Court ruling № 73782821, 04.05.2018, Prymorskyi District Court of Odesa City

Справа № 522/2929/18

Провадження № 1-кс/522/5587/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2018 року слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Дерус А.В., розглянувши клопотання прокурора відділу прокуратури Автономної Республіки Крим ОСОБА_1 про арешт майна по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017010000000190 від 16.11.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч. 3 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

СВ ГУНП в Автономній республіці Крим та м. Севастополі здійснюється досудове розслідування по матеріалам кримінального провадження № 42017010000000190 від 16.11.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч. 3 КК України.

Дослідивши надані матеріали, якими обґрунтовано доводи клопотання, приходжу до висновку, що у задоволенні останнього необхідно відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2, 3, 5 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, а також на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

Статтею 98 КПК України передбачено, що речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності – також захисника, законного представника.

Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

Прокурор до суду не з’явився, не надав матеріали кримінального провадження, не підтримав та не обґрунтував клопотання.

Керуючись ст.ст. 98, 167, 170-173 КПК України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання прокурора відділу прокуратури Автономної Республіки Крим ОСОБА_1 про арешт майна – майно, вилучене під час обшуку за місцем фактичного знаходження приміщення офісу ТОВ «Інтер Транс Лоджістікс», за адресою: м. Одеса, вул. Маразліївська, 1/20, оф. 438 – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: А.В. Дерус

04.05.2018