№ 73456980, 11.04.2018, Zaporizhzhia Regional Court of Appeal

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 336/1519/17 Головуючий у 1-й інстанції: Дмитрюк О.В.

Провадження № 22-ц/778/685/18 Суддя-доповідач Поляков О.З.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2018 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого Полякова О.З.

Суддів Крилової О.В.

Онищенка Е.А.

При секретарі Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 листопада 2017 року у справі за заявою ОСОБА_3 про роз'яснення рішення суду у справі за позовом ОСОБА_4 до Запорізької міської ради, третя особа - ОСОБА_3, про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом,-

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2017 року ОСОБА_4 в особі представника ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Запорізької міської ради, третя особа - ОСОБА_3, про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 травня 2017 року позов задоволено

Визнано за ОСОБА_4 право власності на 39/100 часток житлового будинку АДРЕСА_1 порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

У жовтні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про роз'яснення рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15.05.2017 року.

В заяві зазначав, що заперечуючи проти позову ОСОБА_4 про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом, він посилався на дві обставини: наявність самочинного будівництва у спадковому майні та визнання права власності за ОСОБА_4 на 39/100 частин житлового будинку без зазначення приміщень в житловому будинку літ. А та будівель і споруд на земельній ділянці, яка переходить у власність ОСОБА_4

Вказує, що йому як співвласнику житлового будинку, рішення суду є незрозумілим, а саме: чи визнано право власності за ОСОБА_4 на самочинне будівництво та які саме приміщення в житловому будинку літ. А, а також будівлі і споруди на земельній ділянці переходять у власність ОСОБА_4.

З цих підстав просив суд роз'яснити рішення суду задля з'ясування питань: чи визнано право власності за ОСОБА_4 на самочинне будівництво: на частину службової прибудови літ. а розміром 3м х 1,83 м та на сарай літ. Ж розміром 3,42 м х 2.22 м. які розташовані на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1, які саме приміщення в житловому будинку літ. А а також будівлі та споруди на земельні ділянці за вказаною адресою переходять у власність ОСОБА_4 за рішенням суду.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 листопада 2017 року у задоволені заяви відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушенням норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду, та прийняти нову ухвалу про задоволення його заяви про роз'яснення рішення суду

Вислухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і

обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставин справи в межах доводів

апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до

висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ЦПК України, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, приватного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Зі змісту зазначеної статті вбачається, що незрозумілим є рішення суду, в якому припускається кілька варіантів тлумачення, а приводом для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.

Таким чином, об'єктом роз'яснення є рішення суду, яким спір розглянуто по суті та яке підлягає виконанню.

Відповідно до п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 травня 2017 року задоволено позов ОСОБА_4 до Запорізької міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом. Визнано за ОСОБА_4 право власності у порядку спадкування за заповітом на 39/100 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Приймаючи до уваги, що рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 15 травня 2017 року є зрозумілим та не припускає кілька варіантів тлумачення, суд першої інстанції обґрунтовано залишив заяву ОСОБА_3 про роз'яснення рішення без задоволення.

З огляду на викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 374,375, 381-384ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 10 листопада 2017 року у цій справі - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 13.04.2018 року.

Головуючий:

Судді: