Decision № 74479685, 05.06.2018, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2018 року Справа № 804/2461/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О. С.

розглянувши у спрощеному провадженні в місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Науково-Виробниче підприємство «Спецтех Капітал» до Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

04квітня 2018 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство «Науково-Виробниче підприємство «Спецтех Капітал» (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач) з вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Н» № 0065071208 від 29.11.2017 р. Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на суму 56908,63 грн. за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне. За результатами камеральної перевірки податковим органом встановлено, зокрема, порушення платником податків строку реєстрації 54 податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних за жовтень 2015 року-вересень 2016 року та квітень-жовтень 2017 року,на загальну суму податку на додану вартість 380063,10 грн. Позивач не погоджується з таким висновком податкового органу в зв'язку з наступним. Термін реєстрації податкових накладних не є об'єктом, який підлягає вивченню податковим органом шляхом проведення камеральної перевірки, оскільки не є даними податкової звітності, тому позивач вважає, що податковий орган вийшов за межі наданих йому повноважень. Контролюючим органом проведено камеральну перевірку у листопаді 2017 року за більший період часу, ніж 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації. У 2016 році за діючими нормами ПК України для камеральної перевірки звітності з ПДВ було встановлено особливий порядок камеральної перевірки. Застосування перерахованих штрафних санкцій до 01 січня 2016 року, мало б відбутись із обов'язковим застосуванням Порядку передбаченим пп. 120.1-3, як складовою процедури притягнення платника податків до встановленої відповідальності. Відповідач мав визначити штрафні санкції до 01 січня 2016 року лише у відповідності до порядку застосування штрафних санкцій, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізую державну податкову і митну політику. Станом на жовтень 2015 року такого порядку не було. Враховуючи зазначене, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області форми «Н» № 0065071208 від 29.11.2017 р. суперечить вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню.

05 квітня 2018 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа призначена до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомленням сторін.

Представник відповідача надав відзив на адміністративний позов. В обґрунтування своєї позиції зазначив наступне.Податковим органом проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних приватного підприємства «Науково-Виробниче підприємство «Спецтех Капітал», за результатами якої встановлено порушення термінів реєстрації податкових накладних за жовтень 2015 року-вересень 2016 року та квітень-жовтень 2017 року, на загальну суму податку на додану вартість 380063,10 грн. Оскільки дата реєстрації податкових накладних є складовою частиною даних Єдиного реєстру податкових накладних, то питання своєчасності такої реєстрації можуть бути предметом камеральної перевірки. Контролюючі органи до 01 січня 2016 року не повинні дотримуватися окремого порядку притягнення до такої відповідальності, а можуть притягувати особу в загальному порядку. Зміна порядку застосування штрафних санкцій ніяким чином не погіршує становище платника податку. В зв'язку з зазначеним, відповідач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 4 цієї статті за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частинами 1, 2 статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.ч. 5, 8 ст. 261 Кодексу адміністративного. судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Спір, що розглядається, не входить до переліку, встановленого ч. 4 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

16.11.2017 року Головним управління ДФС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку позивача з питання своєчасності реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених за жовтень 2015 року-вересень 2016 року та квітень-жовтень 2017 року, на загальну суму податку на додану вартість 380063,10 грн.

За результатами перевірки складено акт № 24408/208/04-3618-08-33/37871443 від 16.11.2017 р.

Перевіркою встановлено порушення термінів реєстрації податкових накладних за жовтень 2015 року-вересень 2016 року та квітень - жовтень 2017 року, на загальну суму податку на додану вартість 380063,10 грн., у тому числі порушення строку реєстрації:

- до 15 календарних днів - на загальну суму ПДВ 211095,16 грн.;

- від 16 до 30 календарних днів - на загальну суму ПДВ 145660,62 грн.;

- від 31 до 60 календарних днів - на загальну суму ПДВ 21 681,33 грн.

На підставі акту № 24408/208/04-3618-08-33/37871443 від 16.11.2017 р. Головним управління ДФС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення форми «Н» № 0065071208 від 29.11.2017 р., яким визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 56908,63 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в порядку адміністративного оскарження, за результатами якого скаргу підприємства залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75, пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно до п.п. 76.1, 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, щонастають за останнім днем граничного строку їхподання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу Українипри здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент складання податкової накладної) реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. Уразі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно до п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент винесення податкового повідомлення-рішення) реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податковихнакладних/розрахунківкоригування до податковихнакладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Згідно до п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстріподаткових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цьогоКодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Відповідно до ст. 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

В п. 2 рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 р. зазначено: «В регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правовіакти немають зворотноїдії в часі. Цей принцип закріплений у частині першійстатті 58 Конституції України, за якоюдію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час діїякого вони настали або мали місце. »

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні були зареєстровані платником податку з порушенням строків реєстрації. Як вбачається з тексту позову, позивач визнає факт вчинення ним порушення вимог п. 201.10 ст. 201 в частині порушення термінів реєстрації податкових накладних, та висновки акта камеральної перевірки по суті не оскаржує.

При проведенні перевірки податковий орган дійшов вірного висновку про порушення строку реєстрації податкових накладних:

- до 15 календарних днів - на загальну суму ПДВ 211095,16 грн.;

- від 16 до 30 календарних днів - на загальну суму ПДВ 145660,62 грн.;

- від 31 до 60 календарних днів - на загальну суму ПДВ 21 681,33 грн.

Аналіз пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України свідчить про те, що метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, зокрема Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН), арифметичних та/або методологічних помилок, або інших відомостей, які призвели до заниження/завищення податкових зобов'язань або свідчать про допущені платником податків порушення термінів, порядку реєстрації податкових накладних, акцизних накладних або про неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності, відповідальність за що передбачена ст.ст.120, 120-1, 120-2 Податкового кодексу України.

Тобто, надані контролюючому органу повноваження проводити камеральні перевірки на підставі даних ЄРПН охоплюють, у тому числі, питання дотримання термінів реєстрації податкових накладних у ЄРПН.

Отже, враховуючи положення пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, камеральною перевіркою (у контексті спірних правовідносин) вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу на підставі даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, яка складається, зокрема, і з даних ЄРПН, що свідчить про правомірність дій відповідача при проведенні камеральної перевірки щодо термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №821/193/17.

Таким чином, суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що термін реєстрації податкових накладних не є об'єктом, який підлягає вивченню контролюючим органом шляхом проведення камеральної перевірки, оскільки не є даними податкової звітності.

Відносно доводів позивача, що відповідач мав визначити штрафні санкції до 01 січня 2016 року лише у відповідності до порядку застосування штрафних санкцій, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізую державну податкову і митну політику, а станом на жовтень 2015 року такого порядку не було, суд зазначає.

У період порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних пунктом 120-1.3 статті 120-1 ПК України передбачалось, що порядок застосування штрафних санкцій, передбачених цією статтею, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 № 909-VIII названий пункт статті 120-1 ПК України було виключено.

Суд з цього приводу вважає за необхідне відзначити, що прийняття чи не прийняття Порядку застосування штрафних санкцій (штрафу), передбачених статтею 120-1 ПК України за порушення терміну реєстрації податкових накладних, не може впливати на дію вказаної норми ПК України або скасовувати її дію. Відсутність порядку застосування штрафних санкцій не звільняє позивача від відповідальності, передбаченої ПК України за несвоєчасну реєстрацією податкових накладених та не свідчить про відсутність у податкового органу повноважень щодо застосування штрафних санкцій за вказане порушення, передбаченого вказаним Кодексом.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 № 909-VIII не було ані введено нових видів відповідальності за порушення податкового законодавства, ані збільшено розмір відповідальності за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.

Фактично, цим законом було змінено лише процедуру застосування штрафних санкцій, що не може вважатись погіршенням становища платника податків. Отже відповідач, приймаючи спірне рішення не допустив порушень податкового законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 березня 2018 року у справі №804/3762/17.

Крім того, суд зазначає, що встановлений ст. 76 Податкового кодексу України 30-ти денний термін проведення перевірки стосується даних податкової декларації, а не своєчасності реєстрації податкових накладних, тому для такої камеральної перевірки слід застосовувати загальні строки давності, встановлені ст. 102 Податкового кодексу України.

Таким чином, при проведенні перевірки податковий орган дійшов вірного висновку про порушення строку реєстрації податкових накладних до 15 календарних днів - на загальну суму ПДВ 211095,16 грн., від 16 до 30 календарних днів - на загальну суму ПДВ 145660,62 грн. від 31 до 60 календарних днів - на загальну суму ПДВ 21 681,33 грн.

Податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області форми «Н» № 0065071208 від 29.11.2017 р. на суму 56908,63 грн. відповідає вимогам п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, позовні вимоги приватного підприємства «Науково-Виробниче підприємство «Спецтех Капітал» до Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є не обґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Керуючись ст. ст. 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову приватного підприємства «Науково-Виробниче підприємство «Спецтех Капітал» до Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0065071208 від 29.11.2017 р. - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тесту судового рішення.

Рішення суду набуває законної сили у відповідності до положень ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

.

Суддя О.С. Рябчук