№ 7419294, 14.12.2009, Donetsk District Administrative Court

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2009 р.                                                                       справа № 2а-19636/09/0570

час прийняття постанови: 13 год. 20 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Абдукадирової К.Е.

при секретарі                                                   Лакушевій Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства «Селидіввугілля», м. Селидове

до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції, м. Красноармійськ

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 11 вересня 2009 року № 0000911840/0, предметом якого визначено суму податкового зобов’язання у вигляді штрафної (фінансової) санкції з плати за користування надрами загальною сумою 85444 грн. 00 коп., частково недійсним на суму 84492 грн. 65 коп., визнання податкового повідомлення-рішення від 11 вересня 2009 року № 0000921840/0, предметом якого визначено суму податкового зобов’язання у вигляді штрафної (фінансової) санкції за ГРР, загальною сумою 173856 грн. 10 коп., повністю недійсним на суму 173856 грн. 10 коп.

за участю представників:

від позивача: Максимчука С.П. – за дов. від 31 березня 2009 року

від відповідача:Фортель М.Л. – за дов. від 12 січня 2009 року

ВСТАНОВИВ:

Державним підприємством «Селидіввугілля» заявлено позов до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 11 вересня 2009 року № 0000911840/0, предметом якого визначено суму податкового зобов’язання у вигляді штрафної (фінансової) санкції з плати за користування надрами загальною сумою 85444 грн. 00 коп., частково недійсним на суму 84492 грн. 65 коп., визнання податкового повідомлення-рішення від 11 вересня 2009 року № 0000921840/0, предметом якого визначено суму податкового зобов’язання у вигляді штрафної (фінансової) санкції за ГРР, загальною сумою 173856 грн. 10 коп., повністю недійсним на суму 173856 грн. 10 коп.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на відсутність підстав для застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничного строку сплати податкового зобов’язання із плати за користування надрами та збору за геологорозвідувальні роботи ( ГРР).

Відповідач проти позовних вимог заперечує, вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно, оскільки позивачем порушені граничні строки сплати податкових зобов’язань із плати за користування надрами та збору за ГРР.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Селидіввугілля» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Селидівської міської ради Донецької області 6 червня 2005 року, включене до ЄДРПОУ за номером 33426253 (арк. справи 12, 13).

10 вересня 2009 року відповідачем був складений акт № 565/143-15/33426253 про результати невиїзної документальної перевірки позивача стосовно своєчасності сплати по платі за користування надрами по строку сплати 19 листопада 2008 року за Ш квартал 2008 року, по збору за ГРР по строку сплати 19 лютого 2009 року за ІV квартал 2008 року та по збору за спеціальне водокористування по строку сплати 19 серпня 2009 року за П квартал 2009 року (арк. справи 14-15).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 11 вересня 2009 року № 0000911840/0, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 85 444 грн. 00 коп. за затримку на 274 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання у розмірі 170 888 грн. 00 коп. за платежем: плата за користування надрами, а також від 11 вересня 2009 року № 0000921840/0, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 173 856 грн. 10 коп. за затримку на 182 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання у розмірі 347 712 грн. 20 коп. за платежем: збір за ГРР (арк. справи 18-19).

Правовою підставою прийняття спірних податкових повідомлень-рішень визначені норми підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (надалі – Закон № 2181).

Згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Аналізуючи дану норму, суд зазначає, що підставою для прийняття рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є не акт перевірки платника за певний період, а факт сплати платником податкового зобов’язання із порушенням граничного строку сплати. В порушення підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 відповідач застосував санкції не при безпосередньо фактичній сплаті, на його думку, податкового зобов’язання із порушенням граничного строку сплати.

Проблемою даного спору є наявність або відсутність об’єкту застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкових зобов’язань, визначених Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно пункту 1.2 статті 1 зазначеного Закону податкове зобов’язання – зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 цього Закону податковий борг (недоїмка) – податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Як вбачається з акту перевірки об’єктом застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями стала сплата позивачем 17 та 20 липня 2009 року та 18 та 20 серпня 2009 року сум плати за користування надрами 4 платіжними дорученнями, та 7, 17, 20 липня 2009 року та 20 серпня 2009 року сум сплати збору за геологорозвідувальні роботи (ГРР) 3 платіжними дорученнями.

Призначенням платежу, як вбачається з платіжних доручень, є сплата за користування надрами та збір за геологорозвідувальні роботи відповідно (арк. справи 26-34).

Таким чином, позивач здійснив оплату поточних податкових зобов’язань відповідно за П та Ш квартали 2009 року. У будь-якому випадку відповідач не мав права скерувати зазначені кошти в рахунок сплати податкових зобов’язань інших податкових періодів.

Суд не приймає посилання відповідача на правомірність зарахування сплаченої позивачем суми в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу з посиланням на приписи пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до наведеного пункту податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Тобто, ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобов’язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов’язок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обов’язок саме контролюючого органу (у даному випадку – органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов’язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» або іншими законами з питань оподаткування.

Як вбачається із змісту позовних вимог, позивач просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 11 вересня 2009 року № 0000911840/0, щодо застосування штрафної (фінансової) санкції з плати за користування надрами загальною сумою 85444 грн. 00 коп., в частині суми 84492 грн. 65 коп. та повністю недійсним податкове повідомлення-рішення від 11 вересня 2009 року № 0000921840/0, предметом якого визначено суму податкового зобов’язання у вигляді штрафної (фінансової) санкції за ГРР, загальною сумою 173856 грн. 10 коп.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що відповідач не довів склад правопорушення, за яке ним застосовані штрафні (фінансові) санкції спірними податковими повідомленнями-рішеннями, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд зазначає, що відповідач не довів правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначені рішення прийняті ним не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, що посвідчує порушення відповідачем принципу обґрунтованості, визначеного пунктом 3 частини 3 статті 2 наведеного Кодексу.

Витрати по сплаті судового збору за приписами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державного підприємства «Селидіввугілля» до Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 11 вересня 2009 року № 0000911840/0, предметом якого визначено суму податкового зобов’язання у вигляді штрафної (фінансової) санкції з плати за користування надрами загальною сумою 85444 грн. 00 коп., частково недійсним на суму 84492 грн. 65 коп.; визнання податкового повідомлення-рішення від 11 вересня 2009 року № 0000921840/0, предметом якого визначено суму податкового зобов’язання у вигляді штрафної (фінансової) санкції за ГРР, загальною сумою 173856 грн. 10 коп., повністю недійсним на суму 173856 грн. 10 коп. задовольнити повністю.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Красноармійської об’єднаної державної податкової інспекції від 11 вересня 2009 року № 0000911840/0, предметом якого визначено суму податкового зобов’язання у вигляді штрафної (фінансової) санкції з плати за користування надрами в частині суми 84492 грн. 65 коп.

Визнати повністю недійсним податкове повідомлення-рішення від 11 вересня 2009 року № 0000921840/0, предметом якого визначено суму податкового зобов’язання у вигляді штрафної (фінансової) санкції за ГРР, загальною сумою 173856 грн. 10 коп.

Присудити з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Селидіввугілля» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 14 грудня 2009 року. Постанова у повному обсязі складена 19 грудня 2009 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Абдукадирова К.Е.