11.2017 судом закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.
11.12.2017 представником Генеральної прокуратури України подані письмові заперечення проти позову, в яких уповноважений представник відповідача-1, посилаючись на положення ч.3 ст.41, п.1 ч.9 ст.71 Закону України «Про прокуратуру» (далі також - Закон) та п.4.1 Положення про Раду прокурорів України, затвердженого Всеукраїнською конференцією прокурорів 27.04.2017, вказує на те, що надання Радою прокурорів рекомендації про звільнення прокурора з адміністративної посади керівника місцевої прокуратури є обов'язковою умовою для такого звільнення. Так, за результатами розгляду звернення прокурора Київської області та долучених до нього матеріалів рішенням Ради прокурорів України від 20.09.2017 №30 рекомендовано звільнити ОСОБА_6 з адміністративної посади керівника Білоцерківської місцевої прокуратури. Відповідно до протоколу Ради прокурорів України від 20-21.09.2017 №6, членами Ради вивчено отримані матеріали та встановлено, що позивачем упродовж 2017 року усупереч вимогам п.2 ч.1 ст.13 Закону не вжито належних заходів щодо організації діяльності місцевої прокуратури на основних напрямах прокурорської діяльності. Систематичні порушення і недоліки, які мали непоодинокий характер, стали наслідком відсутності організуючої ролі керівника у спрямуванні дальності очолюваного колективу на виконання завдань і функцій, передбачених Законом. З урахуванням виявлених Радою прокурорів України недоліків у роботі керівника Білоцерківської прокуратури на підставі рекомендації Ради та у межах повноважень, передбачених п.п.3, 4 ч.1, ч.2 ст.9, ч.1 ст.41 Закону, Генеральним прокурором України видано наказ від 29.09.2017 №159к про звільнення позивача із займаної адміністративної посади за неналежне виконання посадових обов'язків (п.3 ч.1 ст.41 Закону України «Про прокуратуру»). Водночас, при друкуванні тексту наказу було допущено технічну помилку, зокрема зазначено, що підставою для його видання була рекомендація Ради прокурорів від 21.09.2017, а не 20.09.2017. Описка жодним чином не вплинула на факт прийняття уповноваженою особою рішення про звільнення позивача з адміністративної посади і не порушила його трудових прав та законних інтересів. Необґрунтованими, за твердженнями відповідача-1 є твердження ОСОБА_5 про те, що керівник регіональної прокуратури не наділений повноваженнями щодо звернення до Ради прокурорів із листами про звільнення, оскільки пунктом 5 ч.1 ст.71 Закону не обмежено коло суб'єктів, які можуть подавати такі звернення. Аналізуючи повноваження керівника регіональної прокуратури, передбачені ч.1 ст.11 цього Закону, можна дійти висновку, що у разі наявності підстав, право на таке звернення до Ради прокурорів має не лише Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів відповідно до ч.6 ст.49 Закону, а й керівник регіональної прокуратури, як безпосередній керівник в сенсі положень ч.3 ст.17 Закону. Також безпідставними, на переконання відповідача-1, є доводи позивача про необхідність призначення керівником регіональної прокуратури службового розслідування для встановлення наявності підстави неналежного виконання службових обов'язків прокурором, який обіймає адміністративну посаду. Законом не передбачено обов'язкового проведення службового розслідування стосовно такого прокурора перед розглядом Радою прокурорів звернення щодо неналежного виконання ним посадових обов'язків, установлених для відповідної адміністративної посади. Відповідно до вимог ч.3 ст.41 Закону наявність цієї підстави встановлюється Радою прокурорів з дотриманням гарантій особи, передбачених статтею 47 Закону.
Від третьої особи - Прокуратури Київської області 14.12.2017 надійшли письмові заперечення проти позову, в яких представник, вказуючи на численні та систематичні порушення позивачем в якості керівника Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області вимог Закону України «Про прокуратуру» та наказів Генерального прокурора України Наказу №4гн «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» та №6гн «Про організацію роботи органів прокуратури щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді та їх захисту при виконанні судових рішень», а також №15 від 19.01.2017 «Про основні засади організації роботи в органах прокуратури України», стверджує про правомірність оскаржуваних рішення Ради прокурорів України №30 від 20.09.2017 та наказу Генерального прокурора України №159К від 29.09.2017.
Представник Ради прокурорів України 18.12.2017 подав клопотання про закриття провадження у справі з огляду на непідсудність спору адміністративному суду в частині вимог щодо оскарження рішення Ради прокурорів України.
В своєму відзиві на адміністративний позов, поданому у судовому засіданні, представник відповідача-2 - Ради прокурорів України стверджує про те, що рішення Ради прокурорів України від 20.09.2017 №30 прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства та у межах повноважень, у зв'язку з чим вимоги позову про визнання його протиправним та скасування є безпідставними та необґрунтованими. Зокрема, представник відповідача-2 вказує на те, що за дисциплінарний проступок до ОСОБА_5 вже застосовувалось дисциплінарне стягнення за неналежне виконання службових обов'язків, тому звернення до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії в даному випадку було не доцільним. Рекомендацію на звільнення ОСОБА_5 з адміністративної посади керівника Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області надано рішенням Ради прокурорів від 20.09.2017 №30 «Про внесення рекомендації про звільнення ОСОБА_5 з посади керівника Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області» за результатами розгляду звернення прокурора Київської області та долучених до нього матеріалів, у яких містилися факти і наводилися конкретні приклади щодо неналежного виконання посадових обов'язків, установлених для відповідної адміністративної посади, керівником Білоцерківської місцевої прокуратури ОСОБА_5 та службових обов'язків прокурорами цієї місцевої прокуратури з питань загальної організації роботи, організації нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні органами Національної поліції, організації роботи з питань представництва інтересів держави в суді, підтримання публічного обвинувачення в суді, організації діяльності з питань захисту прав і свобод дітей, роботи з розгляду звернень та запитів, а також дотримання обліково-реєстраційної дисципліни. Також, за твердженням представника, є безпідставними і не ґрунтуються на Законі посилання ОСОБА_5 на необхідність призначення керівником регіональної прокуратури службового розслідування для встановлення наявності підстави неналежного виконання посадових обов'язків прокурором, який обіймає адміністративну посаду. Законом не передбачено обов'язкового проведення службового розслідування стосовно такого прокурора перед розглядом Радою прокурорів звернення щодо неналежного виконання ним посадових обов'язків, установлених для відповідної адміністративної посади. При цьому, Інструкція, на яку посилається позивач в обґрунтування своїх доводів передбачає випадки, за наявності яких проводиться службова перевірка та не містить такої підстави - як неналежне виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, установлених для відповідної адміністративної посади. Таким чином, звернення керівника регіональної прокуратури подане ним відповідно до наданих йому повноважень, передбачених частиною першою статті 11, пунктом 5 частини першої статті 71 Закону, та з урахуванням вимог пункту 2 Положення про організацію роботи з кадрами в органах прокуратури України, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 12.10.2016 № 357. До того ж, за результатами розгляду звернення прокурора Київської області від 18.07.2017 на засіданні Ради 03.08.2017, останньою виявлено невідповідність номерів статей Закону України «Про прокуратуру», на які здійснювалось посилання прокурором Київської області при зверненні до Ради прокурорів, що стало підставою для відкладення вирішення цього питання по суті. У відповідь на зауваження Ради прокурорів України прокурором Київської області виправлено недоліки шляхом направлення на адресу Ради звернення від 01.09.2017 аналогічного попередньому змісту, але з уточненими посиланнями на норми Закону України «Про прокуратуру», яке отримано 06.09.2017. Матеріали, які стали підставою для перевірки, ОСОБА_5 отримав та був з ними ознайомлений 14.07.2017, а також 003.08.2017 надав свої пояснення і заперечення. Рішення Ради прокурорів України від 20.09.2017 №30 оприлюднено у семиденний строк після прийняття, а саме, 25.09.2017.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представники Генеральної прокуратури України та Ради прокурорів України проти позову заперечили та просили відмовити в його задоволенні, наполягаючи на правомірності своїх дій та оскаржуваних рішень, прийнятих в межах їх повноважень.
Представник третьої особи проти позову також заперечив, наполягаючи на його безпідставності.
Заслухавши наведені в обґрунтування позову доводи представника позивача, а також заперечення представників відповідачів та третьої особи по суті позовних вимог, ознайомившись з письмово викладеними позиціями учасників справи, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і заперечення, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, судом встановлено наступне.
Наказом прокурора Київської області №7к від 20.02.2017 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» за неналежне виконання службових обов'язків, суттєві недоліки в організації роботи на більшості напрямків наглядової діяльності, керівнику Білоцерківської місцевої прокуратури ОСОБА_5 оголошено догану. Так, відповідно до цього наказу, обговорення на оперативній нараді у прокурора області 20.01.2017 підсумків роботи органів прокуратури області засвідчило, що керівником Білоцерківської місцевої прокуратури ОСОБА_5 допущено низку суттєвих прорахунків у організації роботи очолюваної прокуратури. Не забезпечено вплив на стан законності та правопорядку в містах та районах, що підпадають під юрисдикцію місцевої прокуратури.
13.07.2017 прокурором Київської області направлено до Ради прокурорів України звернення за №11-1054вих17 «Щодо розгляду питання про звільнення керівника Білоцерківської місцевої прокуратури ОСОБА_5 з адміністративної посади» з проханням вирішити питання про звільнення керівника Білоцерківської місцевої прокуратури ОСОБА_5 з адміністративної посади. Дане подання мотивоване тим, що ОСОБА_5 у порушення вимог п.п.3.1, 6, 7, 8 наказу Генерального прокурора України за №4гн та п.1.1 наказу Генерального прокурора України №15 не забезпечив належну організацію діяльності підпорядкованих органів прокуратури та працівників, спрямовану на ефективне виконання покладених на прокуратуру функцій, не забезпечив контроль за якістю здійснення підпорядкованими прокурорами процесуального керівництва під час здійснення досудового розслідування у кримінальних провадженнях.
Також, у поданні зазначається, що у порушення вимог пунктів 1, 2, 19 Наказу Генерального прокурора України №6гн ОСОБА_5 не забезпечено своєчасне та у повному обсязі вжиття заходів представницького характеру щодо фактичного поновлення інтересів держави на пріоритетних напрямках роботи. … Перебуваючи на займаній посаді, упродовж 2017 року ОСОБА_5 усупереч вимогам п.2 ч.1 ст.13 Закону не вжито належних заходів щодо організації діяльності місцевої прокуратури на основних напрямах прокурорської діяльності. … Будучи відповідальним за загальну організацію роботи місцевої прокуратури, забезпечення належного контролю виконання, керівником прокуратури не вжито вичерпних заходів, спрямованих на покращання якості та ефективності виконання завдань, доручень вищестоящих прокуратур. … Систематичні порушення і недоліки, які мають непоодинокий характер, є наслідком відсутності організуючої ролі керівника Білоцерківської місцевої прокуратури ОСОБА_5 у спрямуванні діяльності очолюваного колективу на виконання завдань і функцій, передбачених Законом України «Про прокуратуру». … В порушення вимог статті 25 Закону України «Про прокуратуру», керівником прокуратури не забезпечено належної координації діяльності правоохоронних органів регіону. … У зв'язку з відсутністю дієвого контролю з боку керівника місцевої прокуратури за роботою підлеглих працівників не забезпечено ефективного процесуального керівництва у кримінальних провадженнях, що розслідуються піднаглядними територіальними органами поліції, чим грубо порушуються вимоги ст.ст.2, 7, 9, 28 КПК України. … Також керівник Білоцерківської місцевої прокуратури ОСОБА_5 самоусунувся від здійснення належного контролю за станом процесуального керівництва та досудового розслідування у кримінальних провадженнях за фактами умисного ухилення від сплати податків, у зв'язку з чим упродовж півтора роки до суду не скеровано жодного кримінального провадження з обвинувальним актом за ст.212 КК України. … Поза увагою керівника прокуратури залишаються і факти незаконного прийняття процесуальних рішень у кримінальних провадженнях СУ ФР Білоцерківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області. … Організація роботи щодо своєчасного та якісного реагування на незаконні судові рішення керівником Білоцерківської прокуратури є такою, що не в повній мірі відповідає вимогам законодавства та наказу Генерального прокурора України від 19.12.2012 №4гн «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні». … Через неналежну організацію та контроль з боку керівника Білоцерківської місцевої прокуратури ОСОБА_5 за додержанням вимог кримінального процесуального законодавства, наказу Генерального прокурора України №16гн-2012 «Про організацію діяльності органів прокуратури щодо захисту прав і свобод дітей», процесуальними керівниками цієї ж прокуратури допущено порушення конституційних прав неповнолітніх. … Керівником прокуратури не вжито дієвих заходів, спрямованих на підвищення ефективності представницької діяльності у сфері захисту інтересів держави у сфері охорони дитинства. … ОСОБА_5, в якості керівника прокуратури, не вжито вичерпних заходів, спрямованих на забезпечення належного нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян. … Керівництвом місцевої прокуратури, згідно змісту подання, також не забезпечено в повній мірі належну організацію роботи з розгляду звернень та особистого прийому громадян.
За твердженням представників третьої особи і відповідача-2, підставою для звернення з питанням про звільнення ОСОБА_5 з адміністративної посади саме до Ради прокурорів України слугувала також та обставина, що до позивача вже застосовувалось дисциплінарне стягнення за неналежне виконання службових обов'язків, тому звернення до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії в даному випадку було не доцільним.
Звернення прокурора Київської області від 13.07.2017 за №11-1054вих17 «Щодо розгляду питання про звільнення керівника Білоцерківської місцевої прокуратури ОСОБА_5 з адміністративної посади» надійшло до Ради прокурорів України 18.07.2017.
До звернення прокурором Київської області додані матеріали на 88 аркушах, які, на переконання прокурора, підтверджують викладені у поданні обставини: Листи-зауваження за період з січня по липень 2017 року; Довідка щодо стану організації підтримання публічного обвинувачення в суді та оскарження незаконних судових рішень керівником Білоцерківської місцевої прокуратури; копії вироків у кримінальних справах; довідка про виявлення у 2017 році порушення та недоліки в організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів (Білоцерківська місцева прокуратура); Довідка з питань нагляду Білоцерківської місцевою прокуратурою за додержанням законів СВ ФР та ОУ Білоцерківської ОДПІ; Інформація відділу 04/2 щодо стану досудового розслідування у кримінальних провадженнях у Білоцерківській місцевій прокуратурі; Довідка відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю щодо дотримання керівником білоцерківської місцевої прокуратури Київської області вимог галузевого наказу Генеральної прокуратури України №4/2 гн та Закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю».
Листом від 01.08.2017 прокуратурою Київської області за №11-1155вих-17 ОСОБА_5 повідомлено про необхідність його явки до Генеральної прокуратури України 03.08.2017 для участі у засіданні Ради прокурорів України при розгляді подання про звільнення з адміністративної посади керівника Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області. Крім того, таке повідомлення керівника Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_5 здійснено 01.08.2017 начальником відділу роботи з кадрами в телефонному режимі.
03.08.2017 ОСОБА_5 до Ради прокурорів України подані пояснення, в яких вказує на відсутність в листі прокурора Київської області посилань на те, в чому саме полягає дисциплінарний проступок та порушення позивачем посадових обов'язків, а містяться загальні посилання на нормативні акти, однак не вказано жодної порушеної ОСОБА_5 норми КПК України; не встановлено конкретної вини у порушенні конкретних нормативних актів; не зазначено акт, порушення якого засвідчують допущення позивачем при виконанні своїх службових обов'язків недобросовісності, недбалості та несумлінності. Тобто в листі не обґрунтовані підстави, які б свідчили про неналежне виконання позивачем службових обов'язків. У своїх поясненнях ОСОБА_5 також вказує на те, що з метою вжиття скоординованих заходів щодо зміцнення законності та правопорядку в березні 2017 року проведено 5 спільних нарад керівників правоохоронних органів на яких обговорювались активізації профілактичної роботи, концентрації зусиль щодо попередження, розкриття та розслідування тяжких зачинів проти особи, викриття злочинів в сфері економіки, оподаткування та корупції, в тому числі в сфері земельних відносин, грального бізнесу, попередження злочинів серед молоді, протидії розповсюдженню наркоманії. За результатами таких нарад розроблені спільні заходи щодо стабілізації криміногенної обстановки в кожному із районів, які входять до території обслуговування Білоцерківської місцевої прокуратури. Переорієнтування прокурорів на здійснення керівництва, в поточному році забезпечило більш тісну взаємодію із слідчими підрозділами, що позитивно позначилося на загальному стані досудового розслідування та в цілому сприяло виконанню завдань кримінального провадження. При цьому, ним, як керівником Білоцерківської місцевої прокуратури, вживалися в межах його повноважень всі необхідні заходи організації нагляду за додержанням законів органами національної поліції при проведенні досудового слідства. Відтак, наведені в листі прокурора Київської області факти є оціночними формулюваннями, оскільки позивача не зобов'язано та не уповноважено певними нормами Закону України «Про прокуратуру» та КПК України контролювати кожного прокурора - процесуального керівника у конкретному кримінальному провадженні і між зазначеними у листі недоліками та виконанням позивачем своїх службових обов'язків немає прямого причинного зв'язку. Це ж стосується інших порушень, викладених у поданні.
Як вбачається із витягу з протоколу засідання Ради прокурорів України №5 від 2-3 серпня 2017 року, під час розгляду питання щодо внесення рекомендації про звільнення ОСОБА_5 з посади керівника Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області, після заслуховування пояснень ОСОБА_5 з даного питання, членами Ради прокурорів України висловлено неможливість поставити вказане питання на голосування та прийняття рішення, що зумовлено тим, що прокурор Київської області у своєму зверненні до Ради прокурорів України просить звільнити ОСОБА_5 посилаючись на положення пункту 1 частини 1 статті 43, пункту 3 частини 1 статті 49, частиною 6 статті 49 Закону України «Про прокуратуру», Розділу 4 пункту 4,1 підпунктів 9, 10 Положення про Раду прокурорів України, пункту 138 Глави 5 Положення про порядок роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, тобто на норми, що врегульовують питання діяльності Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурорів, що унеможливлює прийняття рішення за даним поданням в межах повноважень Ради прокурорів України.
За результатами розгляду цього питання вирішено звернутись до прокурора Київської області з метою уточнення підстав щодо розгляду питання внесення рекомендації про звільнення ОСОБА_5 з посади керівника Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області та відкласти розгляд даного питання.
Листом від 30.08.2017 за №01/1/5-60вих-17 Рада прокурорів України повідомила прокурора Київської області про результати обговорення його подання і роз'яснила неможливість розгляду питання щодо звільнення керівника Білоцерківської місцевої прокуратури з тих підстав, що наведенні у листі з огляду на норми законодавства, наведені у зверненні до Ради.
01.09.2017 прокурор Київської області на виконання листа №01/1/5-60вих-17 від 30.08.2017 супровідним листом за №11-1242вих17 направив оновлене звернення з урахуванням викладених у листі недоліків щодо розгляду питання про звільнення з адміністративних посад керівників прокуратур, в т.ч. і керівника Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_5
Оновлене звернення від 01.09.2017 за №11-1243вих17 відтворює зміст попереднього звернення, однак прохальна частина ґрунтується вже на положеннях пункту 3 частини 1 статті статтею 71 Закону України «Про прокуратуру», Розділу 4 пункту 4,1 підпунктів 9, 10 Положення про Раду прокурорів України, а також вимогами пункту 2 частини 1 статті 13 Закону України «Про прокуратуру», наказу Генеральної прокуратури України від 19.01.2017 №15 «Про основні організації роботи в органах прокуратури України».
Згідно витягу із протоколу засідання Ради прокурорів України №6 від 20-21 вересня 2017 року, за результатами голосування та підрахунку голосів: «за» - 7, «проти» - 3 (на час голосування двоє відсутні), вирішено рекомендувати звільнення ОСОБА_5 з посади керівника Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області та винесено відповідне рішення за №30 на підставі ст.ст.41, 71 Закону України «Про прокуратуру», п.4.1 Положення про Раду прокурорів України, затвердженого всеукраїнською конференцією прокурорів 27.04.2017.
На підставі рекомендації Ради прокурорів України (з урахуванням технічної описки в тексті щодо дати такого рішення) наказом Генерального прокурора України від 29.09.2017 за №159К відповідно до пункту 3 частини 1 статті 9, частини 1 статті 41 Закону України «Про прокуратуру» радника юстиції ОСОБА_5 звільнено з посади керівника Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області за неналежне виконання посадових обов'язків, установлених для відповідної адміністративної посади (п.3 ч.1 ст.41 Закону України «Про прокуратуру»).
Надаючи правову оцінку встановленим у справі обставинам з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, суд, при вирішенні питання щодо відповідності рішень відповідача вимогам законодавства, зважає на наступне.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначено Законом України «Про прокуратуру» (далі по тексту - Закон у редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини 4 статті 7 Закону, Генеральна прокуратура України є органом прокуратури вищого рівня щодо регіональних та місцевих прокуратур, а регіональна прокуратура є органом прокуратури вищого рівня щодо місцевих прокуратур, розташованих у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної регіональної прокуратури.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 9 Закону, Генеральний прокурор України призначає прокурорів на адміністративні посади та звільняє їх з адміністративних посад у випадках та у порядку встановлених цим Законом.
Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 13 Закону керівник місцевої прокуратури організовує діяльність місцевої прокуратури.
Пунктом 3 частини 1 статті 41 Закону встановлюється, що звільнення прокурора з адміністративної посади, передбаченої пунктами 2, 3, 6-8, 11 частини 1 статті 39 цього Закону (в тому числі і керівника місцевої прокуратури), здійснюється Генеральним прокурором України за рекомендацією Ради прокурорів України з підстав неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, установлених для відповідної адміністративної посади.
Згідно частини 8 статті 71 Закону, повноваження та порядок роботи Ради прокурорів України визначається цим Законом та положенням про Раду прокурорів України.
Всеукраїнською конференцією прокурорів 27.04.2017 затверджено Положення про Раду прокурорів України (далі по тексту - Положення), яким визначаються організаційні засади діяльності, повноваження та порядок роботи Ради.
За змістом пункту 2.4 Положення, участь у призначенні та звільненні прокурорів з адміністративних посад у випадках, передбачених Законом, є одним з основних завдань Ради прокурорів України (далі по тексту - Рада прокурорів).
Підпунктами 1, 2 і 9, 10 пункту 4.1 Положення встановлюється, що Рада прокурорів вирішує питання внутрішньої діяльності прокуратури, а також інші питання, безпосередньо не пов'язані з виконанням повноважень прокурорів, зокрема: вносить рекомендації про призначення та звільнення прокурорів з адміністративних посад у випадках, передбачених Законом; співпрацює з Генеральною прокуратурою України з питань призначення та звільнення прокурорів з адміністративних посад у випадках, передбачених Законом; у передбачених Законом випадках розглядає звернення щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади; у випадках та в порядку, визначених законом, встановлює наявність підстав для звільнення прокурора з адміністративної посади за неналежне виконання посадових обов'язків, установлених для відповідної адміністративної посади.
У відповідності до пунктів 1, 5 частини 9 статті 71 Закону, Рада прокурорів: вносить рекомендації про призначення та звільнення прокурорів з адміністративних посад у випадках, передбачених цим Законом; розглядає звернення щодо неналежного виконанням прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади.
При цьому, Законом не визначено (не обмежено) коло осіб, звернення яких розглядаються Радою прокурорів, що, в свою чергу, спростовує доводи позивача про відсутність у прокурора Київської області повноважень щодо звернення до Ради прокурорів з листами про звільнення.
Враховуючи повноваження керівника регіональної прокуратури, передбачені частиною першою статті 11 Закону, у разі наявності підстав, право на таке звернення до Ради прокурорів має не лише Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів відповідно до частини шостої статті 49 Закону, а й керівник регіональної прокуратури, як безпосередній керівник у розумінні положень частини третьої статті 17 Закону.
Порядок роботи Ради прокурорів визначається розділом 6 Положення, у відповідності до змісту пункту 6.1 якого, Рада прокурорів здійснює свою роботу у формі засідань, що проводяться за необхідності, як правило, не рідше одного разу на квартал.
Пунктом 6.4 Положення встановлюється, що для внесення питань на розгляд Ради прокурорів її голові членом Ради подається відповідна інформація, у якій викладається суть питання, його обґрунтування, додаються матеріали, необхідні для розгляду, та перелік нормативних актів, що регулюють зазначене питання, списки запрошених осіб.
Голова Ради прокурорів приймає рішення про час і дату проведення засідання Ради прокурорів та склад його учасників. У разі необхідності голова Ради прокурорів може доручити підготовку матеріалів членам Ради прокурорів або письмово звернутися до керівника структурного підрозділу Генеральної прокуратури України відповідно до компетенції, керівника регіональної та місцевої прокуратури для сприяння у підготовці матеріалів на засідання Ради прокурорів (п.6.5 Положення).
Матеріали на розгляд Ради прокурорів передаються її секретарю у друкованому та електронному вигляді не пізніше як за сім робочих днів до засідання Ради (п.6.7 Положення).
Секретар Ради прокурорів готує порядок денний, що затверджується її головою, та надає її членам систематизовані матеріали за 5 робочих днів до засідання. У цей же строк ним забезпечується запрошення визначеного кола учасників на засідання Ради прокурорів та ознайомлення їх з необхідними документами (п.6.8 Положення).
Як вбачається з матеріалів справи і не спростовано ні позивачем, ні його представником, ОСОБА_5 повідомлено про розгляд звернення прокурора Київської області про звільнення позивача з адміністративної посади 01.09.2017 і останній скористався своїм правом на викладення своєї позиції з приводу такого звернення у письмовому вигляді.
Засідання Ради прокурорів згідно пункту 7.2 Положення проводяться за наявності повноважного складу.
Засідання Ради прокурорів проводяться відкрито, за винятком випадків, коли винесені на її розгляд питання потребують режиму конфіденційності, про що приймається відповідне рішення. За рішенням Ради прокурорів хід засідання фіксується за допомогою технічних засобів (п.7.3 Положення).
На засіданнях Ради прокурорів доповідають члени Ради або посадова особа органів прокуратури за рішенням голови Ради прокурорів. Тривалість доповідей, звітів, інформацій встановлюється головуючим (п.7.4 Положення).
Протоколом засідання Ради прокурорів №5 засвідчується, що ОСОБА_5 приймав участь в засіданні Ради і надавав свої пояснення з приводу наведених у зверненні прокурора Київської області обставин.
Як встановлено у пункті 7.5 Положення, за результатами розгляду винесених на обговорення питань Рада прокурорів відкритим голосуванням простою більшістю голосів її членів, присутніх на засіданні, приймає рішення, яке готується доповідачем або секретарем Ради прокурорів. У разі набрання однакової кількості голосів «за» і «проти» голос головуючого на засіданні є вирішальним.
Пунктом 7.6 Положення встановлено, що прийняте рішення набирає чинності з часу його прийняття та підписується головуючим не пізніше п'яти робочих днів після проведення засідання. У цей же строк секретар складає протокол, який підписується ним та головуючим.
Рішення Ради прокурорів, які не містять відомостей обмеженого доступу, оприлюднюються на офіційному веб-порталі Генеральної прокуратури України у 7-денний строк після прийняття. У такий же термін прийняте Радою прокурорів рішення повідомляється зацікавленій особі (п.7.7 Положення).
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, у відповідності до положень частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України в чинній редакції) суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
При цьому, Законом, Положенням та іншими нормативно-правовими актами не передбачено вимог до складання та оформлення рекомендації Ради прокурорів, у тому числі щодо її вмотивованості. Відсутність законодавчо закріплених вимог до змісту рішення Ради прокурорів свідчить про безпідставність тверджень позивача щодо обов'язковості конкретизації у такому рішенні підстав для звільнення.
Під час розгляду справи судом не виявлено обставин, які б свідчили про порушення Радою прокурорів процедури розгляду звернення щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади. Прийняте Радою прокурорів України рішення №30 від 20.09.2017, зважаючи на встановлені у справі обставини і з урахуванням положень законодавства, якими регулюються спірні правовідносини, визнається судом таким, що прийняте уповноваженим суб'єктом в межах і у спосіб, визначених чинними нормами права.
Наведене в сукупності спростовує доводи представника відповідача-2 щодо наявності підстав для закриття провадження в адміністративній справі з причин оскарження позивачем рішення Ради, яке прийняте в межах прокурорського самоврядування, оскільки така позиція не відповідає положенням статті 65 Закону, частина 1 якої визначає прокурорське самоврядування, як самостійне колективне вирішення прокурорами питань внутрішньої діяльності прокуратури. При цьому, частиною 2 вказаної норми встановлено, що до питань внутрішньої діяльності прокуратури належать питання організаційного забезпечення прокуратури та діяльності прокурорів, соціального захисту прокурорів та їхніх сімей, а також інші питання, що безпосередньо не пов'язані з виконанням повноважень прокурорів.
Крім того, виходячи з положень частини 1 статті 9, частини 1 статті 41 Закону та пункту 4.1 Положення, надання Радою прокурорів рекомендації про звільнення прокурора з адміністративної посади, передбаченої пунктами 2, 3, 6-8, 11 частини першої статті 39 цього Закону, як слушно зазначив представник відповідача-1, є обов'язковою умовою (підставою) для такого звільнення.
За таких обставин, враховуючи висновок суду щодо відсутності підстав для визнання проти правним і скасування рішення Ради прокурорів, відсутні і підстави для визнання протиправним наказу Генерального прокурора України №159К від 29.09.2017, прийнятого у відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 41 Закону за рекомендацією Ради прокурорів України.
Суд критично ставиться до посилань позивача на необхідність призначення керівником регіональної прокуратури службового розслідування для встановлення наявності підстав неналежного виконання посадових обов'язків прокурором, який обіймає адміністративну посаду, оскільки Законом не передбачено обов'язкового проведення службового розслідування стосовно прокурора, що обіймає адміністративну посаду перед розглядом Радою прокурорів звернення щодо неналежного виконання ним посадових обов'язків, установлених для відповідної адміністративної посади.
Так, Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах прокуратури, затвердженої Наказом Генеральної прокуратури України 06.12.2017 №343, згідно викладеного у пункті 1, визначає підстави та порядок проведення службового розслідування в органах прокуратури стосовно прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних, місцевих, військових прокуратур, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, слідчих (далі - прокурори), оформлення результатів та прийняття рішень, а також компетенцію структурних підрозділів, службових та посадових осіб органів прокуратури при його проведенні.
Водночас, серед підстав для проведення службового розслідування, перелік яких наводиться в пункті 3 Інструкції, відсутня така, як наявність даних про неналежне виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов'язків, встановлених для відповідної адміністративної посади.
Відповідно до вимог частини третьої статті 41 Закону наявність цієї підстави встановлюється Радою прокурорів з дотриманням гарантій особи, передбачених статтею 47 Закону.
Крім того, згідно з пунктами 1.2, 1.3, 2.1, 3.3 Інструкції, призначення керівником регіональної прокуратури службового розслідування є правом, а не обов'язком керівника.
Відповідно до пункту 1.2 зазначеної Інструкції, службове розслідування (перевірка) - це комплекс заходів, які проводяться у випадках скоєння працівниками прокуратури ганебних вчинків - кримінальних, корупційних правопорушень, керування транспортними засобами у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння або відмови від проходження огляду з метою виявлення стану сп'яніння, порушення Присяги працівника прокуратури України і Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, які дискредитують їх як працівників прокуратури та шкодять авторитету органів прокуратури, а також за фактами порушень виконавської та трудової дисципліни, неправомірного втручання у службову діяльність працівників прокуратури, посягань на їх життя, здоров'я та майно, загибелі та в інших випадках, передбаченою цією Інструкцією.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи наведене в сукупності та виходячи із встановлених судом обставин, оцінивши надані позивачем та відповідачами і третьою особою докази в контексті наведених вище вимог законодавства, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем протиправності рішень Ради прокурорів України і Генерального прокурора України, відповідність яких вимогам законодавства встановлена під час розгляду справи. З огляду на зазначене, позовні вимоги позивача визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.2, 3, 5-11, 19, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -
В И Р І Ш И В:
У задоволені адміністративного позову ОСОБА_5 відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено протягом 30 днів з моменту складення повного тексту до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ст.ст.293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.А. Добрівська
The court decision No. 74641439, District Administrative Court of Kyiv was adopted on 16.05.2018. The procedural form is Administrative, and the decision form is Decision. On this page, you will find useful information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find useful information quickly.
This decision relates to case No. 826/13848/17. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: