№ 73595167, 24.04.2018, Donetsk Administrative Court of Appeal

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 року справа №805/4365/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів: Гайдара А.В., Міронової Г.М.,

при секретареві судового засідання Святодух О.Б.,

з участю представника відповідача ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 року у справі № 805/4365/17-а (головуючий І інстанції Олішевська В.В., м.Слов’янськ) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «ES Полімер» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «ES Полімер» (далі – ТОВ «ES Полімер») звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області (далі ГУДФС у Донецькій області), в якому просив скасувати рішення №00036371303 від 06.10.2017 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 236736,38 грн. (а.с. 4-5).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 року зазначений позов ТОВ «ES Полімер» задоволений: скасовано рішення ГУ ДФС у Донецькій області № НОМЕР_1 від 6 жовтня 2017 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 236736,38 грн., з яких штраф у розмірі 99484,24 грн., пеня у розмірі 137252,14 грн. (а.с. 81-85).

Відповідач не погодився з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення норм матеріального та процесуального права, без врахування обставин, що мають значення для справи, у зв’язку з чим просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування доводів посилався на відсутність підстав звільнення позивача від сплати єдиного внеску, у зв’язку з тим, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII внесено зміни до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02.09.2014, зокрема, вилучено пп.8 п.4 ст. 11 Закону №1669 та відповідно скасовано п.9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464 щодо звільнення від виконання обов’язків платників єдиного внеску, встановлених ст.6 Закону №2464, які перебувають на обліку у контролюючих органах, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція (а.с. 87-88).

Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ «ES Полімер» зареєстровано в якості юридичної особи, код ЄДРПОУ 31279430, знаходиться на обліку в Бахмутській ОДПІ як платник єдиного внеску (а. с. 10).

06.10.2017 ГУ ДФС у Донецькій області прийнято рішення №0036371303 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким до позивача застосовано штраф в сумі 99484,24 грн. (20% з 01.01.2015) за період з 20.02.2015 до 12.05.2017 та нараховано пеню у розмірі 137252,14 грн. (0,1 % суми недоїмки) (а.с. 7).

Спірним у справі є правомірність застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску спірним рішенням №0036371303 від 06.10.2017.

Наявність порушення строків сплати сум єдиного внеску позивачем не є спірною обставиною між сторонами і не підлягає доказуванню.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» №2464-VІ від 08.07.2010 року (далі Закон №2464) та Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02.09.2014 року (далі Закон №1669) в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин.

Обов’язок та строки сплати єдиного внеску передбачені пунктами 4 і 5 частини першої статті 4, частиною восьмою статті 9 Закону №2464.

Статтею 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний: зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п. 1 ч. 2); подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування (п. 4 ч. 2).

На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч.10 ст.25 Закону №2464).

Пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464 встановлено, що орган доходів і зборів за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладає на платника єдиного внеску штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Згідно з положеннями п. 9-4 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464 платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року N 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

З матеріалів справи встановлено, що 25.10.2017 позивач звертався до Бахмутської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області з заявою про звільнення від виконання обов’язків платника єдиного внеску, визначених ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (а.с. 8)

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

Згідно норм ст. 1 Закону № 1669 період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Статтею 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669 визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (14.10.2014), і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону. Дія цього Закону поширюється на період проведення антитерористичної операції та на шість місяців після дня її завершення. Закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з п.5 ст.11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1669 Кабінету Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону: забезпечити прийняття відповідно до своєї компетенції нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону; затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення; у десятиденний строк з дня закінчення антитерористичної операції прийняти остаточний перелік; привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити розробку і перегляд міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України їх нормативно-правових актів, що випливають із цього Закону.

Відповідно до п. 3 Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 цей Указ набирає чинності з дня його опублікування. Зазначений Указ Президента України був опублікований у офіційному виданні «Офіційний вісник Президента України» від 14.04.2014. Таким чином, Указ Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 набув чинності 14.04.2014.

Розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669 був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком.

Розпорядженням КМУ від 05 листопада 2014 року № 1079-р «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053» зупинена дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».

Розпорядженням КМУ від 2 грудня 2015 р. № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком.

Згідно з Додатком в розділі «Донецька область» 1. Міста обласного значення: під номером під номером 3 м. Артемівськ (Артемівська міська рада).

Також пунктом 3 визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053».

Отже, Закон №1669 визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції.

Розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, в якому зазначене місто Артемівськ (Бахмут). При цьому в самому змісті цього розпорядження прямо вказано, що воно прийняте на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Закону № 1669.

Розпорядженням КМУ від 05 листопада 2014 року № 1079-р зупинена дія розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053-р. При цьому в самому змісті цього розпорядження відсутнє будь-яке нормативне обґрунтування.

Розпорядженням КМУ від 2 грудня 2015 р. № 1275-р визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053 та від 05.11.2014 № 1079 та знову був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком, в якому зазначене місто Артемівськ Донецької області (Бахмут). При цьому знову в самому змісті цього розпорядження (№ 1275-р від 02.12.2015) прямо вказано, що воно прийняте на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 Закону № 1669-VII від 02.09.2014.

Прийнявши розпорядження КМУ від 05.11.2014 № 1079-р про зупинення дії розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053-р, Кабінет Міністрів України до 02.12.2015 не прийняв жодного іншого розпорядження, яким би був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Наявність такого розпорядження обумовлена фактом тривання в цей період антитерористичної операції відповідно до Указу Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та дією норм Закону № 1669-VII від 02.09.2014, зокрема, частини 5 статті 11.

Таким чином, в період з 05.11.2014 по 18.12.2015 (дата набрання чинності розпорядження № 1275-р від 02.12.2015) розпорядження КМУ від 05.11.2014 № 1079-р суперечило Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Як наслідок, в силу приписів ч. 3 ст. 11 Закону № 1669-VII від 02.09.2014 вказане розпорядження не діяло, що автоматично в силу приписів закону надає статус чинності розпорядженню КМУ від 30.10.2014 № 1053-р, яким місто Артемівськ Донецької області (Бахмут) віднесено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053-р в період з 05.11.2014 до 18.12.2015 не було скасоване або визнане таким, яке втратило чинність, а отже, в силу приписів ч. 3 ст. 11 Закону № 1669-VII від 02.09.2014 у вказаний вище період часу розпорядження КМУ від 30.10.2014 № 1053-р діяло.

Посилання відповідача на відсутність підстав звільнення позивача від сплати єдиного внеску, у зв’язку з тим, що пунктом 28 Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII внесено зміни до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02.09.2014, зокрема, виключено пп.8 п.4 ст. 11 Закону №1669 є необгрунтованим з наступних підстав.

Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669 внесено зміни до Закону № 2464, а саме підпункт б) розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» було доповнено пунктом 9-3 (пункт 9-4 в редакції Закону з 13.03.2015 року) змістом щодо звільнення платників єдиного внеску, визначених статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII внесено зміни до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII від 02.09.2014, зокрема, вилучено пп.8 п.4 ст. 11 Закону №1669. Зазначені зміни набрали чинності з 01.01.2016.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 №911-VIII внесені зміни до Закону №1669, а до Закону №2464 зміни зазначеним законом не внесені.

Таким чином, положення пункту 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону №2464 щодо звільнення від виконання обов’язків платників єдиного внеску, встановлених ст.6 Закону №2464 є чинними.

З огляду на встановлені обставини та норми наведених законів, якими регулюються спірні відносини, в їх сукупності, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про те, що в спірний період діяла імперативна норма щодо незастосування штрафних та фінансових санкцій, передбачених Законом №2464 за невиконання обов’язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення АТО, якщо платник перебуває на обліку в органах доходів і зборів, розташованих в зоні проведення АТО, внаслідок чого спірне рішення відповідача №00036371303 від 06.10.2017 було протиправним на дату його прийняття та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції розглянув справу з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

В повному обсязі постанова складена 24 квітня 2018 року.

Керуючись ч.5 ст.250, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ст.ст. 321, ст.322, ч.1 ст.325, ст. 328, ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Донецькій області залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2018 року у справі № 805/4365/17-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «ES Полімер» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Л.А. Василенко

Судді: А.В. Гайдар

ОСОБА_2