№ 7378230, 15.12.2009, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2009 р. № 50/263

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого

суддівУдовиченка О.С.

Міщенка П.К. (доповідач), Заріцької А.О.

розглянувши касаційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

"Річфлотсервіс"

на постановуКиївського апеляційного господарського суду

від 08.09.2009 року

у справі

господарського суду

за заявою

до№ 50/263

міста Києва

Відкритого акціонерного товариства "Київський річковий порт"

Товариства з обмеженою відповідальністю "Річфлотсервіс"

про визнання банкрутом

В судовому засіданні взяли участь представники:

- заявника: Тукало О.М.

- боржника: Кургановський Г.М., Римська О.Ю.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.06.2009 року визнано розмір вимог кредитора - Відкритого акціонерного товариства “Київський річковий порт”, який подав заяву про порушення справи про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Річфлотсервіс” (код СДРПОУ 32047594) на суму 1 139 087,51 грн.; призначено у справі № 50/263 з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів розпорядником майна арбітражного керуючого Ковезу Андрія Івановича (ліцензія серії АВ № 158328 від 25.10.2006 року, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_1); зобовязано розпорядника майна - Ковезу Андрія Івановича не пізніше двох місяців та десяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду скласти і подати суду на затвердження реєстр вимог кредиторів боржника; призначено попереднє засідання суду на 02.09.2009 року; призначено перші загальні збори кредиторів, які повинні відбутися не пізніше 12.09.2009 року.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2009 року (колегія суддів у складі: головуючий Гарник Л.Л., суддів Іваненко Я.Л., Євдокимов О.В.) ухвалу господарського суду міста Києва від 05.06.2009 року залишено без змін.

Не погоджуючись з ухвалою та постановою судів, боржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду міста Києва від 05.06.2009 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2009 у справі № 50/263 скасувати та направити справу на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначає, що господарськими судами порушено норми матеріального та процесуального права, а саме, ст. 11 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі - Закону) та ст. 42 ГПК України, оскільки судом першої інстанції було введено процедуру розпорядження майном боржника, проте не було призначено розпорядника майна, що унеможливило здійснення боржником певних видів господарської діяльності. Крім того, незважаючи на відсутність в судовому засіданні 05.06.2009 року арбітражного керуючого Ковези А.І., кандидатуру якого запропоновано в заяві про визнання банкрутом, та наявність заяви про згоду на призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Соловйова Е.О., запропонованого боржником, який був присутнім в судовому засіданні, судом першої інстанції було призначено розпорядником майна Ковезу А.І., який не надавав згоди на призначення його розпорядником майна.

Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст.41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно зі ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та обєктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитор звернувся до суду першої інстанції із заявою про порушення справи про банкрутство боржника, оскільки останнє неспроможне сплатити борг у сумі 1 139 087,51 гри. протягом трьох місяців після встановленого для його сплати строку. В зазначеній заяві ВАТ "Київський річковий порт" було запропоновано призначити розпорядником майна арбітражного керуючого Ковезу Андрія Івановича та додано копію ліцензії арбітражного керуючого на здійснення функцій розпорядника майна та оригінал його заяви про згоду на призначення.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 06.04.2009 року порушено провадження у справі №50/263 та призначено підготовче засідання суду на 24.04.2009.

В судові засідання місцевого господарського суду, призначені на 24.04.2009 року та 15.05.2009 року, представник боржника не з'являвся.

В судовому засіданні суду першої інстанції 05.06.2009 року представник боржника надав пояснення по суті справи та заявив клопотання про призначення розпорядником майна боржника Соловйова Євгена Олександровича (ліцензія серії АВ № 456445 від 27.03.2009 року). В свою чергу, представник кредитора підтримав подану заяву про порушення справи про банкрутство та зазначені в ній вимоги, зокрема, вимогу про призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Ковезу Андрія Івановича (ліцензія серії АВ № 158328 від 25.10.2006 року).

Заявлені ВАТ “Київський річковий порт” вимоги на суму 1 139 087,51 грн. суд першої інстанції визнав безспірними та обґрунтованими, оскільки останні є документально підтвердженими і визнані боржником, та призначив розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Ковезу А.І.

Частиною 1 статті 11 Закону зазначено, що суддя, прийнявши заяву про порушення справи про банкрутство, не пізніше ніж на п'ятий день з дня її надходження виносить і направляє сторонам та державному органу з питань банкрутства ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство, в якій вказується про прийняття заяви до розгляду, про введення процедури розпорядження майном боржника, призначення розпорядника майна, дату проведення підготовчого засідання суду, яке має відбутися не пізніше ніж на тридцятий день з дня прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Законом, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів. Якщо при прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство призначити розпорядника майна неможливо, розпорядник майна призначається на підготовчому засіданні.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 13 Закону з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій на підготовчому засіданні, вказується про введення процедури розпорядження майном боржника і призначається розпорядник майна у порядку, встановленому цим Законом. Розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в установленому порядку Вищому господарському суду України. Кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.

При цьому, якщо інше не передбачено цим Законом, розпорядником майна може бути призначено фізичну особу субєкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну чи економічну освіту або володіє спеціальними знаннями, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до статті 1 цього Закону і яка має ліцензію арбітражного керуючого, що видається у встановленому порядку. Розпорядником майна не можуть призначатися особи, які: здійснювали раніше управління боржником юридичною особою, за винятком випадків, коли з моменту усунення даної особи від управління боржником пройшло не менше трьох років; мають судимість за вчинення корисливих злочинів.

Крім того, положеннями статей 1, 11, 13, 17, 24 Закону передбачено право господарського суду призначити арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), а отже, остаточне рішення щодо призначення арбітражного керуючого (розпорядника майна) або припинення його повноважень приймає господарський суд, оскільки останній наділений такими повноваженнями.

З врахуванням зазначеного, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду першої інстанції, з яким правильно погодився суд апеляційної інстанції, про призначення розпорядника майна, відповідно до вимог чинного законодавства.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала господарського суду міста Києва від 05.06.2009 р. та постанова Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2009 р. постановлені у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстав для їх скасування не вбачається.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів, які викладені в оскаржуваних судових рішеннях.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ТОВ "Річфлотсервіс" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2009р. та ухвалу господарського суду міста Києва від 05.06.2009 року у справі № 50/263 залишити без змін.

Справу повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий Удовиченко О.С.

С у д д я Міщенко П.К.

С у д д я Заріцька А.О.