Court ruling № 74478407, 06.06.2018, Commercial Court of Kharkiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

УХВАЛА

06.06.2018 м ХарківСправа № 922/1465/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

розглянувши матеріали позовної заяви про скасування державної реєстрації (вх. №1465/18 від 04.06.2018)

за позовом Приватного підприємства «Интерпоиск», 61176, м. Харків, вул. Корчагінців, 25/203, код ЄДРПОУ 31556948;

до відповідача 1 Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, 01000, м. Київ, вул. Кіквідзе, 1/2, прим. 1;

відповідача 2 Акціонерного товариства «ВТБ БАНК», 01004, м. Київ, ОСОБА_2Шевченка/вул.. Пушкінська, 8/26, код ЄДРПОУ 14359319;

про скасування рішення про державну реєстрацію

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Інтерпоиск" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою у якій просить суд скасувати рішення про державну реєстрацію права власності акціонерного товариства "ВТБ Банк" (надалі на нежитлові приміщення літ. "А-3", що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 216-Б, вчинене приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 19.09.2016р. у зв'язку із порушенням вимог чинного законодавства.

Розглянувши позовну заяву про скасування державноъ реэстрацыъ (вх. №1465/18 выд 04.06.2018), суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів розовної заяви, вказана позовна заява подана з порушенням пунктів 1 та 2 частини першої, частини другої та четвертої частини статті 164 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, позовна заява не містить:

1)повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;

3) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

4) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;

5) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Як вбачається з реквізитів позовної заяви (вх. №1465/18 від 04.06.2018), позивач вказує відомості сторін справи: позивач – приватне підприємство «Інтерпоиск», відповідачем 1 – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та відповідачем 2 – Публічне акціонерне товариства «ВТБ БАНК» та зазначає адресу кожного. Відповідно до п.2 ч.3 ст. 162 ГПК України, крім повного найменування юридичних осіб, в позовній заяві також вказується ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

Разом з цим, у позовній заяві неправильно вказано повне найменування позивача, яке згідно відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України є «Приватне підприємство «Интерпоиск» та повне найменуванням відповідача 2 яке є «Акціонерне товариство «ВТБ БАНК», а також не вказано ідентифікаційних кодів вищевказаних юридичних осіб, чим порушено п.2 ч.3 ст. 162 ГПК України.

Як вбачається з доказів доданих позивачем, вони засвідчені написом: «З оригіналом згідно (підпис) ОСОБА_3», разом з цим, з відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань єдиною особою, яка має право представляти інтереси позивача є ОСОБА_4, крім цього в матеріалах справи не міститься довіреності чи іншого підтвердження повноважень ОСОБА_3, який безпосередньо завірив надані суду копії доказів. А тому, подані позивачем докази не відповідають вимогам статті 91, частини другої статті 164 ГПК України (копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення) та приписам пункту 5.27 Державної Уніфікованої системи документації ДСТУ 4163-2003 (відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів: “Згідно з оригіналом”, назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії; засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки юридичної особи).

Як вказано у п. 2.21 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Водночас відсутність таких відомостей не є підставою для повернення позовної заяви (заяви, скарги), оскільки суд самостійно перевіряє сплату позивачем (заявником, скаржником) належної суми судового збору. (абзац перший підпункту 2.21 пункту 2 із змінами, внесеними згідно з постановою пленуму Вищого господарського суду України від 14.07.2016 р. N 7).

Але суд звертає увагу, що в даному пункті зазначеної постанови пленуму також зазначено: "Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору."

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем не надано доказів сплати судового збору. Оскільки позовна заява подана до господарського суду Харківської області, то судовий збір повинен бути сплачений за платіжними реквізитами, визначеними для господарського суду Харківської області.

Реквізити для сплати судового збору за подання позову до господарського суду Харківської області є загальнодоступними та розміщені, зокрема, на офіційному веб-порталі "Судова влада України" (https://hr.arbitr.gov.ua/sud5023/tax/vityag/):

"Отримувач коштів: УДКСУ у Шевченківському районі м. Харкова; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37999654; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Харківській області; Код банку отримувача (МФО): 851011; рахунок отримувача: 31215206783003; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: *;101; 02910108; Судовий збір за подання позову ______ (ПІБ чи назва установи) до господарського суду Харківської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Крім того, згідно абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів

Отже, відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду цієї позовної заяви позивач повинен оплатити судовий збір у розмірі 1 762,00 грн..

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Проаналізувавши норми ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд констатує, що позивачем заявлена заява на відстрочення сплати судового збору не відповідає вимогам чинного закону, оскільки перелік вищезазначеної статті є вичерпним.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов’язків цивільного характеру.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95 від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв’язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "ОСОБА_5 проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

У даному випадку, необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, яке визначено ГПК України і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства "Інтерпоиск" про скасування рішення про державну реєстрацію права власності Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на нежитлові приміщення літ. "А-3", що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Шевченка, 216-Б, вчинене Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 19.09.2016р. у зв'язку із порушенням вимог чинного законодавства - залишити без руху.

Встановити відповідачу строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом п‘яти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання:

- належним чином оформленої заяви у відповідності до ч.3 ст. 162 ГПК України;

- доказів сплати судового збору;

- належним чином завірених копій письмових доказів долучених до матеріалів позовної заяви;

- попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;

- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/

Попередити відповідача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення заяви без руху, передбачені ч.4 ст.174 ГПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвалу складено та підписано 06.06.2018 року.

Суддя ОСОБА_6