
Справа № 438/339/18
Номер провадження № 2-сз/438/5/2018
У Х В А Л А
27 квітня 2018 року суддя Бориславського міського суду Львівської області Слиш А.Т. розглянувши заяву ПАТ КБ «Приватбанк» про надання подання про повернення помилково сплаченого судового збору,-
в с т а н о в и в:
Представником ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_1 направлено до суду заяву про повернення помилково сплаченого судового збору, в якій просить суд: з метою повернення судового збору надати подання на повернення помилково сплаченого судового збору в сумі 3638,26 грн., згідно платіжного доручення №ВО908В159Р від 18 жовтня 2016 року. Покликається в заяві на те, що ПАТ КБ «Приватбанк» було сплачено судовий збір у розмірі 3638,26 грн. за подачу до Бориславського міського суду Львівської області позовної заяви до ОСОБА_2, але до суду позов не був направлений.
Суд оглянувши матеріали справи дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір» повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Згідно п. 5 розділу 1 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, зареєстрованого Наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 № 787 здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до платіжного доручення №ВО908В159Р від 18 жовтня 2016 року ПАТ КБ «Приватбанк» дійсно сплатив на рахунок УДКСУ у м.Бориславі судовий збір в сумі 3638,26 грн. за подачу до Бориславського міського суду Львівської області позовної заяви до ОСОБА_2, і як зазначає представник ПАТ КБ «Приватбанк», до суду позов не був направлений.
Однак, оглянувши матеріали цивільної справи № 438/1101/16-ц за позовом публічного акціонерного товариства «Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій наявне платіжне доручення №ВО908В159Р від 18 жовтня 2016 року, яким було сплачено судовий збір у розмірі 3638,26 грн. за подачу до суду даного позову, який ПАТ КБ «Приватбанк» подано до суду 01 листопада 2016 року.
Таким чином, судовий збір в сумі 3638,26 грн., згідно платіжного доручення №ВО908В159Р від 18 жовтня 2016 року не є помилково сплачений, оскільки справа № 438/1101/16-ц за позовом публічного акціонерного товариства «Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором Бориславським міським судом Львівської області 20 квітня 2018 року розглянута по суті.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що заява Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про надання подання про повернення помилково сплаченого судового збору задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 210 ЦПК України, ст. 7, 9 Закону України «Про судовий збір», суддя, -
у х в а л и в:
У задоволенні заяви ПАТ КБ «Приватбанк» про надання подання про повернення помилково сплаченого судового збору - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до апеляційного суду Львівської області.
Суддя А.Т.Слиш
The court decision No. 73806622, Boryslav City Court of Lviv Oblast was adopted on 27.04.2018. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find necessary data conveniently.
This decision relates to case No. 438/339/18. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: