Court ruling № 74637031, 11.06.2018, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/9582/15

У Х В А Л А

11 червня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів Літвіної Н.М., Федотова І.В., розглянувши клопотання законного представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про поновлення строку апеляційного оскарження за апеляційною скаргою законного представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро 2000» до Відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2015 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро 2000» задоволено частково:

- визнано протиправними дії Відділу містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області щодо невидачі ТОВ «Євро 2000» містобудівних умов та обмежень на забудову орендованої земельної ділянки житлової та громадської забудови по вул. Святошинська в м. Вишневе згідно поданого пакету документів;

- зобов'язано Відділ містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області вчинити дії щодо розгляду пакету документів та видачі ТОВ «Євро 2000» містобудівних умов та обмежень на забудову орендованої земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 загальною площею 10,2516 га по вул. Святошинській в м. Вишневому, відповідно до норм містобудівного законодавства житлової та громадської забудови по вул. Святошинська в м. Вишневе.

Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень вказана постанова набрала законної сили 10.08.2015.

Законним представником апелянта ОСОБА_2 - ОСОБА_3 21.05.2018 подано апеляційну скаргу на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.07.2015, у якій заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.

Вирішуючи зазначене клопотання, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Згідно пункту 13 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII) судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Відповідно до частини другої статті 186 КАС (у редакції, що діяла станом на день прийняття оскаржуваної постанови), апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Таким чином, процесуальним законодавством встановлений десятиденний строк оскарження постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2015 року у даній справі.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження ОСОБА_3 зазначає, що ОСОБА_2 не було відомо про ухвалення оскаржуваної постанови, про існування якої вона дізналася лише з інформаційного стенду на святі, організованому ГО «Діти Вишневого» 18.05.2018, а роздрукувала лише 21.05.2018 з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції не вважає зазначені обставини поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 станом на момент подачі апеляційної скарги виповнилося повних вісім років. Тобто скаржник відповідності до частини першої статті 31 Цивільного кодексу України є малолітньою особою.

Відповідно до частини першої статті 56 КАС права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

ОСОБА_3 відповідно до свідоцтва про народження від 20.01.2010 серія НОМЕР_2 є батьком ОСОБА_2, а отже є її законним представником.

Колегія суддів звертає увагу, що до апеляційної скарги долучено містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 01.09.2015 № 146/2015, які, як зазначено у їх змісті, видані відповідно до оскаржуваної постанови. Тобто про існування оскаржуваного рішення суду скаржник мав дізнатись ще отримавши примірник (копію) цих містобудівних умов. Проте, ні апеляційна скарга, ні подані разом із нею документи не містять відомостей про час отримання скаржником цих містобудівних умов.

Поряд із цим, згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень ОСОБА_3 було оскаржено містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 01.09.2015 № 146/2015 до Окружного адміністративного суду міста Києва. Ухвалою цього суду від 23.10.2017 по справі № 826/13358/17 відкрито провадження у справі.

Таким чином, про існування оскаржуваного рішення скаржнику було відомо ще у 2017 році, проте апеляційну скаргу, як зазначалося, подано лише у травні 2018 року.

Окрім того, до апеляційної скарги долучені листи різних державних органів, адресованих ОСОБА_3 щодо надання інформації про земельну ділянку, відносно якої суд першої інстанції зобов'язав вчинити дії щодо розгляду пакету документів та видачі ТОВ «Євро 2000» містобудівних умов та обмежень.

Дата роздрукування примірника оскаржуваної постанови з Єдиного державного реєстру судових рішень - 21.05.2018, також не може вважатися датою, з якої розпочався відлік строку апеляційного оскарження, так як відомості Єдиного державного реєстру судових рішень є відкритими та загальнодоступними, а отже скаржник мав можливість ознайомитись із цим рішенням у будь-який час з моменту його розміщення у реєстрі/з моменту, коли у 2017 році дізнався про її існування.

Як зазначив Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 46, 47 рішення у справі "Устименко проти України", право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії". Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України").

Таким чином, враховуючи сплив значного періоду часу, відсутність особливих і непереборних обставин, які унеможливили звернення до суду з апеляційною скаргою у десятиденний строк, підстави пропуску строку апеляційного оскарження, вказані скаржником, не є поважними, а тому у задоволенні клопотання про поновлення строку слід відмовити.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями. 34, 132, 133, 243 КАС, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання законного представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про поновлення строку апеляційного оскарження.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя Н.М. Літвіна

Суддя І.В. Федотов