Court ruling № 73679431, 27.04.2018, Kovpakivskyi District Court of Sumy City

Справа № 592/3475/17

Провадження № 2-др/592/12/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2018 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м.Суми у складі: головуючого – судді Котенко О.А., за участю секретаря судового засідання – Мазіної К.С., позивача – ОСОБА_1, відповідача – ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Суми заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ПАТ «Банк Михайлівський», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноважених осіб Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним, зобов’язання повернути кошти та нараховані відсотки, стягнення збитків та відшкодування моральної шкоди. В заяві зазначає, що для встановлення суті та характеру операцій з коштами фізичних осіб, які не є підприємцями і не мають розрахункових рахунків у банках, касові документи не можуть бути достатніми і переконливими доказами, тому необхідні інші докази, зокрема, інформація про наявність і рух готівки в касі, заяви і пояснення сторін. Так, і ОСОБА_1, і ОСОБА_2А в своїх заявах і поясненнях однозначно й одностайно стверджують, що 20.05.2016 року вони в Сумській філії банку «Михайлівський» не здійснювали готівкових операцій, і це зафіксовано в рішенні суду. Надані касові документи, якими оформлялись операції з участю фізичних осіб – не підприємців, які не мають в банку розрахункових рахунків, не є доказами наявності готівки і здійснення готівкових операцій. Так як і ОСОБА_1, і ОСОБА_2 однозначно й одностайно визнають факт переоформлення грошей ОСОБА_1 на депозит ОСОБА_2, згідно з ч.1 ст.82 ЦПК України, цей факт є встановленим судом і надалі не підлягає доказуванню. Заяви адміністрації та працівників банку «Михайлівський» про те, що банк не був ініціатором безготівкового переоформлення коштів ошуканих вкладників, є завідомо неправдивими і свідомо й навмисно вводять суд в оману. Все викладене вище однозначно свідчить про те, що 20.05.2016 року в Сумській філії банку «Михайлівський» під виглядом видачі з каси готівки ОСОБА_1, і внесення до каси готівки ОСОБА_2, в сумі 158907грн., насправді було здійснено тристоронній правочин з переоформлення грошей ОСОБА_1 в сумі 158907грн., з депозитного рахунку ОСОБА_1 на депозитний рахунок ОСОБА_2 в безготівковій формі. Просить суд, зокрема, визнати недостовірною інформацію банку «Михайлівський» про отримання ним в касі Сумської філії банку 20.05.2016 року готівки на суму 308907грн., визнати недостовірною інформацію банку «Михайлівський» про непричетність банку до переоформлення коштів ошуканих вкладників у безготівковій формі в травні 2016 року, визнання інформації про зловживання посадовцями банку «Михайлівський» з коштами громадян загальновідомою, визнання факту здійснення під виглядом видачі готівки з каси банку правочину з розміщення його грошей на депозит ОСОБА_2 в безготівковій формі, визнання дій ОСОБА_2 щодо привласнення його грошей такими, що порушують публічний порядок і суперечать моральним засадам суспільства.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав заяву про ухвалення додаткового рішення.

В судовому засіданні ОСОБА_2 заперечувала проти ухвалення додаткового рішення у справі.

Позивачем ОСОБА_1 були заявлені вимоги про визнання факту застосування ОСОБА_2 обману, визнання факту, що ОСОБА_2 скористалась тяжкою для нього обставиною, визнання недійсним правочину від 20.05.2016 року щодо розміщення його грошей в сумі 158907грн. на депозит ОСОБА_2 в банку «Михайлівський», зобов’язання ОСОБА_2 повернути йому його гроші в сумі 158907грн., і відсотки, нараховані на них, стягнення додатково з ОСОБА_2 158907грн., в рахунок подвійного відшкодування збитків за застосування обману, стягнення з ОСОБА_2 200000грн., як компенсацію моральної шкоди.

Рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 19.02.2018 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено за необґрунтованістю.

Згідно з п.1 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В заяві про ухвалення додаткового рішення позивач ОСОБА_1, зокрема, просить суд визнати недостовірною інформацію банку «Михайлівський» про отримання ним в касі Сумської філії банку 20.05.2016 року готівки на суму 308907грн., визнати недостовірною інформацію банку «Михайлівський» про непричетність банку до переоформлення коштів ошуканих вкладників у безготівковій формі в травні 2016 року, визнання інформації про зловживання посадовцями банку «Михайлівський» з коштами громадян загальновідомою, визнання факту здійснення під виглядом видачі готівки з каси банку правочину з розміщення його грошей на депозит ОСОБА_2 в безготівковій формі, визнання дій ОСОБА_2 щодо привласнення його грошей такими, що порушують публічний порядок і суперечать моральним засадам суспільства.

Такі вимоги позивачем ОСОБА_1 ні в первісній позовній заяві (а.с.3-6, 42-48 т.1), ні в заяві про збільшення позовних вимог (а.с.216-219 т.1) не заявлялися. Такі вимоги заявлені позивачем ОСОБА_1 вперше в заяві про ухвалення додаткового рішення після ознайомлення позивача з рішенням суду, в якому суд дослідив докази, дав їм оцінку на підставі застосування норм матеріального права і зазначив в рішенні, що в позовній заяві позивачем ОСОБА_1 не заявлена вимога щодо встановлення у правових відносинах між ним та ПАТ «Банк Михайлівський» факту, що ним не отримувались готівкові кошти з каси банку в сумі 308907грн.

Нові позовні вимоги ОСОБА_1 не можуть бути розглянуті при розгляді заяви про ухвалення додаткового рішення.

Отже, оскільки такі вимоги позивачем ОСОБА_1 не заявлялися і не були предметом розгляду в суді, суд відмовляє в ухваленні додаткового рішення у справі щодо вимог про визнання недостовірною інформацію банку «Михайлівський» про отримання ним в касі Сумської філії банку 20.05.2016 року готівки на суму 308907грн., визнання недостовірною інформації банку «Михайлівський» про непричетність банку до переоформлення коштів ошуканих вкладників у безготівковій формі в травні 2016 року, визнання інформації про зловживання посадовцями банку «Михайлівський» з коштами громадян загальновідомою, визнання факту здійснення під виглядом видачі готівки з каси банку правочину з розміщення його грошей на депозит ОСОБА_2 в безготівковій формі, визнання дій ОСОБА_2 щодо привласнення його грошей такими, що порушують публічний порядок і суперечать моральним засадам суспільства.

Керуючись ст..270 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Відмовити в прийнятті додаткового рішення у справі ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ОСОБА_5 «Банк Михайлівський», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в особі уповноважених осіб Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» ОСОБА_3, ОСОБА_4 щодо вимог про визнання недостовірною інформацію банку «Михайлівський» про отримання ним в касі Сумської філії банку 20.05.2016 року готівки на суму 308907грн., визнання недостовірною інформації банку «Михайлівський» про непричетність банку до переоформлення коштів ошуканих вкладників у безготівковій формі в травні 2016 року, визнання інформації про зловживання посадовцями банку «Михайлівський» з коштами громадян загальновідомою, визнання факту здійснення під виглядом видачі готівки з каси банку правочину з розміщення його грошей на депозит ОСОБА_2 в безготівковій формі, визнання дій ОСОБА_2 щодо привласнення його грошей такими, що порушують публічний порядок і суперечать моральним засадам суспільства.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м.Суми. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя О.А. Котенко