Decision № 7417974, 23.12.2009, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.12.09р.Справа № 27/289-09 За позовом Приватного підприємства «Техномаркет», м. Нікополь, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Ніко Тьюб», м. Нікополь,Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у розмірі 10064,95грн.

Суддя Татарчук В.О.

                                                                                           Секретар Дякун А.І.

Представники:

від позивача –не з’явився

від відповідача –Шепотін В.С. дов. №98 від 30.09.09р.

Суть спору:

Приватне підприємство «Техномаркет»звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Ніко Тьюб»про стягнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції в розмірі 8187,43грн., пені –1362,03грн. і 3% річних –170,26грн.

В ході вирішення спору позивачем збільшено розмір позовних вимог та вказано на необхідність стягнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції в розмірі 8845,20грн., пені – 909,69грн. і 3% річних –310,06грн.

          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неналежним чином виконані зобов’язання за договором поставки №255 від 28.01.2008р. щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару.

Відповідач заперечує проти позову з посиланням на те, що:

-          поставка продукції за накладними на загальну суму 26640грн. була здійснена не за договором поставки №255 від 28.01.08р., а тому відсутні підстави для застосування пункту 5.1 вказаного договору;

-          за відсутності узгоджених сторонами умов поставки до спірних правовідносин застосовуються положення ч.2 ст.530 ЦК України;

-          у позивача відсутнє право на стягнення 26640грн., оскільки відповідачем не отримані вимоги на оплату поставленого товару;

-          згідно ч.1 ст.614 ЦК України відповідачем зобов’язання не порушувалось, так як строк його виконання не настав.

Позивач не забезпечив явку представника в судове засідання та звернувся з клопотанням про відкладення розгляду справи.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача, так як останній був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

В судовому засіданні 17.12.2009р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

встановив:

28.01.2008р. між ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» (Покупець) і ПП «Техномаркет»(Постачальник) укладено договір поставки №255.

Відповідно до п.1.1 договору, постачальник зобов’язується передати у власність покупцю продукцію, а покупець прийняти та оплатити цей товар, асортимент, кількість, якісні показники та ціна якого вказана у специфікації, оформленої у вигляді додатків до даного договору, що є його невід’ємною частиною.

Пунктом 2.1 вказаного договору встановлено, що ціна товару за даним договором вказана в специфікації. Кожну партію товару супроводжує окрема специфікація.

Орієнтована сума договору складає 80000,40грн., в т.ч. ПДВ - 13333,40грн. (п.2.3 договору).

Згідно зі специфікацією №1 до договору поставки №255 від 28.01.2008р. сторонами узгоджено поставку товару на суму 79814,40грн. з ПДВ зі строком поставки до 15.02.2008р.

Додатковою угодою №255-д/1 від 23.04.2008р. до договору поставки №255 від 28.01.2008р. внесено зміни до договору:

«1. Постачальник зобов’язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар у кількості та за ціною, згідно специфікації №2 до договору №255 від 28.01.08р. на суму 17280грн., в т.ч. ПДВ - 2880грн..

2. Пункт 2.3 викладено в наступній редакції: «Вартість поставленого товару за даним договором складає 97280грн., в т.ч. ПДВ –16213,33грн.».

Згідно зі специфікацією №2 до договору поставки №255 від 28.01.2008р. сторонами узгоджено поставку товару на суму 17280грн. з ПДВ зі строком поставки до 10.05.2008р.

Додатковою угодою №255-д/2 від 12.05.2008р. до договору поставки №255 від 28.01.2008р. внесено зміни до договору:

«1. Постачальник зобов’язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар у кількості та за ціною, згідно специфікації №3 до договору №255 від 28.01.2008р. на суму 7932грн., в т.ч. ПДВ - 1322грн.

2. Пункт 2.3 викладено в наступній редакції: «Вартість поставленого товару за даним договором складає 105212грн., в т.ч. ПДВ –17535,33грн.».

Згідно зі специфікацією №3 до договору поставки №255 від 28.01.2008р. сторонами узгоджено поставку товару на суму 7932грн. з ПДВ зі строком поставки до 31.05.2008р.

Додатковою угодою №255-д/3 від 30.05.08р. до договору поставки №255 від 28.01.2008р. внесено зміни до договору:

«1. Постачальник зобов’язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар у кількості та за ціною, згідно специфікації №3 до договору №255 від 28.01.08р. на суму 48336грн., в т.ч. ПДВ - 8056грн.

2. Пункт 2.3 викладено в наступній редакції: «Вартість поставленого товару за даним договором складає 153362,40грн., в т.ч. ПДВ –25560,40грн.».

Згідно зі специфікацією №3 до договору поставки №255 від 28.01.2008р. сторонами узгоджено поставку товару на суму 48336грн. з ПДВ зі строком поставки до 31.06.2008р.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з таких підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

-          суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

-          кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

          Як вказано вище, між ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб»і ПП «Техномаркет»було укладено договір поставки №255 від 28.01.2008р.

          ПП «Техномаркет»виконало свої зобов’язання згідно з договором і додатковими угодами та здійснило поставку товару відповідачу на загальну суму 26640грн., що підтверджується копією товарної накладної №060608-1 від 06.06.08р. підписаною ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб». Факт поставки товару на суму 26640грн. згідно з вказаною товарною накладною не заперечується відповідачем.

Відповідно до п.5.1 договору поставки, розрахунки здійснюються покупцем шляхом перерахування безготівкових коштів на банківський рахунок постачальника на умовах: 100% вартості партії товару перераховується протягом 30-ти банківських днів з моменту поставки товару, та надання постачальником документів, передбачених п.3.3 договору.

Однак, відповідачем своєчасної та повної оплати не здійснено, що спричинило виникнення заборгованості у розмірі 7560грн.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

          У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст.611 ЦК України.

          Згідно з п.7.4 договору поставки №255 від 28.01.2008р., при недотриманні строків оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період її нарахування, від вартості товару, строк сплати якого порушено, за кожний день прострочення платежу.

          Так, розмір пені за період з 08.07.2008р. по 07.01.2009р. складає 909,69грн.

          Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за увесь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір проценту не зазначений договором або законом.

Розмір заборгованості з урахуванням індексу інфляції за період з 08.07.2008р. по 19.11.2009р. складає 8845,20грн. та 3% річних за вказаний період – 310,06грн.

З огляду на недоведеність суд не приймає посилання відповідача на те, що позивач здійснював поставку товару поза межами договору №255 від 28.01.2008р.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем зобов’язання з оплати товару є підставою для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерпайп Ніко Тьюб»(53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр-т. Трубників, б.56, код ЄДРПОУ 35537363) на користь приватного підприємства «Техномаркет»(53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, пров. Апрельський, 6-Б, код ЄДРПОУ 32560379) 8845,20грн. - заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 909,69грн. - пені, 310,06грн. - 3% річних, 102грн. - витрат по сплаті державного мита, 236грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Татарчук В.О.

Дата підписання рішення, оформленого у відповідності до ст.84 ГПК України –22.12.2009р.