№ 74322435, 29.05.2018, Donetsk Administrative Court of Appeal

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2018 року справа №428/12426/17

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Сухарька М.Г., Шишова О.О., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель ОСОБА_1 на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 07 травня 2018 року (повний текст складено 07 травня 2018 року в м. Сєвєродонецьк) у справі № 428/12426/17 (суддя І інстанції – Юзефович І.О.) за позовом ОСОБА_2 до Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №154-ДК/0029По/08/01/-17 від 12.10.2017р.,-

В С Т А Н О В И В:

13.11.2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №154-ДК/0029По/08/01/-17 від 12.10.2017р.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 12.10.2017р. державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель ОСОБА_1 виніс постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення ОСОБА_2 вимог ст.ст. 79-1, 125, 126 ЗКУ, а саме факт самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,7648га, яка розташована на землях рекреаційного призначення комунальної власності в межах населеного пункту, в районі озера «Паркове» на території Сєвєродонецької міської ради Луганської області, рішення про надання земельної ділянки у власність або користування громадянам або юридичним особам не приймалось, що свідчить про самовільне зайняття земельної ділянки. На час перевірки земельна ділянка використовується по всій площі під гральний майданчик в пейнтбол. Позивач ОСОБА_2 вважає, що відповідач не дослідивши повно і об'єктивно усіх обставин у їх сукупності, та не давши їм належної оцінки, в порушення положень КУпАП передчасно дійшов до висновку про винуватість позивача ОСОБА_2 та виніс оскаржувану постанову. Тому, ОСОБА_2 звернулася з адміністративним позовом до суду і просила суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №154-ДК/0029По/08/01/-17 від 12.10.2017р..

Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 06.03.2018р., з урахуванням уточнених позовних вимог позивача ОСОБА_2, судом було замінено неналежного відповідача ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Луганській області на належного - Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель ОСОБА_1.

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 07 травня 2018 року у справі № 428/12426/17 позов задоволено. Скасовано постанову №154-ДК/0029По/08/01/-17 від 12.10.2017р. про накладення адміністративного стягнення, складену державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель ОСОБА_1 про притягнення ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н. НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.53-1 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 170грн.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просив оскаржене рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що жодної законної підстави для зайняття земельної ділянки площею 0,7648 га, яка розташована на землях рекреаційного призначення комунальної власності в межах населеного пункту, на території Сєвєродонецької міської ради Луганської області, землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) ОСОБА_2 на термін проведення перевірки або до позову не додала.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Разом з тим, відповідно до принципу змагальності, закріпленого у ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом першої інстанції встановлено, що державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель ОСОБА_1 постановою №154-ДК/0029По/08/01/-17 від 12.10.2017р. у справі про адміністративне правопорушення, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.53-1 КУпАП, до позивача ОСОБА_2 було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170грн. оскільки нею було допущено факт самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,7648га, яка розташована на землях рекреаційного призначення комунальної власності в межах населеного пункту, в районі озера «Паркове» на території Сєвєродонецької міської ради Луганської області, рішення про надання земельної ділянки у власність або користування громадянам або юридичним особам не приймалось, що свідчить про самовільне зайняття земельної ділянки. На час перевірки земельна ділянка використовується по всій площі під гральний майданчик в пейнтбол.

Відповідальність передбачена ч.1 ст.53-1 КУпАП, у виді штрафу на громадян від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, настає за самовільне зайняття земельної ділянки.

Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП полягає у самовільному зайнятті земельної ділянки.

Самовільне зайняття земельної ділянки - це фактичне заволодіння (чи заволодіння і користування) земельною ділянкою або її частиною, вчинене в особистих інтересах або інтересах інших осіб тим, кому ця ділянка у встановленому порядку не надавалась у володіння і користування (постійне, оренда, земельний сервітут, емфітевзис, суперфіцій) або не передавалась у власність, або за відсутності вчинення правочину щодо такої земельної ділянки (чи щодо об'єкта, розташованого на земельній ділянці). Суб'єктивна сторона самовільного зайняття земельної ділянки характеризується прямим умислом. Винна особа усвідомлює відсутність у неї права на конкретну земельну ділянку, однак бажає її захопити.

Судом першої інстанції встановлено, що 05.05.2017р. Сєвєродонецькою міською радою Луганської області було прийнято рішення №1457, яким погоджено розміщення ОСОБА_2 з 01.05.2017р. по 31.12.2017р. грального комплексу «Пейнтбольний майданчик» на території Центрального парку, режим роботи з 08-00год. до 22-00год..

10.05.2017р. між Комунальним підприємством «Центральний парк культури та відпочинку м. Сєвєродонецька» та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір про комерційне співробітництво, відповідно до якого ОСОБА_2 надано право розміщення грального комплексу «Пейнтбольний майданчик» за адресою: м. Сєвєродонецьк Центральний парк в районі паркового озера на підставі узгодження Сєвєродонецької міської ради №1457 від 05.05.2017р., строк дії договору до 31.12.2017р.. Зазначений договір в судовому порядку нечинним або неправомірним не визнаний, а тому доводи заявника апеляційної скарги щодо незаконності даного договору є безпідставними.

Висновок державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель ОСОБА_1 щодо самовільного користування ОСОБА_2 земельною ділянкою площею 0,7648га є передчасними, без урахування усіх обставин справи.

Судом першої інстанції встановлено, що відносно ОСОБА_2 не мала місця подія - самовільне зайняття земельної ділянки площею 0,7648га у м. Сєвєродонецьк Центральний парк в районі паркового озера, а відповідач не надав належних доказів правомірності прийнятого рішення. Обставини, викладені ОСОБА_2 в обґрунтування позову знайшли своє підтвердження під час розгляду справи судом першої інстанції. Позовна заява ОСОБА_2 до державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №154-ДК/0029По/08/01/-17 від 12.10.2017р., судом першої інстанції задоволена.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позову.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв’язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель ОСОБА_1 на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 07 травня 2018 року у справі № 428/12426/17 - залишити без задоволення.

Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 07 травня 2018 року у справі № 428/12426/17 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 29 травня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий А.А. Блохін

Судді М.Г. Сухарьок

ОСОБА_4