Decision № 73514857, 17.04.2018, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 квітня 2018 року № 756/378/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Патратій О.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Центрального об'єднання Управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Києва, які полягають в нездійсненні перерахунку та підвищення пенсії до прожиткового мінімуму ОСОБА_1;

- зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Києва провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії із підвищенням її до розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність та провести відповідні виплати, починаючи з 01.09.2015 р. з урахуванням раніше виплачених сум, врахувавши, що розмір виплаченої їй пенсії не може бути нижчим від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом та зобов'язати надалі проводити виплати відповідно до ст. 46 Конституції України та ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі не меншому прожиткового мінімуму, для осіб які втратили працездатність.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що отримує пенсію за віком в мінімальному розмірі 949,00 грн. до 01.10.2017р., хоча у зв'язку з зміною з 01 вересня 2015 року прожиткового мінімуму відповідач в порушення ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не здійснює перерахунок пенсії в розмірі не меншому прожиткового мінімуму, для осіб які втратили працездатність.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив, пославшись на те, що оскільки позивачка не має необхідного страхового стажу 30 років, розрахунок пенсії здійснювався відповідно до ч.2 ст. 28 вищевказаного Закону, тобто пенсія за віком встановлюється в розмірі, пропорційному наявному страховому стажу, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком.

Крім того, на підставі ст. 123 КАС України відповідач просить залишити без розгляду позов, як такий, що поданий після закінчення строків звернення до суду.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 від 16.12.2014р. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Пенсійному фонді України та отримує пенсію за віком.

29.09.2017р. позивачка звернулася до Центрального об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві із заявою про підвищення та перерахування пенсії з 01.09.2015р., а також надати розрахунок пенсії та стажу.

На що листом від 01.11.2017 року № 61245/06 відповідач відмовив позивачці у перерахунку та виплаті пенсії в розмірі мінімального прожиткового рівня для непрацездатних, мотивуючи свою відмову тим, що на момент призначення загальний страховий стаж склав менше 30 років, тому відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 р. №265, розмір пенсії за віком з 01.09.2015 року складає 949,00 грн.

Позивачка з такими діями відповідача не погоджується, оскільки, вони порушують встановлене ст. 46 Конституції України її право на гідне соціальне забезпечення в старості.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даними позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Відповідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 1 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» № 2017-III від 05.10.2000р. (далі - Закон № 2017-III) визначено, що державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.

Згідно зі статтею 6 Закону № 2017-III базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти. Основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включаються: мінімальний розмір заробітної плати; мінімальний розмір пенсії за віком; неоподатковуваний мінімум доходів громадян; розміри державної соціальної допомоги та інших соціальних виплат.

Відповідно до ст. 17 Закону № 2017-III до числа основних державних соціальних гарантій включаються: мінімальний розмір заробітної плати; мінімальний розмір пенсії за віком; неоподатковуваний мінімум доходів громадян; розміри державної соціальної допомоги та інших соціальних виплат. Основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковим мінімумом є вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2015 року - 949 гривень, з 1 вересня - 1074 гривні.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» встановлено, що у 2016 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2016 року - 1074 гривні, з 1 травня - 1130 гривень, з 1 грудня - 1247 гривень.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» встановлено, що у 2017 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2017 року - 1247 гривень, з 1 травня - 1312 гривень, з 1 грудня - 1373 гривні.

Положеннями статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003р. (далі - Закон № 1058-IV) передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. За наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж передбачено частиною першою цієї статті, пенсія за віком встановлюється в розмірі, пропорційному наявному страховому стажу, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 42 Закону № 1058-IV тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону. Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. З 1 січня 2016 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а також у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму / мінімальної заробітної плати.

Таким чином, на підставі системного аналізу вказаних законодавчих положень, суд приходить до висновку, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, а перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.

Крім того, основні державні соціальні гарантії, до яких, зокрема, віднесено й мінімальну пенсію за віком та які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 до 01.10.2017 року отримувала пенсію у розмірі 949,00 грн., тобто нижчому, ніж встановлений для осіб, що втратили працездатність, розмір прожиткового мінімуму, що суперечить Конституції України, норми якої є нормами прямої дії.

Посилання відповідача на відсутність у позивача достатнього страхового стажу для призначення пенсії в розмірі не нижчому від прожиткового мінімуму, а також на положення постанови Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008, суд вважає необґрунтованими, адже Конституція України має вищу юридичну силу, закони та інші підзаконні нормативно-правові акти приймаються на її основі та повинні відповідати їй.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визначено, що оскільки Конституція України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Окрім того, Конституційний суд України у рішенні від 25.01.2012 №3-рп/2012 вказав, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Підсумовуючи вказане, суд приходить до висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу в перерахунку пенсії та не врахував вимог законодавства, згідно з якими мінімальний розмір пенсії встановлюється із прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Суд також зауважує, що згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні «Петриченко проти України» (Заява №2586/07) від 12 липня 2016 року визнав порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у зв'язку з тим, що у цій справі національні суди не розглянули доводи заявника з прямим посиланням на статтю 46 Конституції України про те, що розмір його пенсії був нижчим від встановленого у відповідний час прожиткового мінімуму. Аналогічних висновків Європейський суд з прав людини дійшов у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine) та у справі «Богатова проти України» (Bogatova v. Ukraine) (заява № 5231/04, від 7 жовтня 2010 року).

Щодо посилання відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду передбаченого ст. 123 КАС України, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до частини 2 статті 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Зазначене положення продубльовано також в статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV.

Таким чином, строк звернення до суду встановлений ст. 123 КАС України до даної категорії спорів не застосовується.

У зв'язку з викладеним, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач ухвалою суду від 5 березня 2018 року була звільнена від сплати судових витрат.

Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Києва, які полягають в нездійсненні перерахунку та підвищення пенсії до прожиткового мінімуму ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; адреса для листування: 04080, АДРЕСА_2; іпн. НОМЕР_1).

3. Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Києва (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська 14, адреса для листування: м. Київ, вул. Крутий узвіз 4; код ЄДРПОУ 40376133) провести ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; адреса для листування: 04080, АДРЕСА_2; іпн. НОМЕР_1) перерахунок пенсії із підвищенням її до розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність та провести відповідні виплати, починаючи з 01.09.2015 р. з урахуванням раніше виплачених сум, врахувавши, що розмір виплаченої їй пенсії не може бути нижчим від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом та зобов'язати надалі проводити виплати відповідно до ст. 46 Конституції України та ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі не меншому прожиткового мінімуму, для осіб які втратили працездатність.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя О.В. Патратій