№ 74440285, 31.05.2018, Kyiv City Court of Appeal

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження

№ 22-ц/796/4215/2018

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2018 року місто Київ

справа № 752/27521/17

Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Ратнікової В.М., Невідомої Т.О.

за участю секретаря судового засідання - Волошина В.Р.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 05 березня 2018 року про залишення позовної заяви без розгляду, постановленою під головуванням судді Шевченко Т.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Аверс-А», приватного підприємства «Лессор» про розірвання договорів, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2017 року позивач звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до відповідачів, в якому просив:

розірвати договір від 31 жовтня 2017 року №100151, укладений між ним та ПП «Лессор», предметом якого було надання безвідсоткової позики;

розірвати договір про надання брокерських послуг щодо надання послуг з оформлення безвідсоткової позики від 31 жовтня 2017 року №151, укладений між ним та ПП «Аверс-А»;

стягнути з ПП «Аверс-А» на його користь 20000 грн. завданого матеріального збитку;

стягнути солідарно з ПП «Аверс-А» та ПП «Лессор» на його користь 20000 грн. завданого морального збитку;

вирішити питання судових витрат.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 05 березня 2018 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що ним при поданні позовної заяви до суду була зазначена адреса для листування, з метою отримання поштової кореспонденції суду, а саме адреса фактичного проживання: АДРЕСА_3, на яку і було направлено судом ухвалу від 05 березня 2018 року про залишення позовної заяви без розгляду.

Вказував, що отримувати поштові відправлення, в тому числі рекомендовані, за адресою його реєстрації, він не має можливості.

Зазначав, що будь-яка інша кореспонденція суду щодо розгляду даної справи на зазначену ним адресу для листування не надходила.

Посилався на те, що він не з'явився у судові засідання з поважних причин, так як його не було належним чином повідомлено про дату і час їх проведення.

Відзиву на апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 від відповідачів ПП «Аверс-А» та ПП «Лессор» на адресу Апеляційного суду міста Києва не надійшло.

У порядку п.8 ч.1 Розділу XIIІ Перехідних положень ЦПК України, в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Відповідно до ч.6 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Згідно з п.3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.

Сторони у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, а тому колегія суддів вважає заможливе розглядати справи у їх відсутності відповідно до положень ч.2 ст.372 ЦПК України.

Заслухавши доповідьсудді-доповідача, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції погодитись неможливо з огляду на наступне.

Відповідно до ч.5 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від ньогонадійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п.3 ч.1 ст.257ЦПК України позовна заява залишається без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Визначальним фактором при вирішенні питання про залишення без розгляду позовної заяви з підстав, визначених п.3 ч.1 ст.257ЦПК України, є повторна (друга поспіль) неявка належним чином повідомленого позивача.

Частиною 3 ст.128ЦПК України визначено, що судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.

Згідно з ч.9 ст.128 ЦПК України суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, зокрема у справах про видачу обмежувального припису, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв'язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв'язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Частиною 1 ст.130 ЦПК України передбачено, що у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України уразі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1, звертаючись до суду з вищевказаною позовною заявою, вказував у ній дві адреси, а саме: адресу реєстрації - АДРЕСА_1 та адресу для листування: АДРЕСА_2.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 03 січня 2018 року відкрито провадження у вищевказаній справі та призначено розгляд справи на 07 лютого 2018 року о 11 год. 00 хв.

Судова повістка про призначене судове засідання на 07 лютого 2018 року об 11 год. 00 хв. була направлена позивачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1. Однак конверт з повісткою повернувся на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.41). За адресою для листування: АДРЕСА_2 позивача повідомлено про розгляд справи не було.

З довідки, складеної секретарем судового засідання від 07 лютого 2018 року вбачається, щосторони в судове засідання не з'явилися, а тому відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України у редакції кодексу 2004 року фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося та розгляд справи було відкладено на 05 березня 2018 року о 10 год.00 хв.

Судова повістка про призначення розгляду справи на 05 березня 2018 року о 10 год. 00 хв. направлялася позивачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1. Однак конверт з повісткою повернувся на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.49).

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції не було взято до уваги те, що позивач ОСОБА_1 у позовній заяві вказав дві адреси, в тому числі і адресу для листування: АДРЕСА_2.

Питання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача в судове засідання було вирішено судом при неявці позивача в судове засідання, належним чином не повідомленого, що є порушенням вимог цивільно-процесуального законодавства України.

Відповідно до ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріальногоправа, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду у зв'язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого позивача без поважних причин, не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам закону, а тому ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 379, 381-383 ЦПК України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 05 березня 2018 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 04 червня 2018 року.

Головуючий:

Судді: