№ 74427352, 05.04.2018, Dnipropetrovsk Regional Court of Appeal (Dnipro)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2041/18 Справа № 180/555/17 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Посунся Н.Є.

Категорія 59

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2018 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого – судді: Посунся Н. Є.

суддів – Баранніка О.П., Пономарь З.М.

при секретарі – Гречишниковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області, КЗ «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» Дніпропетровської обласної ради, Обласного центру медико-соціальної експертизи – про зміну запису в довідці ВТЕК, –

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 у заяві просить змінити запис в довідці МСЕК від 16 квітня 1996 року та зазначити причину інвалідності «трудове каліцтво 1 березня 1982 року в Управлінні «Мегіоненергонафта» Тюменської області Російської федерації» замість зазначеного «загальне захворювання», посилаючись на те, що незаконним звільненням його 1 березня 1982 року адміністрацією Управління «Мегіоненергонафта» останнім йому було спричинено психічне каліцтво.

Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2017 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Суд встановив, що доказів про наявність у позивача каліцтва не надано як і доказів про те, що він оскаржував рішення обласної МСЕК від 16.04 1996р. А з огляду на характер заявлених вимог та положення ст..15 ЦПКУ, ст.16 ЦКУ суд зробив висновок про невірно обраний спосіб захисту про зміну причини інвалідності.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати вказане рішення, посилаючись на його незаконність, мотивуючи тими ж обставинами, що наведені у позові.

Апеляційний суд, вивчивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, вважає оскаржуване рішення законним, таким, що повинне бути залишене без змін, виходячи з наступного.

Матеріалами справи та судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_2 працював в управлінні «Мегіоненерготафта» з 06.10.1981 року по 20.05.1983 р, що підтверджується трудовою книжкою. 1 березня 1982року був звільнений з роботи, а рішенням Нижньовартівського районного суду Тюменської області від 11 травня 1982р. його поновлено на роботі.

Неодноразово був госпіталізований до психіатричних лікарень, зокрема, у 1985р. до Нікопольського психіатричного диспансеру, у цьому ж році переведений до Дніпропетровської обласної психіатричної лікарні. Даних про стійке психічне захворювання матеріали справи не містять

Акт про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом за вимогами позивача не складався. Доказів його звернення до роботодавця з приводу розслідування причин нещасного випадку не надано.

16 квітня 1996 року ОСОБА_2 оглянутий Обласною МСЕК та визнаний інвалідом другої групи безстроково, причина інвалідності – загальне захворювання, рекомендовані заходи по відновленню працездатності – лікування у психіатра, що підтверджується довідкою серії МСЕ № 053220 від 16 квітня 1996 року.

Доказів оскарження рішення обласної МСЕК від 16 квітня 1996 року також не надано. .

Встановивши наведені обставини справи, прийшовши до висновку, що рішення обласної МСЕК може бути оскаржене до Міністерства охорони здоров’я України, а такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів як зміна причини інвалідності в довідці МСЕК із «загальне захворювання» на «трудове каліцтво» діючим законодавством не передбачений. - міський суд обгрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

Доводи апелянта в скарзі про те, що внаслідок неправомірних дій Нікопольської міської психіатричної лікарні йому було встановлено інвалідність ІІ групи – загальне захворювання, в той час як інвалідність пов’язана із трудовим каліцтвом, - є безпідставним та такими, що не заслуговують на увагу із наведених підстав, та з огляду на те, що ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній інстанції позивачем не було надано належних та допустимих доказів вини організації, зокрема: Акт про нещасний випадок на виробництві, вирок, рішення суду, постанова прокурора, органу дізнання або попереднього слідства медичний висновок по професійному захворюванню, які б свідчили про причини пошкодження здоров’я.

Оскаржуване рішення відповідає вимогам як матеріального так і процесуального законів, підстав для його скасування апеляційним судом не встановлено.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2017 року – залишити без змін.

Постанова чинна з моменту прийняття, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови виготовлений 13 квітня 2018 року.

Головуючий Н.Є. Посунся

Судді: О.П. Бараннік

ОСОБА_3