Court ruling № 73444404, 02.04.2018, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 квітня 2018 року Справа №804/2331/18

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до державного реєстратора Дніпровської філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Дніпропетровської області Бутюгіної Євгенії Сергіївни, третя особа- Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП» про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

30 березня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державного реєстратора Дніпровської філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Дніпропетровської області Бутюгіної Євгенії Сергіївни, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП» з позовними вимогами про:

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняте державним реєстратором Дніпровської філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Дніпропетровської області Бутюгіною Євгенією Сергіївною про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 40338948 від 27.03.2018 року.

Одночасно з позовом позивачем подано клопотання про забезпечення позову.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для відкриття провадження в адміністративній справі за даним позовом, суддя виходить з наступних обставин.

Відповідно до частини 2 ст.171 КАС України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Пунктом 1 частини 1 статті 170 КАС України встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно - правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 4 КАС України, адміністративна справа- це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Пунктом 2 частини 1 ст. 4 КАС України встановлено, що публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Як вбачається з матеріалів позову, ОСОБА_1 являвся власником квартири за адресою: АДРЕСА_2 на підставі Договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кухтіною В.В. за реєстровим номером 2454 від 07.03.2008 року. 27 березня 2018 року державним реєстратором Дніпровської філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Дніпропетровської області Бутюгіною Євгенією Сергіївною прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 40338948 від 27.03.2018 року та право власності на спірну квартиру зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП» на підставі таких документів: договору іпотеки від 07.03.2008 року, повідомлення про відступлення права вимоги від 12.10.2017 року, договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 10.10.2017 року, вимоги/іпотечного повідомлення про дострокове погашення заборгованості від 12.10.2017 року, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.03.2018 року.

02.04.2018 року ОСОБА_1 до суду також було надано Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.04.2018 року згідно з відомостями якого, 29.03.2018 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Заверуха Н.І. було прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на спірну квартиру за ОСОБА_5, на підставі договору купівлі - продажу від 29.03.2018 року (номер запису 25487919).

Вважаючи рішення державного реєстратора протиправними позивач звернувся до суду.

Суд дослідивши матеріали позову зазначає, що предметом спору у цій справі, як випливає зі змісту та фактичних обставин, є реєстраційні дії із державної реєстрації за іпотекодержателем - ТОВ «Фінансова компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП» прав власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2.

Між тим, оспорюваним реєстраційним діям передує невирішений спір між його учасниками про право цивільне, зокрема про право на конкретну квартиру, яка є предметом іпотеки відповідно до Договору купівлі - продажу спірної квартири від 07.03.2008 року, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 та яка являється предметом іпотеки відповідно до Договору іпотеки від 07.03.2008 року № 11311529000/11311558000/3, укладеного між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (Іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (Іпотекодавець).

Про існування спору про право також свідчить і той факт, що ще до подачі позовної заяви до суду, право власності на спірну квартиру вже було зареєстровано за ОСОБА_5 на підставі Договору купівлі - продажу, посвідченого 29.03.2018 року приватним нотаріусом Заверуха Н.І., що також підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 02.04.2018 року, наявного в матеріалах позову.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у поряду цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Частиною 8 ст. 30 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій розглядаються судом, визначеним за правилами підсудності щодо розгляду спору, похідними від якого є такі вимоги.

З аналізу наведених норм суд зазначає, що за загальним правилом у порядку цивільного судочинства суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема, спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин, в межах якого можуть бути розв'язані й питання, пов'язані з реєстрацією прав власності на майно (квартиру).

Таким чином, суд приходить до висновку, що даний спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, яким виступає - державний реєстратор Дніпровської філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Дніпропетровської області Бутюгіна Євгенія Сергіївна, а існує спір про право на спірну квартиру, що виключає розгляд справи у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви №№ 29458/04, 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» [див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. <…> фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 24.01.2017 року по справі № 21-1559а16.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження у даній адміністративній справі.

З урахуванням наведеного не підлягає розгляду і заява про забезпечення позову, оскільки провадження по справі не відкрито.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 170, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Дніпровської філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Дніпропетровської області Бутюгіної Євгенії Сергіївни, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП» про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Роз'яснити, що вирішення даного спору здійснюється в порядку цивільного судочинства.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати заявнику разом із позовом та усіма доданими до нього матеріалами.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева