Court ruling № 73736270, 01.02.2018, Centralnyi District Court of Mykolaiv City

490/14071/14-ц

н\п 6/490/94/2018

УХВАЛА

01 лютого 2018 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва

у складі судді Чулуп О.С. при секретарі Росинець В.Ю., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства " Акціонерно- комерційний банк, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача, в якому просила стягнути з ПАТ " Акціонерно- Комерційного банку "Капітал" борг у сумі 1733,78 доларів США та стягенути моральну шкоду.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 28.05.2015 р. позов ОСОБА_1 задоволено часково.(суддя Батченко О.В.)

Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області апеляційну скаргу відповідача задоволено частково. Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 28.05.2015 р. в частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди скасовано та узхвалено в цій частині нове рішення. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ " Акціонерно- комерційний банк "Капітал" про стягнення моральної шкоди відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 04.10.2017 р. (суддя Чулуп О.С.) відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу виконавчого листа по справі № 490/786/2015 .

Постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 15.01.2018 р., апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Центрального райононго суду м. Миколаєва від 04.10.2017 р., скасовано, а справу з питання про видачу дубліката виконавчого листа направлено для продовждення розгляду.

Реалізація принципу верховенства права, визначеного ЦПК України, є неможливою без забезпеченої можливості доступу особи до незалежного, неупередженого суду, провадження в якому відповідає вимогам справедливого судового розгляду.

Статтею 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477-IV визначено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковими для виконання Україною. У статті 17 вказаного Закону прямо закріплюється, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.

Наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6, має визначатися за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді в даній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення у справі ОСОБА_2 (De Cubber) від 26 жовтня 1984 року, серія A, № 86, с. 13-14, п. 24).

Згідно з об'єктивним критерієм, необхідно встановити, чи існують, якщо зовсім не брати до уваги особисту поведінку судді, легко з'ясовувані факти, які можуть ставити під сумнів його безсторонність. З цього погляду навіть виступи можуть мати певне значення. Найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Отже, будь-який суддя, щодо безсторонності якого є законні підстави для побоювань, повинен дати відвід (рішення у справі ОСОБА_2, серія A, № 86, с. 14, п. 26).

Пункт 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і ОСОБА_3 ООН від 27 липня 2006 року, наголошує, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в його неупередженості.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справ і підлягає самовідводу, якщо є інші обставини, що викликають сумніви в неупередженості або об’єктивності судді

Виходячи з цих принципів, суддя зобов’язаний заявити самовідвід для забезпечення принципу безсторонності суду.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що ухвала судді Чулуп О.С.. від 04.10.2017р. скасована постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 15.01.2018р., тобто суддя вже висловив свою думку з приводу даного питання, та з метою усунення будь-яких сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді, головуючий суддя вважає необхідним заявити собі самовідвід по справі № 490/14071/14 ц

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Відвести суддю Чулуп О.С. від розгляду цивільної справи №490/14071/14 ц за заявою ОСОБА_1 про видачу дублікату виконавчого листа по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства " Акціонерно- комерційний банк .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя