№ 735055, 14.06.2007, Kyiv Commercial Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2007 № 14/49

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача -

від відповідача -

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Векторбуд"

на рішення Господарського суду м.Києва від 21.03.2007

у справі № 14/49

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Векторбуд"

до Приватне підприємство "ВІЛЕНА"

третя особа відповідача

третя особа позивача

про стягнення 36955,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 21.03.2007 року № 14/49 позов ТОВ „Вектробуд” до ПП „Вілена” про стягнення 36955 грн. залишений без задоволення. Рішення суду мотивовано тим, що у відповідача відсутні грошові зобов’язання, тому пеня стягненню не підлягає.

Не погоджуючись з рішенням позивач звернувся з апеляційною скаргою, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача проти вимог, викладених у апеляційній скарзі заперечував, просив залишити їх без задоволення, рішення господарського суду без змін.

Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.

Як встановлено матеріалами справи, 25.04.2006 сторони уклали договір № 6, за умовами якого позивач доручив, а відповідач прийняв зобов’язання щодо виконання робіт на протязі 30 днів з моменту проведення оплати, а саме: виготовлення і монтаж конструкцій (перегородок) в кількості 66 шт. згідно додатків до договору.

Відповідно до п.4.2 договору договірна ціна становить 201939,92 грн.

Згідно ст.ст. 525,526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються, за винятком випадків, передбачених законом.

Позивач, відповідно до умов договору перерахував 161551,94 грн. в якості передплати 80%, що підтверджується платіжним дорученням № 465 від 27.04.06. Але, відповідач роботи виконав частково та несвоєчасно, що підтверджується актом приймання робіт № 89 від 27.09.06, решта робіт не виконана.

Претензії позивача залишені відповідачем без уваги, в зв’язку з чим позивач змушений звернутися до суду.

Відповідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов’язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред’явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення.

Колегія суддів погоджується з доводами позивача, що господарський суд дійшов помилкового висновку щодо відмови посилаючись на безпідставність позовних вимог з відсутністю грошових зобов’язань.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання ( неналежне виконання).

Одним з правових наслідків відповідно до ст. 611 цього Кодексу є сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України передбачає що, неустойкою ( штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штраф обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

П. 5.4 договору передбачає штрафні санкції за невиконання або несвоєчасне виконання зобов’язань у вигляді пені в розмірі 0,1% від вартості робіт за кожен день прострочки.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо актів відповідача, які він надавав в судовому засіданні, то колегія суддів не приймає їх до уваги та не долучає їх до матеріалів справи, оскільки надпис, що нібито представник позивача відмовився від їх підписання нічим не підтверджена, поштовим зв’язком ці акти не направлялися, крім того, відповідно до ст. 101 ГПК України вони не можуть бути прийняти в зв’язку з не обґрунтуванням відповідачем неможливості подання їх в суді першої інстанції.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга обґрунтована та підлягає задоволенню, а рішення господарського суду підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ТОВ „Вектробуд” задовольнити, рішення господарського суду м. Києва від 21.03.2007 року по справі № 14/49 скасувати.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Вілена” ( 01103 м. Київ вул. Залізничне шосе,55; р\р 26008169923001 РЦ КБ „Приватбанк” м. Київ, МФО 320649, ОКПО 30305244) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Вектробуд” ( 04074 м. Київ вул.. Лугова,9; р\р 2600217082001(980), МФО 319092 , код 32044206 в АБ „Київська Русь”) пеню в розмірі 36955 грн. ( тридцять шість тисяч дев’ятсот п’ятдесят п’ять грн..), 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 369,55 грн. державного мита за подачу позову та 185 грн. державного мита за подачу апеляційної скарги, а всього 37627,55 грн.( тридцять сім тисяч шістсот двадцять сім грн.. 55 коп.)

3. Матеріали справи повернути, доручити господарському суду м. Києва видати відповідний наказ.

Головуючий суддя

Судді

14.06.07 (відправлено)