
Справа № 199/2510/18
(1-кп/199/298/18)
ВИРОК
іменем України
29.05.2018 місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - Лисенка В.О.,
секретаря судового засідання - Профорук В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12013040630005120 від 08.10.2013відносно:
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1.,уродженця міста Павлограда Дніпропетровської області, громадянинаУкраїни, освіта середня,непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:
1) 15.09.2007Павлоградським міським судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 70 КК Українидо позбавлення волі на строк 4 роки;
2) 28.04.2010Павлоградським міським судом Дніпропетровської областіза ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки;
3) 27.09.2013Красногвардійським районним судом міста Дніпропетровська за ч. 2 ст. 263, ст. 75 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців, з іспитовим строком на 1 рік;
4) 21.01.2014Красногвардійськимрайонним судом міста Дніпропетровська за ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 71 КК України призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць;
5) 11.04.2014Красногвардійським районним судом міста Дніпропетровськаза ч. 1 ст. 263 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць. Звільнення: 20.07.2017 з Солонянської ВК (№ 21) Дніпропетровської області за відбуттям строку покарання;
6) 30.11.2017 Павлоградськимміськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185, ст.ст. 75, 76 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки з іспитовим строком на 2 роки;
7)04.12.2017Ленінським районним судом міста Дніпропетровськаза ч. 2 ст. 309 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки. 08.05.2018 ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області вирок Ленінського районного суду міста Дніпропетровськавід 04.12.2017 - змінено - зазначено у вступній частині вироку не зняті та не погашені судимості, в решті вирок залишено без змін,
який обвинувачується у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309КК України,
за участю:прокурора - Артвіха А.О., обвинуваченого - ОСОБА_1,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1,будучи раніше неодноразово судимим, в тому числі 28.04.2010вироком Павлоградського міського суду Дніпропетровської області за ч.1 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 309 КК України з урахуванням вимог ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, маючи не погашені та не зняті судимості, повторно вчинив злочин, пов'язаний з незаконним обігом наркотичних засобів за наступних обставин.
Так, 08.10.2013 приблизно об 11:00 годині ОСОБА_1, перебуваючи біля будинку №2 по вул. Висоцького в місті Дніпрі, зустрів незнайому жінку, яка запропонувала йому придбати наркотичний засіб опій ацетильований за кошти в сумі 30 гривень за 0,5 мл. В цей момент у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на повторне незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1, вчинюючи злочин повторно, у вказану дату та час, перебуваючи за вказаною адресою, у невстановленої особи незаконно придбав 1 медичний шприц, об'ємом 2 мл. з наркотичним засобом опій ацетильований в невстановленій кількості за грошові кошти в сумі 30 гривень. Після чого ОСОБА_1 поклав вказаний наркотичний засіб в медичному шприці в праву кишеню належної йому куртки, де і почав повторно незаконно зберігати при собі, без мети збуту, пересуваючись вулицями міста Дніпра.
Однак 08.10.2013 близько 12:00 години біля будинку №1 по Донецькому шосе в місті Дніпрі співробітниками Амур-Нижньодніпровського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області ОСОБА_1був зупинений В ході проведеного огляду 08.10.2013 в період часу з 12:00 години до 12:20 години за вищевказаною адресою слідчим в присутності двох понятих в правій кишені, належної ОСОБА_1 куртки, виявлено та вилучено 1 медичний шприц об'ємом 2 мл., заповнений рідиною коричневого кольору до відмітки 0,5 мл.
Рідина коричневого кольору масою 0,5350 г. в одноразовому медичному шприці номінальною ємкістю2,0 мл., вилучена в ході особистого огляду ОСОБА_1, у своєму складі містить особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований. Маса опію ацетильованого (в перерахунку на суху речовину) дорівнює 0,0626 г., який ОСОБА_1 повторно незаконно придбав та зберігав при собі, без мети збуту.
Умисні дії ОСОБА_1,які виразилися в незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, вчинені повторно, кваліфікуються за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Допитавши обвинуваченого ОСОБА_1, дослідивши письмові матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку про винність обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого діяння при вищевикладених обставинах.
Так, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчинені злочину, тобто за ч. 2 ст. 309 КК України, визнав уповному обсязі, заявив про щиросердне каяття та показав, що дійсно він придбав у незнайомої жінки медичний шприц, в якому знаходився наркотичний засіб опій ацетильований за грошові кошти в сумі 30 гривень за 0,5 мл.для власного споживання, який він зберігав до вилучення співробітниками міліції.
Відповідно до протоколу огляду від 08.10.2013 слідує, що ОСОБА_1 добровільно видав працівникам міліції медичний шприц, заповнений до відмітки 0,5 мл., речовиною коричневого кольору, вказавши, що у вказаному шприці знаходиться наркотична речовина опій, яку він придбав у незнайомої жінки за 30 гривень.
Згідно висновку експерта № 70/10/2503 від 22.10.2013за результатами судово-хімічної експертизи встановлено, що рідина коричневого кольору масою 0,5350 г. в одноразовому медичному шприці номінальною ємністю 2 мл., містить особливо небезпечний наркотичний засіб, - опій ацетильований, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,0626 г.
Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, суд вважає, що всі докази є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності та їх взаємозв'язку - достатніми для прийняття рішення про визнання обвинуваченого ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд визнає: 1) повне визнання своє вини; 2) його щире каяття у вчиненому; 3) активне сприяння ОСОБА_1 в розкритті злочину.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1,суд визнає:рецидив злочинів, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 вчинив новий умисний злочин, маючи судимості за умисні злочини, передбачені ст.ст. 185, 186, 263 КК України.
Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив умисний злочин, який згідно ст. 12 КК України відноситься - до злочинів середньої тяжкості, раніше неодноразово судимий,неодружений, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно.
З урахуванням вищевикладеного судприходить до висновку про те, що поведінка обвинуваченого ОСОБА_1 свідчить про його схильність до вчинення умисних злочинів, про небажання ставати на шлях виправлення, а тому з метою попередження вчинення ним нових злочинів ОСОБА_1 необхідно і доцільно призначити покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі з урахуванням вимог ч. 4 ст. 70 КК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин до постановлення 04.12.2017 вироку Ленінським районним судом міста Дніпропетровська за ч. 2 ст. 309 КК України, яким ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства не уявляється можливим, а тому воно повинно бути визначено із реальним його відбуттям в межах санкції, визначеної для складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин після постановлення вироку 27.09.2013Красногвардійським районним судом міста Дніпропетровська за ч. 2 ст. 263 КК України,підстав для призначення покарання за правилами ст. 71 КК України не вбачається, оскільки 21.01.2014 Красногвардійським районним судом міста Дніпропетровська при постановленні вироку за ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України врахований вирок цього ж суду від 27.09.2013 і остаточне покарання визначено на підставі ст. 71 КК України. При цьому вироком від 11.04.2014, постановленого Красногвардійським районним судом міста Дніпропетровська за ч. 1 ст. 263 КК України,ОСОБА_1 остаточно призначалося покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, де були враховані попередні два вироку ідля відбуття призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць. Це покарання ОСОБА_1 відбув повністю, звільнившись 20.07.2017 з Солонянської ВК (№ 21) Дніпропетровської області.
Крім того, суд вважає за необхідне визначити, що вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.11.2017 відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України, яким йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України з іспитовим строком на 2 роки, слід виконувати самостійно, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 за цим вироком засуджується до покарання, що належить відбувати реально, а тому застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається.
Це покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.
Питання про відшкодування витрат на залучення експертів суд вирішує у відповідності до приписівст.ст. 122, 124 КПК України.
Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності до приписів ч. 9 ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 369, 371-374 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_1визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк двароки шість місяців.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України призначене покарання поглинути покаранням за вироком Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 04.12.2017 і остаточно призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк три роки.
Вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.11.2017 відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України, яким ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України з іспитовим строком на два роки, - виконувати самостійно.
Початок строку відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_1 рахувати з 04.12.2017.
Стягнути з ОСОБА_1на користь держави витрати, пов'язані із проведенням судово-хімічної експертизи (рахунок № 31118115700004 в УДКСУ в Шевченківському районі міста Дніпра Дніпропетровської області, МФО 805012, ЄДРПОУ 37989274, висновок експерта № 70/10/2503 від 22.10.2013) в сумі 489 (чотириста вісімсот дев'ять) гривень 44 коп.
Речовий доказ - особливо небезпечний наркотичний засібопій ацетильований (квитанція № 19) - знищити.
На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - з моменту вручення йому копії вироку, до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: В.О.Лисенко
The court decision No. 74287864, Amur-Nyzhnodniprovskyi District Court of Dnipro City (until 25.04.2025 - Amur-Nyzhnodniprovskyi District Court of Dnipropetrovsk City) was adopted on 29.05.2018. The procedural form is Criminal, and the decision form is Sentence. On this page, you will find essential information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find important information quickly.
This decision relates to case No. 199/2510/18. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: