№ 7427616, 07.12.2009, Kyiv Commercial Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2009                                                                                           № 12/353

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Корсака В.А.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - представник – Нікульников Д.О. - за довіреністю

від відповідача - представник Костін К.М. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Станкоінвест"

на рішення Господарського суду м.Києва від 30.09.2009

у справі № 12/353 (суддя

за позовом                               ТОВ "Славтранссервіс"

до                                                   ТОВ "Станкоінвест"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 317352,59 грн.

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Славтранссервіс” звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Станкоінвест”, згідно якого, з урахуванням уточнень позовних вимог, просило стягнути з відповідача на користь позивача 225000,00 грн. – суми попередньої оплати за Договором від 16.03.2009р. № 04С-09; 50635,13 грн. – збитки від інфляції; 30143,83 грн. – 3% річних від простроченої суми; 382 500 грн. – штраф за затримку передання товару. Також, позивач просить розірвати Договір від 16.03.2009 р. № 04С-09, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Станкоінвест” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Славтранссервіс”, покласти судові витрати на відповідача, а саме: 6162,79 грн. – державного мита; 85 грн. – державного мита, 236,00 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 10000 грн. – витрати на оплату адвокатських послуг.

Позов мотивовано тим, що в порушення умов Договору від 16.03.2009 р. № 04С-09, де передбачено, що відповідач зобов’язаний після підписання Договору в строк, не пізніше 20 робочих днів, передати позивачу товар, - відповідач не передав зазначений товар позивачу. Посилаючись на те, що відповідач істотно порушив умови Договору, позивач просить суд розірвати Договір, укладений між позивачем та відповідачем.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 30.09.2009 р. до вирішення спору по суті вжито заходи до забезпечення позову, а саме накладено арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю „Станкоінвест” (код ЄДРПОУ 31450064, місцезнаходження: вул. Чистяківська, 6/10, к. 158, м. Київ, 03062, рахунок № 2600007220 в ВАТ „СЕБ Банк”, МФО 300175, а у випадку відсутності коштів – на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання даної ухвали) у сумі 632762,75 грн.

Відповідач, не погодившись з прийнятою ухвалою суду, звернувся до господарського суду з апеляційною скаргою та просить її скасувати, оскільки вважає, що зазначена ухвала є незаконною та такою, що прийнята судом з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, в обґрунтування апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що судом не враховані положення статті 66 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено вжиття заходів до забезпечення позову в разі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Апелянт зазначає, що позивач не надав жодного доказу того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Окрім того, скаржник апеляційну скаргу аргументує тим, що ухвалою суду першої інстанції фактично блокується діяльність відповідача, що може призвести до невиконання його зобов’язань з іншими контрагентами.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу місцевого суду від 30.09.2009 р.- без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач отримав передоплату за Договором від 16.03.2009 р. № 04С-09 у розмірі 225000 грн., однак прострочив виконання зобов’язання щодо поставки товару. Позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу від 27.04.2009 р. № 2 про повернення грошових коштів, сплачених за товар. Відповіді на зазначену вимогу відповідач не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 ГПК України однією із підстав вжиття заходів до забезпечення позову є заява сторони про забезпечення позову.

Частиною 2 ст. 66 ГПК України передбачено, що забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Зі змісту вищенаведеної статті вбачається, що необхідною умовою вжиття заходів до забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди щодо виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення.

Відповідний висновок міститься і в Роз’ясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 р. №02-5/611 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” в пункті 3 якого зазначено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Пунктом 8 вищезазначених Роз’яснень Вищого арбітражного господарського суду передбачено, що приймаючи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. За наявності підстав для застосування такого заходу забезпечення позову господарський суд може заборонити витрачання майна на власні потреби, відчуження його у будь - який спосіб, у тому числі здійснення тих чи інших платежів або перерахування авансом певних грошових сум тощо.

Відповідно до ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

З матеріалів даної справи вбачається, що предметом спору є вимога про стягнення грошових коштів у розмірі 616278,96 грн. за Договором купівлі-продажу № 04С-09 від 16.03.2009 р., за яким відповідач отримав від позивача передоплату в сумі 225000 грн., проте, як зазначає позивач, відповідач свої зобов’язання за Договором не виконав; арешт на грошові кошти відповідача судом першої інстанції на

кладено у межах розміру суми позову та можливих судових витрат.

Враховуючи зазначені обставини, колегія суддів вважає, що не забезпечення даного позову до вирішення спору по суті може утруднити виконання рішення суду чи зробити неможливим його виконання.

Судом першої інстанції правильно обраний такий запобіжний засіб, як накладення арешту на грошові суми, що належать відповідачеві, відповідно до вимог зазначених вище правових норм.

Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що накладення арешту на грошові кошти відповідача ніяким чином не може блокувати діяльність відповідача та не стосується виконання його зобов’язань з іншими контрагентами.

За таких обставин колегія приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції, якою частково задоволено клопотання позивача про забезпечення позову, відповідає вимогам чинного законодавства і підстав для її скасування не вбачається, у зв’язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції з огляду на вищевикладені обставини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмежено відповідальністю „Станкоінвест” на Ухвалу Господарського суду м. Києва від 30.09.2009 р. по справі № 12/353 - залишити без задоволення.

2.          Ухвалу Господарського суду м. Києва від 30.09.2009 р. по справі № 12/353 - залишити без змін. 3.          Матеріали справи № 12/353 повернути Господарському суду м. Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді