Court ruling № 73601301, 20.04.2018, Donetsk District Administrative Court

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

20 квітня 2018 р. Справа №805/2702/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1

до відповідача ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Донецькій області

про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання винити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Донецькій області про:

- визнання протиправною бездіяльності щодо порушення порядку розгляду заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо ведведення у власності (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га на території Дмитрівської сільської ради Слов’янського району Донецької області для ведення особистого селянського господарства та не дотримання строків щодо надання мотивованої відповіді щодо заяви на надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га на території Дмитрівської сільської ради Слов’янського району Донецької області для ведення особистого селянського господарства;

- зобов’язання повторно розглянути заяву від 01.03.2018 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га, на території Дмитрівської сільської ради Слов’янського району Донецької області для ведення особистого селянського господарства;

- зобов’язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність (безоплатно) земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га, на території Дмитрівської сільської ради Слов’янського району Донецької області для ведення особистого селянського господарства згідно заяви від 01.03.2017 року.

Разом з позовною заявою позивач надав клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 управлінню Держгеокадастру у Донецькій області приймати будь-які рішення (накази, розпорядження, висновки тощо), вчиняти будь-які дії щодо частини земельної ділянки за кадастровим номером : 1424281000:02:000:0484 (щодо ділянки, дозвіл на розробку проекту землеустрою якої є предметом позову у справі) до набрання законної сили рішенням суду у даній адміністративній справі.

Доводи клопотання обґрунтовані тим, що, як вважає позивач, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль.

Зазначає, що відповідач може надати дозвіл іншій особі на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність спірної земельної ділянки або змінити цільове призначення земельних ділянок, тощо.

Представники сторін у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином, заяви про розгляд клопотання за їх участю не надали.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи клопотання про забезпечення позову, суд вважає клопотання таким, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Згідно ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

З наведених норм Закону вбачається, що загальною вимогою для розгляду і вирішення питання про забезпечення позову за ініціативою позивача є наявність відповідних підстав.

Тобто, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним. Отже, суд вживає певні заходи щодо охорони прав та свобод позивача. Поряд з цим обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Крім того, обраний спосіб забезпечення позову повинен бути адекватним до вимог, на забезпечення яких він вживається, при цьому захід забезпечення адміністративного позову, який застосовується, до суб’єкта владних повноважень, не повинен перешкоджати нормальній реалізації його управлінських функцій та не вирішувати справу по суті.

Відповідно до пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ», за змістом яких при розгляді заяв про забезпечення позову суд має навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову. Суд також враховує співмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Як вбачається з заяви про забезпечення позову, позивач фактично просить суд заборонити відповідачу вчиняти будь-які дії та приймати рішення до вирішення справи № 805/2702/18-а по розпорядженню земельною ділянкою, зазначаючи, що в разі невжиття заходів забезпечення позову у спосіб, який просить позивач, це унеможливить або потребуватиме значних зусиль, часу та витрат для відновлення порушених прав.

Суд зазначає, що будь-яких обґрунтованих підстав, доводів, доказів на підтвердження викладених у заяві обставин, в тому числі щодо наміру відповідача вчиняти будь - які дії щодо відповідної земельної ділянки, позивачем не наведено та не надано.

Крім того, суд зазначає, що без дослідження всіх обставин та доказів у справі на стадії підготовчого провадження задоволення вимог викладених у заяві про забезпечення позову зумовить фактичне вирішення судом спору по суті, що суперечить інституту забезпечення позову та забезпечення позову в спосіб, обраний позивачем, вирішує справу по суті та вплине на реалізацію управлінських функцій суб’єкта владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем не надано суду жодного доказу в підтвердження того, що в разі невжиття заходів забезпечення позову існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, та для їх відновлення треба буде докласти значних зусиль та витрат.

Враховуючи наведене, суд вважає клопотання про забезпечення позову таким, що задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись Кодексом адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову до ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання винити певні дії – відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Давиденко Т.В.