Копія
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 грудня 2009 р. Справа № 2а-4886/09/1870
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шаповала М.М.
за участю секретаря судового засідання-Ілляшенко О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі до Куянівського радгоспробкоопу Білопільської райспоживспілки про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, ,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач в своєму адміністративному позові просить стягнути з відповідача заборгованість зі страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 596,39 грн. і мотивує це тим, що відповідач зареєстрований як платник страхових внесків в управлінні Пенсійного фонду України в Білопільському районі Сумської області і є платником страхових внесків. Відповідно до ч.2 ст. 17 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” він зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Пенсійного Фонду України. За червень 2009 року відповідач подав позивачеві розрахунок суми належної до сплати страхових внесків, де самостійно зазначив нараховані страхові внески за червень 2009 року в розмірі 596,39 грн., які він повинен був сплатити в строки, що визначені ч. 6 ст.20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” – тобто протягом 20 днів за звітним періодом.
В судове засідання від позивача надійшло клопотання, де він зазначає, що позовні вимоги повністю підтримує та просить справу розглядати без участі представника позивача в судовому засіданні.
Відповідач, який був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився, надав відгук на позов, в якому зазначив, що позовні вимоги повністю визнає. Тому суд визнає можливим справу розглянути без участі в судовому засіданні сторін на підставі наявних у ній доказів
Перевіривши матеріали справи і оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. ст. 1, 18, 20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 № 1058-IV страхові внески – кошти, сплачені на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Вони є цільовими загальнообов’язковими платежами. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески.
Страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Згідно з п.11.11 Інструкції “Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої постановою Правління ПФ України від 19.12.03 № 21-1, платники щомісяця складають у двох примірниках розрахунки суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначається самостійно обчислені суми страхових внесків.
Із копії довідки № 121 від 14.01.2007 року Державного комітету статистики України ( а.с. 5 ) вбачається, що відповідач є страхувальником та включений до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України .
Із копії розрахунку суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягає сплаті за червень 2009 року , який відповідач подав до УПФ України в Білопільському районі Сумської області (а.с.6) вбачається, що він самостійно визначив нараховані страхові внески в загальній сумі 596,39 грн.
На день розгляду справи по суті заборгованість відповідачем не сплачена, що підтверджується матеріалами справи. Тому суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення вказаної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 254 КАС України, суд , –
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Білопільському районі до Куянівського радгоспробкоопу Білопільської райспоживспілки про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків –задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Куянівського радгоспробкоопа Білопільської райспоживспілки(41 842, Сумська область, Білопільський район, с. Куянівка, вул. Центральна, 2 розрахунковий рахунок 2600447071004 у ТВ БВ СФКБ “ Приватбанк”, МФО 337546, код 01765354) на користь управління Пенсійного Фонду України в Білопільському районі Сумської області 596,39 (п’ятсот дев’яносто шість ) грн. 39 коп. заборгованості за червень місяць 2009 року зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі протягом 10 днів з моменту складання повного тексту постанови заяви про апеляційне оскарження та подачі протягом наступних 20 днів після подання заяви на апеляційне оскарження – апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили у випадку не подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку і в строки, встановлені ст. 186 КАС України.
Суддя М.М. Шаповал
З оригіналом згідно
Суддя М.М. Шаповал
The court decision No. 7423489, Sumy District Administrative Court was adopted on 17.12.2009. The procedural form is Administrative, and the decision form is . On this page, you will find key information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find important information conveniently.
This decision relates to case No. 2а-4886/09/1870. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: