ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=====
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" грудня 2009 р. Справа № 6/247/09
м. Миколаїв
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Огородник», Закарпатська область, м. Хуст, вул. Гвардійська, 122-124.
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Маф Енерго”, м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 49/6.
Суддя Ткаченко О.В.
Представники:
Від позивача представник не з'явився.
Від відповідача представник не з'явився. ПРЕДМЕТ СПОРУ : Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 10349,65 грн. заборгованості, з яких 9797,29 грн. –основний борг, 286,86 грн. –пені; 216,38 грн. –інфляційні збитки, 49,12 грн. –3 % річних.
Від позивача до судового засідання надійшла телеграма, згідно якої він позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розглянути справу без присутності його представника, у зв’язку з хворобою останнього.
Відповідач вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, заперечень проти позовних вимог та доказів, що їх обґрунтовують, не надав. Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив.
На підставі ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, господарський суд,
Встановив:
15.08.2009 р. між ТОВ «Огородник»та ТОВ “Маф Енерго” було укладено дистриб’юторський договір № 2, згідно умов якого ТОВ «Огородник»(продавець) зобов'язався передати, а ТОВ “Маф Енерго” (дистриб’ютор) –приймати та оплачувати товари народного споживання на умовах даного договору.
У відповідності до п. 8.1. договору розрахунки між сторонами здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів з рахунку відповідача на рахунок позивача, що вказані в даному договорі. Згідно п. 8.3. договору дистриб’ютор зобов’язувався оплатити кожну партію товару на протязі 21 календарного дня з моменту одержання товарів.
Як свідчать наявні в матеріалах справи копії видаткових накладних від 22.08.2009 року № ОГ-000544, № ОГ-000545 позивачем було передано, а відповідачем було прийнято товар на загальну суму 9 797,29 грн.
Проте в порушення умов договору відповідач свої зобов’язання за договором не виконав та кошти за отриманий товар не сплатив.
Станом на день звернення до суду з позовом загальна сума основного боргу становить 9797,29 грн.
Згідно приписів ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
У відповідності до п. 9.1. Договору у випадку несвоєчасної оплати поставленого товару чи несвоєчасної поставки за вимогою однієї із сторін інша сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня, від простроченого платежу чи суми недопоставленого товару за кожен день прострочення.
На підставі вказаного пункту договору у відповідності до розрахунку (а.с. 16) визначений позивачем розмір пені за період з 14.09.2009 року по 13.11.2009 року становить 286,86 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на наведене, позивачем за період з 14.09.2009 року по 13.11.2009 року визначено розмір трьох відсотків річних з простроченої суми, що становить 49,12 грн., а також збитки від інфляції в сумі 216,38 грн.
Таким чином, як вказує позивач, загальний розмір заборгованості відповідача, з урахуванням основної суми боргу, трьох процентів річних, інфляційних та пені склав 10349,65 грн.
У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Враховуючи викладене, позивач правомірно звернувся до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Маф Енерго” (м. Миколаїв, вул. Мала Морська, 49/6, код 32820064) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Огородник»(Закарпатська область, м. Хуст, вул. Гвардійська, 122-124, код 33231521) заборгованість в сумі 10 349,65 грн., 103,49 грн. витрат по сплаті держмита, 236,00 грн. витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя
The court decision No. 7425399, Commercial Court of Mykolaiv Oblast was adopted on 29.12.2009. The procedural form is Economic, and the decision form is Decision. On this page, you will find essential data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find useful data quickly.
This decision relates to case No. 6/247/09. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: