№ 74066021, 14.05.2018, Kharkiv Commercial Court of Appeal

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2018 р. Справа № 922/4036/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І., суддя Білецька А.М., суддя Пелипенко Н.М.

секретар судового засідання Казакова О.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, свідоцтво про зайняття адвокатською практикою № 788; договір про надання правової допомоги (витяг) № 26/03 від 23.03.2018 р., ОСОБА_2М.(в.о.директора), наказ № 6 від 18.04.2018 р.

1-го відповідача – не з'явився;

2-го відповідача – не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу першого відповідача - Державного підприємства “Центр сертифікації та експертизи насіння садивного матеріалу”, м. Київ (вх. № 328 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 06.02.2017 р. у справі № 922/4036/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Азотфострейд”, м. Харків,

до 1. Державного підприємства “Центр сертифікації та експертизи насіння садивного матеріалу”, м. Київ,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю “Логістика та дистрибуція”, м. Харків,

про стягнення 3039162,78 грн. за неналежне виконання умов договорів поставки;

20000,00 грн. за неналежне виконання умов договорів поруки; 32213,44 грн. за неналежне виконання умов умов договору оренди, та ін.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просило:

- стягнути з Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" кошти у розмірі 265489,65 грн., з яких: 118526,68 грн. - основного боргу за договором поставки № 10/04 ЯЧ від 10.04.2015 р., 64787,39 грн. - пені, 4429,00 грн. - 3% річних, 17746,58 грн. - інфляційних втрат, 60000,00 грн. - витрат на послуги адвоката;

- з Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістика та дистрибуція" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" 5000,00 грн. за договором поруки № б/н від 10.04.2015 р.;

- стягнути з Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" кошти у розмірі 1457193,65 грн., з яких: 935816,76 грн. - основний борг за договором поставки № 10/04 ПШ від 10.04.2015 р., 211468,77 грн. - пені, 31228,00 грн. - 3% річних, 78680,12 грн. - інфляційних втрат, 200000,00 грн. - витрат на послуги адвоката;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістика та дистрибуція" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" 5000,00 грн. за договором поруки № б/н від 10.04.2015 р.;

- стягнути з Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" кошти у розмірі 1316479,48 грн., з яких: 1225096,16 грн. - основного боргу за договором поставки № 29/04 від 29.04.2016 р., 37669,32 грн. - пені, 3714,00 грн. - 3% річних, 50000,00 грн. - витрат на послуги адвоката;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістика та дистрибуція" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" 5000,00 грн. за договором поруки № б/н від 17.05.2016 р.;

- стягнути з Державного підприємства "Центр сертифікації та експертизи насіння і садивного матеріалу" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" кошти у розмірі 32213,44 грн., з яких: 22500,00 грн. - основний борг за договором оренди обладнання № 0704-2016 від 07.04.2016 р., 1561,44 грн. - пені, 152,00 грн. - 3% річних, 8000,00 грн. - витрат на послуги адвоката;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістика та дистрибуція" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" 5000,00 грн. за договором поруки № б/н від 07.04.2016 р.;

- стягнути з відповідачів сплачений судовий збір у розмірі 46370,65 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 06.02.2017 р. у справі № 922/4036/16 (суддя В.В. Суслова, повний текст складено 13.02.2017 р.) позов задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства "Центр сертифікації і експертизи насіння та садивного матеріалу" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗОТФОСТРЕЙД" 113526,68 грн. основного боргу за договором поставки № 10/04ЯЧ від 10.04.2015 р., 48729,55 грн. пені, 5471,00 грн. 3% річних, 23374,85 грн. інфляційних втрат, 55458,96 грн. витрат на послуги адвоката.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістика та дистрибуція" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗОТФОСТРЕЙД" 5000,00 грн. за договором поруки № б/н від 10.04.2015 р.

Стягнуто з Державного підприємства "Центр сертифікації і експертизи насіння та садивного матеріалу" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗОТФОСТРЕЙД" 930816,76 грн. основного боргу за договором поставки № 10/04ПШвід 10.04.2015 р., 211468,77 грн. пені, 39460,00 грн. 3% річних, 131013,30 грн. інфляційних втрат, 200000,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістика та дистрибуція" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗОТФОСТРЕЙД" 5000,00 грн. за договором поруки № б/н від 10.04.2015 р.

Стягнуто з Державного підприємства "Центр сертифікації і експертизи насіння та садивного матеріалу" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗОТФОСТРЕЙД" 576309,92 грн. основного боргу за договором поставки № 29/04 від 29.04.2015 р., 37669,32 грн. пені, 6758,00 грн. 3% річних, 41140,55 грн. інфляційних втрат, 24776,92 грн. витрат на послуги адвоката.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістика та дистрибуція" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗОТФОСТРЕЙД" 5000,00 грн. за договором поруки № б/н від 17.05.2015 р.

Стягнуто з Державного підприємства "Центр сертифікації і експертизи насіння та садивного матеріалу" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗОТФОСТРЕЙД" 17500,00 грн. основного боргу за договором оренди обладнання № 0704-2016 від 07.04.2016 р., 350,00 грн. 3% річних, 1258,26 грн. інфляційних втрат, 45703,40 грн. витрат на послуги адвоката.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістика та дистрибуція" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗОТФОСТРЕЙД" 5000,00 грн. за Договором поруки № б/н від 07.04.2016 р.

Стягнуто з Державного підприємства "Центр сертифікації і експертизи насіння та садивного матеріалу" (код ЄДРПОУ 37884028, юридична адреса: 04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, 8) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗОТФОСТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 35579031, юридична адреса: 61057, АДРЕСА_1) 36731,92 грн. судового збору.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістика та дистрибуція" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗОТФОСТРЕЙД" 292,59 грн. судового збору.

В решті позову відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗОТФОСТРЕЙД" на користь державного бюджету України 1214,38 грн. судового збору.

Рішення мотивоване, зокрема з тих підстав, що перший відповідач на порушення умов договору поставки № 10/04 ЯЧ від 10.04.2015 р. поставлений позивачем товар оплатив частково на суму 140001,60 грн., сума заборгованості у розмірі 118526,68 грн. залишилась не погашеною, докази оплати зазначеної суми відсутні, у зв’язку з чим стягнуто з відповідачів суму заборгованості у розмірі 118526,68 грн. на користь позивача, з яких: сума заборгованості у розмірі 5000,00 грн. підлягає стягненню з другого відповідача, як поручителя, враховуючи п. 1.1. договору поруки б/н від 10.04.2015 р., решта заборгованості у розмірі 113526,68 грн. підлягає стягненню з першого відповідача, як боржника. В частині позовних вимог щодо стягнення з першого відповідача суми заборгованості у розмірі 5000,00 грн. суд відмовив, оскільки стягнення даної суми призведе до збільшення суми основного зобов'язання за договором. Стосовно стягнення з першого відповідача пені у розмірі 64787,39 грн., суд зазначив, що позивачем нарахована пеня на суму заборгованості за договором поставки № 10/04ЯЧ від 10.04.2015 р. за період з 02.09.2015 р. - 05.07.2016 р. за більший період, ніж встановлено ст. 232 ГК України та зазначив, що за несвоєчасну оплату товару по договором поставки № 10/04ЯЧ стягненню з першого відповідача підлягає пеня у розмірі 48729,55 грн. Перевіривши нарахування 3 % річних та інфляційних втрат здійснені позивачем, суд вирішив, що зазначені суми 3% річних у розмірі 5471,00 грн. за період з 02.09.2015 р. по 27.01.2017 р. та інфляційних втрат у розмірі 23374,85 грн. підлягають стягненню з першого відповідача на користь позивача. Суд першої інстанції приймаючи до уваги наявні у справі докази вважає за правомірне стягнути з першого відповідача на користь позивача витрати на послуги адвоката за договором про надання правової допомоги № 10/10-3, яка сплачена позивачем пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 55458,96 грн.

Також суд зазначив, що на порушення умов договору поставки № 10/04 ПШ від 10.04.2015 р. перший відповідач поставлений позивачем товар на загальну суму 935816,76 грн. також не оплатив, направлені вимоги про виконання першим відповідачем зобов’язань за укладеним договором були проігноровані, непогашеною залишилась сума заборгованості у розмірі 935816,76 грн., на яку позивачем нараховані 3% річних у розмірі 39460,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 131013,30 грн. та пеня у розмірі 211468,77 грн. У зв’язку з невиконанням першим відповідачем зобов’язань за договором поставки № 10/04 ПШ від 10.04.2015 р., позивач звернувся до Адвокатського бюро “Чернишов Борис Сергійович” та уклав договір про надання правової допомоги № 10/10-2 на загальну суму 200000,00 грн., які позивачем сплачено 21.10.2016 р. платіжним дорученням за № 1876 та № 1772. Суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з відповідачів на користь позивача суми заборгованості у розмірі 935816,76 грн., з яких: сума заборгованості у розмірі 5000,00 грн. стягнута з другого відповідача та враховуючи п. 1.1. договору поруки б/н від 10.04.2015 р., решта заборгованості у розмірі 930816,17 грн. стягнута з першого відповідача. В частині позовних вимог щодо стягнення з першого відповідача суми заборгованості у розмірі 5000,00 грн. суд відмовив з тих же підстав, що і за договором поставки № 10/04 ЯЧ. Перевіривши нарахування здійснені позивачем, суд першої інстанції прийшов до висновку, що суми пені у розмірі 211468,77 грн. за період з 01.09.2015 р. по 01.03.2016 р., 3% річних у розмірі 39460,00 грн. за період з 01.09.2015 р. по 27.01.2017 р. та інфляційні втрати у розмірі 131013,30 грн. підлягають стягненню з першого відповідача на користь позивача, оскільки здійснені відповідно до вимог чинного законодавства.

Судом також зазначено, що на виконання умов договору поставки № 29/04 від 29.04.2015 р., позивачем поставлений товар першому відповідачу на загальну 581309,92 грн., що підтверджується видатковими накладними: № РН-0000711 від 08.06.2016року, № РН-0000732 від 02.07.2016 року, № РН-0000749 від 25.07.2016 року, № РН-0000818 від 31.08.2016 року, РН-0000797 від 11.08.2016 року, РН-0000793 від 27.08.2016 року, № РН-0000835 від 19.09.2016 року, № РН -0000828 від 05.09.2016 р.. Проте, перший відповідач, в порушення умов зазначеного договору, за поставлений товар не розрахувався. Вимоги позивача про сплату заборгованості відповідачами не виконані. В матеріалах справи відсутні докази оплати товару за договором поставки № 29/04, в зв'язку з чим, суд прийшов до висновку про стягнення з відповідачів на користь позивача суми заборгованості у розмірі 581309,92 грн., з яких: сума заборгованості у розмірі 5000,00 грн. підлягає стягненню з другого відповідача, враховуючи п. 1.1. договору поруки б/н від 17.05.2016 р., решта заборгованості у розмірі 576309,92 грн. підлягає стягненню з першого відповідача. В частині позовних вимог щодо стягнення з першого відповідача суми заборгованості у розмірі 643786,24 грн. суд відмовив, оскільки видаткові накладні, які були надані позивачем в підтвердження вказаної суми заборгованості стосуються інших договірних зобов'язань. Стосовно вимоги позивача про стягнення з першого відповідача пені у розмірі 37669,32 грн., суд зазначив, що позивачем за договором поставки № 29/04, першому відповідачеві нараховано пеню у розмірі 37669,32 грн. за період з 01.09.2016 р. по 11.10.2016 р., яка є вірною згідно з вимогами чинного законодавства. Перевіривши нарахування позивачем за договором поставки № 29/04 першому відповідачу нараховано 3% річних у розмірі 14488,00 грн. та 68510,48 грн. інфляційних втрат за період з 01.09.2015 р. по 27.01.2017 р., суд прийшов до висновку, про часткове задоволення позовних вимог в цій частині та стягнення з першого відповідача 3% річних у розмірі 6758,00 грн. за період з 01.09.2015 р. по 27.01.2017 р. та інфляційних втрат у розмірі 41140,55 грн. В іншій частині відмовлено, оскільки 3% річних та інфляційні втрати нараховані на суму боргу, яка не підтверджена матеріалами справи.

Непогашеною також залишилася заборгованість за договором оренди обладнання № 0704-2016 від 07.04.2016 р. у розмірі 22500,00 грн., а саме за користування майном у квітні, травні та червні 2016 року, зазначена сума заборгованості підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000001, № ОУ-0000002 та № ОУ-0000003, а також актами приймання - передачі обладнання в оренду, які підписані сторонами, жодних доказів, які б спростовували існування заборгованості матеріали справи не містять. Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості з відповідачів за договором оренди обладнання № 0704-2016 у розмірі 22500,00 грн., з яких: сума заборгованості у розмірі 5000,00 грн. підлягає стягненню з другого відповідача, враховуючи п. 1.1. договору поруки б/н від 07.04.2016 р., решта заборгованості у розмірі 17500,00 грн. підлягає стягненню з першого відповідача. В частині позовних вимог щодо стягнення з першого відповідача суми заборгованості у розмірі 5000,00 грн. суд відмовив з тих же підстав, що і за договором поставки № 10/04 ЯЧ. Щодо вимог про стягнення у розмірі 1561,44 грн. пені за несвоєчасну оплату орендної плати за договором оренди обладнання № 0704-2016, суд відмовив, пославшись на те, що умови договору оренди обладнання № 0704-2016 р., не містять пунктів, якими встановлена відповідальність відповідача за несвоєчасну оплату орендної плати. Перевіривши нарахування здійснені позивачем щодо 3% річних у розмірі 350,00 грн. за період з 21.07.2016 р. по 27.01.2017 р. та інфляційних втрат у розмірі 1258,26 грн. суд зазначив, що зазначені суми підлягають стягненню з першого відповідача на користь позивача, як правомірно нараховані.

У зв’язку з невиконанням першим відповідачем своїх зобов’язань за договором оренди обладнання № 0704-2016 р., між позивачем та Адвокатським бюро “Чернишов Борис Сергійович” укладений договір про надання правової допомоги № 10/10 на загальну суму 8000,00 грн., яка позивачем сплачена 21.10.2016 р. платіжним дорученням № 1769 та з урахуванням змін сума оплати за договором збільшення на 40000,00 грн., яка позивачем сплачена 17.01.2017 р. платіжним доручення № 43, суд першої інстанції зазначив, що оплачені позивачем витрати на послуги адвоката підтверджені матеріалами справи та враховуючи зазначене підлягають стягненню з першого відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 45703,40 грн., та ін.

Державне підприємство “Центр сертифікації та експертизи насіння садивного матеріалу” з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважає рішення незаконним та упередженим. При цьому скаржник в апеляційній скарзі не навів, в чому полягає упередженість та незаконність оскаржуваного рішення суду.

Крім того, в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження від 07.03.2018 р. скаржник зазначив про необхідність перегляду судового рішення в апеляційному порядку за для гарантії відновлення порушених прав і інтересів, передбачених конституцією, відповідним законодавством, з проханням поновлення пропущеного строку на це.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, з мотивів викладених у відзиві та ін.

Позивачем заявлено клопотання (від 20.04.2018 р. вх. № 3036), в якому він просить суд апеляційної інстанції винести ухвалу, якою скасувати ухвалу від 23.03.2018 р. про відкриття апеляційного провадження у даній справі та відмовити скаржнику у його відкритті, у зв'язку з тим, що воно відкрито з порушенням норм Господарського процесуального кодексу України.

Зазначене клопотання задоволенню не підлягає, оскільки Господарським процесуальним кодексом України не передбачено відповідних повноважень суду.

Також позивачем заявлено клопотання про закриття провадження у справі, у зв'язку з тим, що воно відкрито з порушенням норм Господарського процесуального кодексу України.

Зазначене клопотання задоволенню не підлягає, оскільки статтею 264 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено підстави для закриття апеляційного провадження, серед таких підстав не передбачено закриття судом апеляційного провадження з порушенням вимог цього Кодексу. Відсутні також й інші передбачені цією статтею підстави для закриття апеляційного провадження.

Від першого відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебуванням його представника в тарифній відпустці з 14.05.2018 р. по 25.05.2018 р. та клопотання від 20.04.2018 р. тотожне, з необхідністю надання додаткового строку для доповнень та подання доказів.

Колегія суддів відмовляє в задоволенні цих клопотань з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 3 цієї статті, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Перший відповідач не з'явився у судове засідання вдруге та крім цього, наведена у клопотанні причина неявки не є поважною, оскільки 1-й відповідач не був позбавлений права та можливості забезпечити явку в судове засідання іншого представника.

2-й відповідач у клопотанні від 20.04.2018 р. вх. № 3012 просить розглядати справу без участі його представника.

Враховуючи, що оскарження судового рішення в апеляційному порядку та апеляційний перегляд регулюється Главою 1 розділу IV ГПК України, відповідні апеляційна скарги та заяви скаржника розглядаються судом апеляційної інстанції з урахуванням їх особливостей та з урахуванням приписів Конституції України щодо доступу до правосуддя.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як свідчать матеріали справи, 10.04.2015 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Азотфострейд" (позивачем) та Державним підприємством "Центр сертифікації та експертизи насіння та садивного матеріалу" (першим відповідачем) укладено договір поставки № 10/04 ЯЧ, відповідно до якого позивач зобов'язався передати у власність першого відповідача товар у кількості та на умовах визначених даним договором, а перший відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар.

Відповідно до п. 2.1 договору сторони домовились, що позивач передає першому відповідачу товар у кількості визначену додатками до договору.

На виконання договору сторони підписали додаток № 1 від 10.04.2015 р. відповідно до умов якого позивач зобов’язався поставити товар на загальну суму 114074,63 грн. :

- Аміачну селітру фас. у кількості 8,720 тонн.,

- Нітроамафоску 16:16:16 фас у кількості 1,120 тонн.,

- Дизельне пальне (тн.) у кількості 0,300 тонн.

Позивач поставив зазначений товар, що підтверджується видатковою накладною від 10.04.2015 р. № РН-0000153 (т. 1 а. с. 37), яка має підпис про його отримання

Відповідач в свою чергу зобов’язався оплатити зазначений товар до 01.09.2015 р.

На виконання умов договору сторони підписали додаток № 2 від 12.05.2015 р. відповідно до якого позивач зобов’язався поставити товар на загальну суму 83903,65 грн.:

- Гранд Голд 75% (о.350 кг) у кількості 2,380 тонн.,

- Тренд 90 (л) у кількості 12 літрів,

- Коннект 11,25% к.с. (л) у кількості 18 л,

- Дизельне пальне (тн) у кількості 0,166 тонн.,

- Аміачну селітру фас. (тн) у кількості 5 тонн,

Позивач поставив зазначений товар, що підтверджується видатковою накладною від 12.05.2015 р. № РН-0000139 (т. 1 а. с. 38), яка має підпис та печатку товариства про його отримання.

Відповідач зобов’язався оплатити зазначений товар до 01.09.2015 р.

На виконання договору сторони підписали додаток № 3 від 25.05.2015 р. відповідно до якого позивач зобов’язався поставити товар на загальну суму 60550,00 грн.:

- Органічне добриво рідке, концентроване “Біогумат У” (тн) у кількості 0,400 тонн.,

- Карбамідно-аміачну суміш (тн) у кількості 3,100 тонн.

Позивач поставив зазначений товар, що підтверджується видатковою накладною від 25.05.2015 р. № РН-0000156 (т. 1 а. с. 39), яка має підпис товариства про його отримання.

Відповідач зобов’язався оплатити зазначений товар до 01.09.2015 р.

Позивач у позовній заяві зазначає, що першому відповідачу за договором поставки 10/04 ЯЧ від 10.04.2015 р. поставлено товару на загальну суму 258528,28 грн.

В забезпечення виконання грошових зобов'язань за договором поставки № 10/04 ЯЧ, між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю “Логістика та дистрибуція” (другим відповідачем) укладений договір поруки Б/Н від 10.04.2015 р. (т. 1 а. с. 40-41), відповідно до умов якого другий відповідач поручається перед позивачем за виконання першим відповідачем зобов’язань за договором поставки № 10/04 ЯЧ від 10.04.2015 р. в розмірі 5000,00 грн.

Після спливу строку оплати, позивачем 01.10.2015 р., 04.01.2016 р. (т. а. с. 42-43) направлено вимоги про виконання першим відповідачем зобов’язань за договором поставки № 10/04 ЯЧ від 10.04.2015 р., але перший відповідач та другий відповідач зазначені вимоги проігнорували.

В подальшому 05.01.2016 р. першим відповідачем перераховані грошові кошти на розрахунковий рахунок позивача в сумі 140001,60 грн., у призначенні платежу зазначено, що грошові кошти перераховані за мінеральні добрива по договору 10/04 ЯЧ.

Заборгованість за договором поставки № 10/04 ЯЧ від 10.04.2015 р. у розмірі 118526,68 грн. залишилася не оплаченою.

На зазначену суму заборгованості позивачем нарахована пеня 64787,39 грн., 5471,00 грн. 3% річних та 23374,85 грн. інфляційні втрати.

У зв’язку з невиконанням першим відповідачем своїх зобов’язань за договором поставки № 10/04 ЯЧ від 10.04.2015 р, позивач звернувся до Адвокатського бюро “Чернишов Борис Сергійович” та уклав договір про надання правової допомоги № 10/10-3 (т. 1 а. с. 44-46) на загальну суму 60000,00 грн., відповідно до умов якого, виконавець зобов’язався провести роботи по стягненню з першого відповідача заборгованості за договором поставки № 10/04 ЯЧ від 10.04.2015 р. На виконання цього договору, позивачем оплачено 21.10.2016 р., що підтверджується платіжним дорученням № 1771 від 21.10.2016 р. (т. 1 а. с. 47).

Як свідчать матеріали справи, 10.04.2015 р. між позивачем та першим відповідачем укладений договір поставки № 10/04 ПШ, відповідно до умов якого позивач зобов’язався передати у власність першого відповідача товар у кількості та на умовах визначених даним договором, а перший відповідач зобов’язався прийняти та оплатити товар.

Відповідно до п. 2.1 договору сторони домовились, що позивач передає першому відповідачу товар у кількості визначену додатками до договору.

На виконання договору сторони підписали додаток № 1 від 10.04.2015 р. відповідно до умов якого позивач зобов’язався поставити товар на загальну суму 631526,34 грн.:

- Аміачну селітру фас. у кількості 50,22 тонн,

- Карбамід с/г (тн) у кількості 5 тонн,

- Дизельне пальне (тн.) у кількості 0.955 тонн,

Позивач поставив зазначений товар, що підтверджується видатковою накладною від 10.04.2015 р. № РН-0000152 (т. 1 а. с. 54), яка має підпис товариства про його отримання.

Відповідач зобов’язався оплатити товар до 01.09.2015 р.

На виконання договору сторони підписали додаток № 2/2 від 20.05.2015 р. відповідно до умов якого позивач зобов’язався поставити товар на загальну суму 105857,22 грн.:

- Гранд стар голд 75% в.г. (0,350) у кількості 5,670,

- Трентд 90 (л) у кількості 28,

- Коннект 11,25 % (л) у кількості 132.

- Дизельне пальне (тн) у кількості 0,091

Позивач поставив зазначений товар, що підтверджується видатковою накладною від 21.05.2015 р. № РН-0000138 (т. 1 а. с. 55), яка має підпис та печатку товариства про його отримання.

Відповідач зобов’язався оплатити товар до 01.09.2015 р.

На виконання договору сторони підписали додаток № 3 від 25.05.2015 р. відповідно до умов якого позивач зобов’язався поставити товар на загальну суму 174300,00 грн.:

- Органічне добриво рідке, концентроване “Біогумат У” (тн) у кількості 1,200,

- Карбамідно-аміачна суміш (тн) у кількості 8,600.

Позивач поставив зазначений товар, що підтверджується видатковою накладною від 25.05.2015 р. № РН-0000145 (т. 1 а. с. 56), яка має підпис та печатку товариства про його отримання.

Відповідач зобов’язався оплатити товар до 01.09.2015 р.

На виконання договору сторони підписали додаток № 4 від 25.05.2015 р. відповідно до умов якого позивач зобов’язався поставити товар на загальну суму 24133,20 грн.,:

- Гліфоголд 36% в.р. (л) у кількості 60.

- Ретро 15 % в.к. (л) у кількості 50

Позивач поставив зазначений товар, що підтверджується видатковою накладною від 27.07.2015 р. № РН-0000222 (т. 1 а. с. 57), яка має підпис та печатку товариства про його отримання.

Відповідач зобов’язався оплатити товар до 31.08.2015 р.

Позивач у позовній заяві зазначає, що першому відповідачу за договором поставки № 10/04 ПШ від 10.04.2015 р. поставлено товару на загальну суму 935816,76 грн., зазначений товар першим відповідачем не оплачений.

10.04.2015 р. між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю “Логістика та дистрибуція” (другим відповідачем) укладений договір поруки Б/Н, відповідно до якого другий відповідач поручився перед позивачем за виконання першим відповідачем зобов’язань по договору поставки № 10/04 ПШ від 10.04.2015 р. в розмірі 5000,00 грн.

Після спливу строку оплати, позивачем 01.10.2015 р., 04.01.2016 р. направлені вимоги про виконання першим відповідачем зобов’язань по договору поставки № 10/04 ПШ від 10.04.2015 р., але перший відповідач та другий відповідачем вимоги не виконали.

Непогашеною за договором поставки № 10/04 ПШ залишилась сума заборгованості у розмірі 935816,76 грн., на яку позивачем нараховані 3% річних у розмірі 39460,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 131013,30 грн. та пеня у розмірі 211468,77 грн.

У зв’язку з невиконанням першим відповідачем своїх зобов’язань за договором поставки № 10/04 ПШ від 10.04.2015 р., позивач звернутися до Адвокатського бюро “Чернишов Борис Сергійович” та укласти договір про надання правової допомоги № 10/10-2 на загальну суму 200000,00 грн., які позивачем оплачено 21.10.2016 р. платіжним дорученням за № 1876 та № 1772.

Як свідчать матеріали справи, 29.04.2015 р. між позивачем та першим відповідачем укладений договір поставки № 29/04 (т. 1 а. с. 67-68), відповідно до умов якого позивач зобов’язався передати у власність товар у кількості та на умовах визначених даним договором, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити товар.

Відповідно до п. 2.1 договору сторони домовились, що позивач передає першому відповідачу товар у кількості визначену додатками до договору.

На виконання договору сторони підписали додаток № 1 від 29.04.2016 р. відповідно до умов якого позивач зобов’язався поставити товар на загальну суму 663442,24 грн.:

- Органо-мінеральне добриво “Сила рослин” Льон, л у кількості 580,

- Органо-мінеральне добриво “Сила рослин” Злакові, л у кількості 400,

- Органо-мінеральне добриво “Сила рослин” Льон, л у кількості 540,

- Органо - мінеральне добриво “Сила рослин” Соняшник, л. у кількості 300,

- Протоніт 72% к.с. (20) л. у кількості 240,

- Пантера 4% к.е. (5Л) у кількості 170,

- Пік-75 у кількості 2,1.

- Гроділ максі, 375 м.д. у кількості 38,

- Олива М10Г2К у кількості 0,252,

- Льон, т у кількості 10,6,

- Насіння льону “Орфей”, т у кількості 1,95,

- Ячмінь 3 клас, т у кількості 9,545

Перший відповідач зобов’язався оплатити товар до 31.08.2016 р.

На виконання договору сторони підписали додаток № 2 від 01.06.2016 р. відповідно до умов якого позивач зобов’язався поставити товар на загальну суму 152517,60 грн.,

- Пік-75, кг. у кількості 1.4.

- Пантера 4% к.е. (5л) л у кількості 60,00,

- Протоніт 72% к.е. (20л) л у кількості 180,00,

- ОСОБА_3 45% в.р. (20л) л у кількості 80,00.

Перший відповідач зобов’язався оплатити вказаний товар до 31.08.2016 р.

На виконання договору сторони підписали додаток № 2/1 від 02.07.2016 р. відповідно до умов якого позивач зобов’язався поставити Пантера 4% к.е. (5л) л у кількості 40,00 на загальну суму 19656,00 грн.,

Перший відповідач зобов'язався оплатити вказаний товар до 31.08.2016 р.

На виконання договору сторони підписали додаток № 3 від 25.07.2016 р. відповідно до умов якого позивач зобов’язався поставити Реглон Супер 150 (10л) у кількості 580,00 на загальну суму 136 300,00 грн., а перший відповідач зобов’язався оплатити товар до 31.08.2016 р.

На виконання договору сторони підписали додаток № 4 від 10.08.2016 р. відповідно до умов якого позивач зобов’язався поставити товар на загальну суму 145696.32 грн.:

- Ураган Форте 8Т в.р.к. (20л) у кількості 540,

- Гроділ максі. 375 м.д. у кількості 2.

Перший відповідач зобов’язався оплатити товар до 31.08.2016 р.

На виконання договору сторони підписали додаток № 5 від 04.09.2016 р. відповідно до умов якого позивач зобов’язався поставити Десікант в.р.к., л у кількості 60 та Селект макс 165 Р5, л у кількості 90 на загальну суму 127140.00 грн.. а перший відповідач зобов’язався оплатити вказаний товар до 30.09.2016 року.

Позивач у позовній заяві зазначає, що всього першому відповідачу за договором поставки № 29/04 від 29.04.2015 р. поставлено товару на загальну суму 1225096,16 грн., який першим відповідачем не оплачений.

17.05.2016 р. між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю “Логістика та дистрибуція” (другим відповідачем) укладений договір поруки Б/Н, відповідно до якого другий відповідач поручається перед позивачем за виконання першим відповідачем зобов’язань по договору поставки № 29/04 від 29.04.2016 р. в розмірі 5000,00 грн.

05.10.2016 р. позивач направив вимогу про виконання першим відповідачем зобов’язань по договору поставки № 29/04 від 29.04.2016 р., але перший відповідач та другий відповідач вимогу не виконали.

Позивач зазначає, що непогашеною за договором поставки № 29/04 залишилась сума заборгованості у розмірі 1225096,16 грн., на яку позивачем нараховані 3% річних у розмірі 14488,00 грн., інфляційні втрати у розмірі 68510,48 грн. та пеня у розмірі 37669,32 грн.

У зв’язку з невиконанням першим відповідачем своїх зобов’язань за договором поставки № 29/04 від 29.04.2015 р. позивач звернувся до Адвокатського бюро “Чернишов Борис Сергійович” та уклав договір про надання правової допомоги № 10/10-1 на загальну суму 50000,00 грн., які позивач сплатив 21.10.2016 р. платіжним дорученням № 1770.

Як свідчать матеріали справи, 07.04.2016 р. між позивачем та першим відповідачем укладений договір оренди обладнання № 0704-2016.

Відповідно до п. 1.1 позивач передає, а перший відповідач приймає в строкове платне користування (оренду) СІВАЛКУ Харвест 5,4-02 з прикатуючими катками 55, 2015 року випуску.

Сторони погодили орендну оплату у розмірі 7500,00 грн. на місяць відповідно до п. 4.1 договору.

Пугктом.4.2 передбачено, що перший відповідач сплачує орендну плату одноразово не пізніше 20-го числа наступного місяця після закінчення посівних робіт.

Відповідно до акту прийому - передачі від 07.04.2016 р. зазначене майно передано першому відповідачу, а перший відповідач отримав майно.

Між сторонами підписані акти здачі - приймання робіт (надання послуг) за квітень, травень та червень 2016 року.

Таким чином, перший відповідач користувався майном 3 місяці, однак, як зазначає позивач з моменту повернення майна, перший відповідач не оплатив грошові кошти у розмірі 22500,00 грн., які повинен був сплатити до 20.07.2016 р.

07.04.2016 р. між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю “Логістика та дистрибуція” (другий відповідач) укладений договір поруки Б/Н, відповідно до якого другий відповідач поручається перед позивачем за виконання першим відповідачем зобов’язань за договором оренди обладнання № 0704-2016 від 07.04.2016 р. в розмірі 5000,00 грн.

Після спливу строку кінцевої оплати, позивачем 25.07.2016 р. направлено вимогу про виконання першим відповідачем зобов’язань по договору оренди обладнання № 0704-2016 від 07.04.2016 р., але перший відповідач та другий відповідач зазначену вимогу не виконали.

У зв’язку з невиконанням першим відповідачем своїх зобов’язань за договором оренди обладнання № 0704-2016 р., позивач звернутися до Адвокатського бюро “Чернишов Борис Сергійович” та уклав договір про надання правової допомоги № 10/10 на загальну суму 8000,00 грн., яка позивачем сплачена 21.10.2016 р. платіжним дорученням № 1769.

17.01.2017 р. між позивачем та Адвокатським бюро “Чернишов Борис Сергійович” укладена додаткова угода до договору про надання правової допомоги № 10/10 від 10.10.2016 р., відповідно до якої збільшена сума оплати за договором на 40000,00 грн., яка позивачем сплачена 17.01.2017 р. платіжним доручення № 43.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

Відповідно до вимог ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 86 цього ж кодексу, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України, визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як зазначено вище та підтверджується матеріалами справи між позивачем та першим відповідачем укладені договори поставки № 10/04ЯЧ від 10.04.2015 р., № 10/04 ПШ від 10.04.2015 р., № 29/04 від 29.04.2016 р.

Відповідно до яких позивач зобов'язався передати у власність першого відповідача товар у кількості та на умовах визначених даними договором, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар.

Відповідно до п. 2.1 договорів поставки сторони домовились, що позивач передає першому відповідачу товар у кількості визначену додатками до договору.

Статтею 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник, зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві, товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. Договір укладається на розсуд сторін.

Також, на забезпечення виконання грошових зобов'язань за наведеними договорами поставки, між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю “Логістика та дистрибуція” (другим відповідачем) укладені договори поруки: Б/Н від 10.04.2015 р. (т. 1. а. с. 40-41, 58-59), Б/Н від 17.05.2016 р., відповідно до яких другий відповідач поручається перед позивачем за виконання першим відповідачем зобов’язань по договорам поставки: № 10/04 ЯЧ від 10.04.2015 р. в розмірі 5000,00 грн.; № 10/04 ПШ від 10.04.2015 р. в розмірі 5000,00 грн.; № 29/04 від 29.04.2016 р. в розмірі 5000,00 грн.

Згідно зі ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватись виконання зобов'язання часткового або у повному обсязі.

Відповідно до п. 3.1. договору поруки, поручитель зобов'язаний у разі порушення боржником обов'язку за основним договором, самостійно виконати зазначений обов'язок боржника перед кредитором на підставі письмової вимоги кредитора в строк 2 банківських днів шляхом перерахування грошових коштів в розмірі передбаченому п. 1.1. цього договору.

Матеріалами справи підтверджується поставка позивачем товару першому відповідачу за договором № 10/04 ЯЧ від 10.04.2015 р. здійснена на загальну суму 258528,28 грн., що підтверджується видатковими накладними: № РН-0000153 від 10.04.2015 р., № РН 0000139 від 12.05.2015 р., № РН -0000156 від 25.05.2015 р.

05.01.2016 р. першим відповідачем перераховані грошові кошти на розрахунковий рахунок позивача в сумі 140001,60 грн., у призначенні платежу зазначено, що грошові кошти перераховані за мінеральні добрива по договору 10/04 ЯЧ.

Проте, заборгованість за договором поставки № 10/04 ЯЧ від 10.04.2015 р. у розмірі 118526,68 грн. залишилася не оплаченою. Вимогу позивача про сплату заборгованості відповідачами не виконано.

Як правомірно встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, перший відповідач не здійснив оплату поставленого товару за договором поставки № 10/04 ЯЧ в повному обсязі, в зв'язку з чим правомірним є стягнення з відповідачів суми заборгованості у розмірі 118526,68 грн. на користь позивача, з яких: сума заборгованості у розмірі 5000,00 грн. підлягає стягненню з другого відповідача, враховуючи п. 1.1. договору поруки б/н від 10.04.2015 р., решта заборгованості у розмірі 113526,68 грн. підлягає стягненню з першого відповідача. В частині позовних вимог щодо стягнення з першого відповідача суми заборгованості у розмірі 5000,00 грн. судом першої інстанції правомірно відмовлено, оскільки стягнення даної суми призведе до збільшення суми основного зобов'язання за договором.

На виконання умов договору поставки № 10/04 ПШ від 10.04.2015 р., позивачем поставлено першому відповідачу товар на загальну 935816,76 грн., що підтверджується видатковими накладними: № РН-0000152 від 10.04.2015 р., № РН-0000138 від 21.05.2015 р., № РН-0000145 від 25.05.2015 р., № РН-0000222 від 27.07.2015 р.

Перший відповідач, на порушення умов вище зазначеного договору, за поставлений товар не розрахувався. Вимоги позивача про сплату заборгованості відповідачами не виконані.

Матеріали справи не містять доказів оплати товару за договором поставки № 10/04 ПШ, в зв'язку з чим, судом першої інстанції правомірно стягнуто з відповідачів на користь позивача суму заборгованості у розмірі 935816,76 грн., з яких: сума заборгованості у розмірі 5000,00 грн. підлягає стягненню з другого відповідача, враховуючи п. 1.1. договору поруки б/н від 10.04.2015 р., решта заборгованості у розмірі 930816,17 грн. підлягає стягненню з першого відповідача. В частині позовних вимог щодо стягнення з першого відповідача - 1 суми заборгованості у розмірі 5000,00 грн. судом правомірно відмовлено з тих же підстав, що і за договором поставки № 10/04 ЯЧ.

Також встановлено, що на виконання умов договору поставки № 29/04 від 29.04.2015 р., позивачем поставлено першому відповідачу товару на загальну 581309,92 грн., що підтверджується видатковими накладними: № РН-0000711 від 08.06.2016 р., № РН-0000732 від 02.07.2016 р., № РН-0000749 від 25.07.2016 р., № РН-0000818 від 31.08.2016 р., РН-0000797 від 11.08.2016 р., РН-0000793 від 27.08.2016 р., № РН-0000835 від 19.09.2016 р., № РН -0000828 від 05.09.2016 р.

Перший відповідач, на порушення умов вище зазначеного договору, за поставлений товар не розрахувався. Вимоги позивача про сплату заборгованості відповідачами не виконані.

В матеріалах справи відсутні докази оплати товару за договором поставки № 29/04, в зв'язку з чим, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку про стягнення з відповідачів на користь позивача суми заборгованості у розмірі 581309,92 грн., з яких: сума заборгованості у розмірі 5000,00 грн. підлягає стягненню з другого відповідача, враховуючи п. 1.1. договору поруки б/н від 17.05.2016 р., решта заборгованості у розмірі 576309,92 грн. підлягає стягненню з першого відповідача.

В частині позовних вимог щодо стягнення з першого відповідача суми заборгованості за договором поставки № 29/04 від 29.04.2015 р. у розмірі 643786,24 грн., суд також правомірно відмовив, оскільки видаткові накладні, які надані позивачем на підтвердження зазначеної суми заборгованості стосуються інших договірних зобов'язань.

Розглядаючи вимогу позивача про стягнення з першого відповідача пені у розмірі 64787,39 грн. за неналежне виконання договору поставки № 10/04ЯЧ від 10.04.2015 р., слід зазначити наступне.

Частиною першою ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України, у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас ч. 6 ст. 232 ГК України, визначено порядок застосування штрафних санкцій та обмеження щодо періоду їх нарахування. Зокрема, частиною шостою цієї статті передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем заявлено до стягнення з першого відповідача пеню у розмірі 64787,39 грн., яка нарахована на суму заборгованості за договором поставки № 10/04ЯЧ від 10.04.2015 р. за період з 02.09.2015 р. по 05.07.2016 р.

Відповідно до п. 6.3 договорів поставки № 10/04ЯЧ від 10.04.2015 р., № 10/04 ПШ від 10.04.2015 р., № 29/04 від 29.04.2016 р., за порушення строків оплати покупець сплачує неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Перевіривши розрахунок позивача, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позивачем нарахована пеня за більший період, ніж встановлено ст. 232 ГК України, у зв’язку з чим, стягненню з першого відповідача підлягає пеня у розмірі 48729,55 грн., в іншій частині судом правомірно відмовлено.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

На підставі цієї норми, позивачем за договором поставки № 10/04ЯЧ першому відповідачу нараховано 3% річних у розмірі 5471,00 грн. та 23374,85 грн. інфляційних втрат за період з 02.09.2015 р. по 27.01.2017 р.

Перевіривши нарахування здійснені позивачем, суд вважає, що суми 3% річних у розмірі 5471,00 грн. за період з 02.09.2015 р. по 27.01.2017 р. та інфляційні втрати у розмірі 23374,85 грн. підлягають стягненню з першого відповідача на користь позивача.

Розглядаючи вимогу позивача про стягнення з першого відповідача пені у розмірі 211468,77 грн. за неналежне виконання зобов’язань за договором поставки № 10/04ПШ, суд першої інстанції правомірно зазначив, що періоди нарахувань та суми визначені позивачем вірно, згідно з вимогами чинного законодавства, у зв’язку з чим стягненню з першого відповідача підлягає пені у розмірі 211468,77 грн.

За договором поставки № 10/04 ПШ позивачем першому відповідачу нараховано 3% річних у розмірі 39460,00 грн. та 131013,30 грн. інфляційних втрат за період з 01.09.2015 р. по 27.01.2017 р.

Перевіривши зазначені нарахування позивачем суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що суми 3% річних у розмірі 39460,00 грн. за період з 01.09.2015 р. по 27.01.2017 р. та інфляційних втрат у розмірі 131013,30 грн. підлягають стягненню з першого відповідача на користь позивача.

За несвоєчасну оплату товару за договором поставки № 29/04, позивачем першому відповідачу нараховано пеню у розмірі 37669,32 грн. за період з 01.09.2016 р. по 11.10.2016 р.

Перевіривши розрахунки позивача, судом першої інстанції правомірно встановлено, що періоди нарахувань та суми визначені вірно, згідно з вимогами діючого законодавства, що є підставою для задоволення позовних вимог в частині стягнення пені за договором поставки № 29/04 ПШ у розмірі 37669,32 грн.

За договором поставки № 29/04 позивачем першому відповідачу нараховано 3% річних у розмірі 14488,00 грн. та 68510,48 грн. інфляційних втрат за період з 01.09.2015 р. по 27.01.2017 р.

Перевіривши нарахування здійснені позивачем, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про стягнення з першого відповідача суму 3% річних у розмірі 6758,00 грн. за період з 01.09.2015 р. по 27.01.2017 р. та інфляційних втрат у розмірі 41140,55 грн. та про відмову у стягненні іншої частини нарахованих 3% річних та інфляційні втрат, оскільки вони нараховані на суму боргу, яка не підтверджена матеріалами справи.

Пунктом 6.3. Постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. роз'яснено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється - господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Як зазначено вище, між позивачем та Адвокатським бюро “Чернишов Борис Сергійович” укладені договір про надання правової допомоги № 10/10-3 на загальну суму 60000,00 грн. На виконання цього договору, позивачем сплачено 21.10.2016 р., що підтверджується платіжним дорученням № 1771 від 21.10.2016 р.

Як правомірно зазначив господарський суд першої інстанції, в даному випадку обґрунтованим є стягнення з першого відповідача на користь позивача витрат на послуги адвоката пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 55458,96 грн.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та Адвокатським бюро “Чернишов Борис Сергійович” укладений договір про надання правової допомоги № 10/10-2 на загальну суму 200000,00 грн., які позивачем сплачено 21.10.2016 р. платіжним дорученням за № 1876 та № 1772. Зазначена позовна вимога судом першої інстанції правомірно задоволена та стягнуто з першого відповідача на користь позивача витрати на послуги адвоката у розмірі 200000,00 грн.

Між Позивачем та Адвокатським бюро “Чернишов Борис Сергійович” також укладений договір про надання правової допомоги № 10/10-1 на загальну суму 50000,00 грн., яка позивачем сплачена 21.10.2016 р. платіжним дорученням № 1770.

Приймаючи до уваги наявні у справі докази, суд першої інстанції правомірно стягнув з першого відповідача на користь позивача витрати на послуги адвоката пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 24776,92 грн.

З матеріалів справи також вбачається, що 07.04.2016 р. між Позивачем та першим відповідачем укладений договір оренди обладнання № 0704-2016.

Відповідно до п. 1.1 договору оренди, позивач передає, а перший відповідач приймає в строкове платне користування (оренду) СІВАЛКУ Харвест 5,4-02 з прикатуючими катками 55, 2015 року випуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1-2, ч. 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Сторони домовилися про орендну оплату у розмірі 7500,00 гривень на місяць відповідно до п. 4.1 цього договору.

Пунктом 4.2 передбачено, що перший відповідач сплачує орендну плату одноразово не пізніше 20-го числа наступного місяця після закінчення посівних робіт.

Так відповідно до акту прийому - передачі від 07.04.2016 р. зазначене майно передано першому відповідачу, а перший відповідач отримав майно.

Між сторонами підписані акти здачі - приймання робіт (надання послуг) від за квітень, травень та червень 2016 року.

Тобто, перший відповідач користувався майном 3 місяці, однак, як позивач з моменту повернення майна, перший відповідач не оплатив грошові кошти у розмірі 22 500,00 грн., які повинен сплатити до 20.07.2016 р.

07.04.2016 р. між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю “Логістика та дистрибуція” був укладений договір поруки Б/Н, відповідно до якого другий відповідач поручається перед позивачем за виконання першим відповідачем зобов’язань по договору оренди обладнання № 0704-2016 від 07.04.2016 року в розмірі 5000,00 грн.

Згідно зі ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватись виконання зобов'язання часткового або у повному обсязі.

Відповідно до п. 3.1. договору поруки, поручитель зобов'язаний у разі порушення боржником обов'язку за основним договором, самостійно виконати зазначений обов'язок боржника перед кредитором на підставі письмової вимоги кредитора в строк 2 банківських днів шляхом перерахування грошових коштів в розмірі передбаченому п. 1.1. цього договору.

Після спливу строку кінцевої оплати, позивачем 25.07.2016 р. направлено вимогу про виконання першим відповідачем зобов’язань по договору оренди обладнання № 0704-2016 від 07.04.2016 р., однак перший відповідачем та другий відповідачем вимогу проігноровали.

У зв’язку з невиконанням першим відповідачем своїх зобов’язань за договором оренди обладнання № 0704-2016 р., позивач звернутися до Адвокатського бюро “Чернишов Борис Сергійович” та уклав договір про надання правової допомоги № 10/10 на загальну суму 8000,00 грн., які позивачем сплачено 21.10.2016 року платіжним дорученням № 1769.

Відповідно до п. 1.1 зазначеного договору про надання правової допомоги № 10/10 від 10.10.2016 р виконавець зобов’язується провести роботи по стягненню з першого відповідача заборгованості за договором оренди обладнання № 0704-2016 від 07.04.2016 р..

17 січня 2017 року між позивачем та Адвокатським бюро “Чернишов Борис Сергійович” була укладена додаткова угода до договору про надання правової допомоги № 10/10 від 10.10.2016 р., відповідно до якої була збільшена сума оплати за договором на 40000,00 грн., які позивачем було сплачено 17.01.2017 р. платіжним доручення № 43.

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що за першим відповідачем залишилася непогашена заборгованість за договором оренди обладнання № 0704-2016 від 07.04.2016 р. у розмірі 22500,00 грн., а саме за користування майном у квітні, травні та червні 2016 року. Існування суми заборгованості підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000001, № ОУ-0000002 та № ОУ -0000003, а також актами приймання - передачі обладнання в оренду, які підписані сторонами.

Жодних доказів, які б спростовували існування зазначеної заборгованості до суду відповідачами не надано.

Зважаючи на наведене, господарський суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості з відповідачів за договором оренди обладнання № 0704-2016 у розмірі 22500,00 грн., з яких: з яких: сума заборгованості у розмірі 5000,00 грн. підлягає стягненню з другого відповідача, враховуючи п. 1.1. договору поруки б/н від 07.04.2016 р., а інша частина заборгованості у розмірі 17500,00 грн. -з першого відповідача В частині позовних вимог щодо стягнення з першого відповідача суми заборгованості у розмірі 5000,00 грн. правомірно відмовлено з тих же підстав, що і за договором поставки № 10/04 ЯЧ.

Щодо вимоги позивача про стягнення з першого відповідача пені у розмірі 1561,44 грн., господарський суд першої інстанції правомірно відмовив в її задоволенні з наступних підстав.

Частиною першою ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Так, за несвоєчасну оплату орендної плати за договором оренди обладнання № 0704-2016, позивачем першому відповідачу нарахована пеню у розмірі 1561,44 грн. за період з 21.07.2016 р. по 11.10.2016 р.

Проте, умови договору оренди обладнання № 0704-2016 р., не містять пунктів, якими встановлена відповідальність відповідача за несвоєчасну оплату орендної плати, а тому відсутні правові підстави для стягнення з першого відповідача пені у розмірі 1561,44 за порушення умов цього договору.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За договором оренди обладнання № 00704-2016 позивачем першому відповідачу нараховано 3% річних у розмірі 350,00 грн. та 1258,26 грн. інфляційних втрат за період з 21.07.2016 р. по 27.01.2017 р.

Перевіривши нарахування здійснені позивачем, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що суми 3% річних у розмірі 350,00 грн. за період з 21.07.2016 р. по 27.01.2017 р. та інфляційних втрат у розмірі 1258,26 грн. підлягають стягненню з першого відповідача на користь позивача.

Відповідно до абз. 4 ч. 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші ніж сплата судового збору судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв’язку з невиконанням першим відповідачем своїх зобов’язань за договором оренди обладнання № 0704-2016 р., між позивачем та Адвокатським бюро “Чернишов Борис Сергійович” укладений договір про надання правової допомоги № 10/10 на загальну суму 8000,00 грн., які позивачем сплачено 21.10.2016 р. платіжним дорученням № 1769.

17.01.2017 р. між позивачем та Адвокатським бюро “Чернишов Борис Сергійович” укладена додаткова угода до договору про надання правової допомоги № 10/10 від 10.10.2016 р., відповідно до якої збільшена сума оплати за договором на 40000,00 грн., які позивачем сплачено 17.01.2017 р. платіжним доручення № 43.

Сплачені суми витрат на послуги адвоката позивач просить стягнути з першого відповідача.

Враховуючи та приймаючи до уваги наявні у справі докази, судом першої інстанції правомірно стягнуто з першого відповідача на користь позивача витрати на послуги адвоката пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 45703,40 грн.

На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Харківської області від "06" лютого 2017 року у справі № 922/4036/16 прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та чинного законодавства.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду відповідають вимогам законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись п. 1 ч. 1. ст. 275, 276, 282, 283, 284 ГПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Харківської області від 06.02.2017 р. по справі № 922/4036/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Пушай В.І.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Пелипенко Н.М.