Decision № 74093875, 18.05.2018, Kharkiv District Administrative Court

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

18 травня 2018 р. № 820/2464/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Панченко О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 до Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, яке не провело перерахунок пенсій ОСОБА_1, як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №851 від 15.11.2017 року "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов'язати Київське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова провести з 01.10.2017 року перерахунок та виплату належної позивачу пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, згідно до пункту 9-1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- відповідно до п.п. 1 п.1 статті 371 КАС України звернути до негайного виконання виплату пенсій у межах суми стягнення за один місяць.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС відповідно до положень ст. 6 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильсокї катастрофи" від 28.02.1991 року №796-XII. Позивач є особою, яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Починаючи з 01.10.2017 року відповідач невірно нараховував та виплачував ОСОБА_1 державну пенсію відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України №851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Просив позов задовольнити у повному обсязі.

На виконання ухвали суду від 04.04.2018 року відповідачем 17.04.2018 року надано відзив, в якому вказав, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Київському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Харкова та отримує пенсію по інвалідності 2 групи відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". ОСОБА_1 не звертався до управління з метою перерахунку пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України №851 від 15.11.2017 року. Позивач згідно довідки Інституту "Агропроект" від 26.09.1991 року №206 на посаді водія був відряджений з 12.05.1987 року по 05.06.1987 року для обслуговування спеціалістів інституту у період робіт по селах Пухов - Мартинович, по межі села Бобер на протязі 400 м. Полесского району Київської області. Тобто, на момент роботи в зоні Чорнобильської катастрофи позивач не перебував на дійсній строковій службі. Згідно військового квитка НОМЕР_2, виданого 16.11.1967 року, позивач призваний на дійсну строкову службу 18.11.1967 року, а звільнений до запасу 22.12.1969 року. А, тому ОСОБА_1 не отримує пенсію як військовослужбовець, що брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, не має підстав для перерахунку його пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України №851 від 15.11.2017 року. Відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне:

Ухвалою суду від 04.04.2018 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Частиною 2 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справи, які суд розглядає за правилами спрощеного провадження, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд, вивчивши доводи позову та відзиву проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач у період з 12.05.1987 р. по 05.06.1987 р. перебував на військових зборах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується копією військового квитка НОМЕР_4

Відповідно до довідки від 26.09.1991 року судом встановлено, що ОСОБА_1 призвано на збори з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 12.05.1987 р. по 05.06.1987 р.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, про що свідчить копія посвідчення серії НОМЕР_5 (категорія 1).

Згідно з вкладкою № НОМЕР_3 від 25.09.2009 року до посвідчення громадянина(ки), який (яка) постраждав (ла) внаслідок Чорнобильської катастрофи вбачається, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ( категорія 1).

ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи з числа учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням №157028с від 24.07.1997р. (а.с.9)

Із копії довідки про результати визначення ступеню втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого серії ХАР-05 №002846 від 11.11.2010 року вбачається, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1, втратив професійну працездатність на 70%.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасниками особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт; 4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.

Статтею 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

До військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Відповідно до частини 1 статті 29 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військовозобов'язані призиваються на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори.

Згідно з частиною 8 статті 29 Закону України "Про військовій обов'язок і військову службу" у разі прийняття Президентом України схваленого Верховною Радою України рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошення окремих місцевостей України зонами надзвичайної екологічної ситуації військовозобов'язані можуть призиватися на спеціальні збори на строк не більше двох місяців.

Частиною 11 статті 29 Закону України "Про військовій обов'язок і військову службу" передбачено, що за призваними на збори військовозобов'язаними на весь період зборів та резервістами на весь час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві, включаючи час проїзду до місця їх проведення і назад, зберігаються місце роботи, а також займана посада та середня заробітна плата на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування і форм власності.

З огляду на вищенаведені приписи та фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позивач був призваний на військові збори та прийняв участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, як військовозобов'язаний.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 12.05.1987 року по 05.06.1987 року перебував на військових зборах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, тобто є військовослужбовцем у розумінні статті 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Статтею 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" регулюються питання пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій № 2148-VIII від 03.10.2017 частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796 -ХІІ викладена в наступній редакції: "Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року", яка набрала чинності з 01.10.2017.

Пунктом 9.1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210, передбачено, що за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року за її бажанням.

Враховуючи вище наведене, суд приходить до висновку, що позивач, як особа, яка брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи як військовослужбовець, відноситься до категорії осіб, яка має право на отримання пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Поряд із цим, суд зазначає, що посилання відповідача у відзиві на позов про відсутність заяви ОСОБА_1 про перерахунок йому пенсії згідно із постановою Кабінету Міністрів України №851 від 15.11.2017 року, як на одну з причин не перерахунку пенсії, є безпідставними, так як, законодавець не ставить в залежність перерахунку пенсії саме факт звернення або не звернення особи до органів Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до п.п.8 п.4 постанови Правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року №28-2, саме Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Таким чином, суд вважає за необхідне звернути до негайного виконання дане рішення суду в частині виплати пенсії позивачу у межах суми за один місяць.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням норм ст. 139 КАС України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (м-н Свободи, 5, Держпром, 2 під., 3 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 41247819) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, яке не провело перерахунок пенсій ОСОБА_1, як учаснику ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України №851 від 15.11.2017 року "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов'язати Київське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова провести з 01.10.2017 року перерахунок та виплату належної позивачу пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, згідно до пункту 9-1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Звернути до негайного виконання виплату пенсій ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) у межах суми стягнення за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення у відповідності до ст. 295 цього Кодексу. Або в порядку, передбаченому п.15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Панченко