Judge's separate opinion № 74407053, 21.05.2018, Kharkiv Administrative Court of Appeal

Окрема думка

в порядку ч. 3 ст. 34 КАС України

"21" травня 2018 р. Справа № 816/65/18

З постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2018 року по справі № 816/65/18, я незгодна, з огляду на наступне.

Відповідно до пп.39.4.2 п.39.4 ст.39 ПК України платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

У звіті про контрольовані операції зазначається інформація про всі контрольовані операції, здійснені платником податків у звітному періоді.

Згідно з п.120.3 ст.120 ПК України (в редакції, чинній на час застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням від 08.09.2016 № 0000071405) неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:

300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання звіту про контрольовані операції;

1 відсотка суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції;

3 відсотки суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена підпунктами 39.4.6 та 39.4.8 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податків від обов'язку подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" № 1797-VIII від 21.12.2016 року внесено зміни до ст.120 ПК України, а саме, змінено редакцію пункту 120.3 та доповнено статтю пунктом 120.4.

Згідно з п.120.3 ст.120 ПК України неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення або невключення до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:

300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, - у разі неподання звіту про контрольовані операції;

1 відсотка суми контрольованих операцій, незадекларованих у поданому звіті про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі незадекларовані контрольовані операції;

3 відсотки суми контрольованих операцій, щодо яких не була подана документація, визначена підпунктами 39.4.6 та 39.4.8 пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за всі контрольовані операції, здійснені у відповідному звітному році.

Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє платника податків від обов'язку подання звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення.

Неподання платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), передбаченого цим пунктом, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансфертного ціноутворення.

Згідно з п.120.4 ст.120 ПК України несвоєчасне подання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі, зокрема, одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Таким чином, якщо до 01.01.2017 року було встановлено відповідальність за неподання звіту про контрольовані операції, то з 01.01.2017 року - і за невчасне подання такого звіту. При цьому, розмір штрафних санкцій за несвоєчасне подання прямо залежить від кількості днів прострочення.

Отже, у разі встановлення контролюючим органом фактів неподання платником звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, у тому числі за 2015 звітний рік, та застосування до 01.01.2017 року штрафу (штрафів) згідно із п. 120.3 ст.120 Кодексу, після спливу 30 календарних днів за останнім днем граничного строку сплати такого штрафу, контролюючим органом, починаючи з 01.01.2017 року, мають застосовуватись штрафні санкції за несвоєчасне подання, передбачені п.120.4 ст. 120 Податкового кодексу України, незалежно від звітного періоду здійснення контрольованих операцій.

Матеріалами справи підтверджено, що нормативною підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугували положення пункту 120.4 статті 120 ПК України.

При цьому, вказане порушення було триваючим, а саме мало місце станом на дату набрання чинності змінами до ПК України, якими статтю 120 доповнено пунктом 120.4 та запроваджено відповідальність за несвоєчасне подання такого звіту - 01.01.2017 року. На час вчинення правопорушення діяла редакція ПК України, яка передбачає відповідальність за неподання протягом 30 днів з граничного дня сплати штрафу. При цьому, станом на 01.01.2017 року 30-денний строк з граничного дня сплати штрафу, визначеного податковим повідомленням-рішенням, вже сплив, між тим, звіт станом на 01.01.2017 року не було подано. Таким чином, відповідачем у спірних відносинах не було застосовано зворотної дії норми в часі.

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду Мельнікова Л.В.