Sentence № 7389993, 12.03.2007, Holosiivskyi District Court of Kyiv City

Справа № 1-222/18 2007 p.

ВИРОК

Іменем України

12 березня 2007 р. Голосіївський районний суд м.Києва у складі:

головуючого - судді Колдіної О.О.

при секретарі - Никончук І.В.

з участю прокурора - Гандзенко Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по

обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м.Києва, українця, громадянина України, не одруженого, освіта

базова середня, працює монтажником фірми "Дніпро-Збруч", мешкає за

адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

21.11.2006 р. Голосіївським районним судом м.Києва за ч.1 ст.309 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України

встановив:

ОСОБА_1 01.01.2007 р. приблизно о 02.00 год., знаходячись за адресою: АДРЕСА_2, за попередньою змовою з особою, матеріали кримінальної справи відносно якої виділені в окреме провадження, таємно проникли до квартири НОМЕР_1 шляхом пошкодження замка від вхідних дверей. Так, ОСОБА_1, залишившись біля вікна на сходах 4-го поверху, в під"їзді спостерігав за тим, щоб ніхто не зайшов в під'їзд даного будинку, а особа, матеріали кримінальної справи відносно якої виділені в окреме провадження, безпосередньо, знаходячись в квартирі НОМЕР_1 викрали гроші ОСОБА_2, чим завдали їй матеріальну шкоду на загальну суму 2800 гривень. Після входу в під"їзд даного будинку господарів квартири НОМЕР_1, ОСОБА_1, помітивши їх, подав знак особі, матеріали кримінальної справи відносно якої виділені в окреме провадження, з метою втекти з квартири. Після чого, маючи при собі гроші в сумі 2800 гривень, зникли з місця вчинення злочину, а викрадені гроші витратили за своїм розсудом.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України визнав повністю та підтвердив факт викрадення ним з наочно знайомим йому хлопцем на ім"я ОСОБА_3 коштів в сумі 2800 з квартири АДРЕСА_2, що відбулось 01.01.2007 р.

Крім повного визнання вини з боку підсудного ОСОБА_1, його вина повністю доведена зібраними по справі доказами, а саме:

езпоказами потерпілої ОСОБА_2, яка повідомила, що 01.01.2007 р. близько 02.00 год. ночі вони з чоловіком повертались додому і побачили, що в їх квартирі горить світло. її чолові зайшов до під"їзду будинку перший і почав підійматися по сходах до квартири, а вона йшла за ним. На сходах, на 3-ому поверсі, її чоловік зіткнувся з хлопцем, який збігав по сходах і схопив його.

ОСОБА_1 підбіг і, вдаривши її чоловіка, відштовхнув його, що дало змогу їм втікти. Підійшовши до дверей квартири вони побачили, що двері знаходяться у відчиненому стані, замок пошкоджений, після чого викликали працівників міліції. Також ОСОБА_2 підтримала свій цивільний позов на суму 2800 гривень.

В зв"язку з повним визнанням вини з боку підсудного, за згодою всіх учасників процесу, суд на підставі ст.299 обмежив дослідження доказів у справі допитом підсудного, потерпілої та вивченням матеріалів справи, що характеризують особу підсудного.

Таким чином, аналізуючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1, повністю доведена й обє.ктивно знайшла своє підтвердження в ході судового засідання.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що дії підсудного ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч.3 ст.185 КК України, оскільки він своїми діями скоїв таємне викрадення чужого майна поєднане з проникненням у житло.

При обранні виду та міри покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує, що він вчинив тяжкий злочин, особу підсудного, який раніше судимий, на обліку у лікаря нарколога і психіатра не перебуває, за місцем роботи характеризується позитивно.

Відповідно до ст.66 КК України обставиною, що пом"якшує покарання суд вважає - повне визнання вини з боку підсудного.

Згідно з ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання суд не вбачає. Враховуючи, тяжкість злочину, особу підсудного та обставини, що пом"якшують відповідальність в їх сукупності, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного ОСОБА_1 не можливо без його ізоляції від суспільства і вважає за необхідне застосувати до нього покарання у виді позбавлення волі.

Крім того, враховуючи, що ОСОБА_1 був засуджений 21.11.2006 року Голосіївським районним судом м.Києва за ч.1 ст.309 КК України, суд вважає за необхідне застосувати ст.71 КК України і призначити покарання за сукупністю вироків.

Цивільний позов, заявлений у справі потерпілою ОСОБА_2, підлягає задоволенню, оскільки знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду.

Суд вважає за необхідне стягнути з підсудного судові витрати у справі за проведення трасологічної експертизи.

Речові докази у справі підлягають знищенню. Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

засудив:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, і призначити йому покарання у виді З (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України частково приєднати до основної міри покарання невідбуту частину покарання за попереднім вироком Голосіївського районного суду м.Києва від 21.11.2006 р. і визначити ОСОБА_1 остаточну міру покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу, обрану відносно ОСОБА_1 у вигляді підписки про невиїзд змінити на утримання під вартою і утримувати в Київському СІЗО № 13 УДДУ ПВП.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту взяття під варту - з 12.03.2007 року.

Цивільний позов ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 2800 (дві тисячі вісімсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м.Києві (р/р 35221100105031 в УДК у Київській області, МФО 821018, код 25575285) за проведення експертизи 612 (шістсот дванадцять) гривень.

Речові докази - зовнішня частина 1/2 циліндричного механізму замка, що знаходяться на зберіганні в НДЕКЦ при ГУ МВС України в м.Києві - знищити.'

Вирок може бути оскарженим до Апеляційного суду м.Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15-ти діб з моменту проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення копії вироку.