
Справа № 591/1276/18
Провадження № 1-кс/591/1041/18
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13 квітня 2018 року м. Суми
Слідчий суддя Зарічного районного суду м. Суми Янголь Є.В., з участю секретаря Бузової Т.І., прокурора Алєксєєва М.О., адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, особи відносно якої здійснюється розгляд клопотання - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Сумській області ОСОБА_4 про відсторонення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, від посади голови постійної комісії з питань архітектури, містобудування, регулювання земельних відносин, природокористування та екології Сумської міської ради,
в с т а н о в и в:
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням, узгодженим з прокурором, про відсторонення від посади ОСОБА_3, яке мотивував тим, що ним проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 42018200000000048 за обгрунтованою підозрою ОСОБА_3 у вчиненні корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч. 3 КК України. У зв’язку з тим, що ОСОБА_3 займає посаду голови постійної комісії з питань архітектури, містобудування, регулювання земельних відносин, природокористування та екології Сумської міської ради, підозрюється у вчиненні злочину, який пов’язаний з обійняттям ОСОБА_3 займаної посади, перебуваючи на посаді може впливати на свідків, знищити документи, які мають доказове значення у справі, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, продовжити вчиняти злочини а тому просив відсторонити його від займаної посади.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав з мотивів наведених в ньому.
Адвокат ОСОБА_1 заперечив проти вказаного клопотання, вважає клопотання необгрунтованим, також вважає що ОСОБА_3 не набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, оскільки не був повідомлений про підозру особою, зазначеною у п.1 ч.1 ст. 481 КПК України протягом 24 годин після фактичного затримання.
Адвокат ОСОБА_2 висловив позицію, аналогічну позиції адвоката ОСОБА_1
Підозрюваний підтримав позицію захисників, пояснив, що фактично був затриманий 12.03.2018 в 17:15 год., коли йшов з одного дня народження на інший, а саме до нього підійшли працівники правоохоронних органів, які обмежили його пересування, перебували поряд з ним під час обшуку та після цього склали протокол затримання.
Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання та докази подані сторонами, слідчий суддя суд приходить наступних висновків.
В судовому засіданні встановлено, що в провадженні СУ ГУНП в Сумській області знаходиться кримінальне провадження № 42018200000000048 за ст. 368 ч.3 КК України за фактом того, що голова постійної комісії Сумської міськради ОСОБА_3 вимагав у підприємця ОСОБА_5 неправомірну вигоду у сумі 4500 дол. США за вирішення питання про продовження договору оренди земельної ділянки площею 1,27 га по вул. Промисловій, 7, у м. Суми та 12.03.2018 о 17:20 отримав через посередника ОСОБА_6 у приміщенні кафе «Матусина випічка» по вул. Ярослава Мудрого, 61, у м. Суми вказану неправомірну вигоду.
Відповідно протоколу про затримання (а.с.23-26) ОСОБА_3 був затриманий 12.03.2018 о 21:40 год., в протоколі є зауваження ОСОБА_3 про те, що фактично затримання відбулося о 17:30 год.
Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснили, що працівники поліції підійшли до ОСОБА_3 12.03.2018 приблизно о 17:15 год., після чого він разом з ними пішов до офісу.
13 березня 2018 року прокурором Сумської області Матвійчуком В.А. було складено повідомлення про підозру ОСОБА_3 за ст. 368 ч.3 КК України (а.с.30-32), відповідно до якого вручення повідомлення про підозру прокурор доручив слідчому у кримінальному провадженні, а саме слідчому СУ ГУНП в Сумській області ОСОБА_4
Зазначене повідомлення про підозру 13.03.2018 о 17:25 год. слідчим Приходченко О.В. було вручене ОСОБА_3
Зі змісту ч. 1 ст. 154 КПК України вбачається, що відсторонення від посади може бути здійснене лише відносно підозрюваного або обвинуваченого.
У відповідності до ч.1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276 - 279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Як встановлено в судовому засіданні місцезнаходження ОСОБА_3 було відоме, а саме він був затриманий та перебував під контролем держави.
Згідно ч.2 та ч.3 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше 24 год. з моменту її затримання, у разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після 24 годин з моменту затримання така особа підлягає негайному звільненню. Тобто з зазначеної норми вбачається, що у разі невручення затриманій особі протягом 24 годин повідомлення про підозру особа перестає бути підозрюваним у кримінальному провадженні.
З аналізу змісту ст.ст.42, 276 - 278 КПК випливає, що процесуального статусу підозрюваного (крім випадку затримання) особа набуває не після складання тексту, а лише після вручення повідомлення. Саме із цим моментом пов’язується набуття особою відповідних процесуальних прав після їх роз’яснення слідчим, прокурором.
Повідомлення про підозру є комплексним нерозривним поєднанням процесуального рішення у вигляді письмового повідомлення та процесуальної дії у формі власне здійснення повідомлення шляхом його вручення.
З клопотання про застосування запобіжного заходу та з наданих доказів вбачається, що ОСОБА_3 є депутатом Сумської міської ради.
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Свято-Михайлівська Парафія проти України", заява №77703/01, від 14.06.07, §128, Суд наголошує, що в національному праві має бути засіб юридичного захисту від свавільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією (Європейською Конвенцією про захист прав і основоположних свобод). Визначення дискреційних повноважень, якими наділені органи державної влади в сфері основоположних прав, у спосіб, що фактично робить ці повноваження необмеженими, суперечило б принципу верховенства права. Відповідно, закон має чітко визначати межі повноважень компетентних органів та чітко визначати спосіб їх здійснення, щоб гарантувати особі адекватний захист від свавільного втручання.
Пунктом 1 ч.1 ст. 481 КПК України передбачено, що письмове повідомлення про підозру здійснюється депутату місцевої ради - Генеральним прокурором, його заступником, керівником регіональної прокуратури в межах його повноважень. Вказана норма є імперативною.
Під здійсненням повідомлення про підозру слід розуміти складання та вручення письмового повідомлення про підозру.
Академічний тлумачний словник української мови «здійснення» розуміє як запроваджувати, втілювати в життя, робити що-небудь дійсним, реальним; виконувати, робити що-небудь. Отже, за буквальним тлумаченням норми, здійснення повідомлення про підозру — це втілення цього повідомлення в життя, коли воно стає дійсним, а це можливо лише шляхом його вручення підозрюваній особі.
Крім того згідно ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов’язково здійснюється в порядку, передбаченому ст. 278 КПК України, яка регулює порядок саме вручення повідомлення про підозру. Тобто саме зазначена норма розкриває суть та порядок здійснення повідомлення підозри.
Проаналізувавши зміст зазначених норм слідчий суддя вважає, що під здійсненням повідомлення про підозру слід розуміти складання та вручення його особі. Тобто ОСОБА_3, як депутату місцевої ради повідомлення про підозру повинна була вручити особа, зазначена у п. 1 ч.1 ст. 481 КПК України.
Зазначена норма є спеціальною по відношенню до п.4 ч.2 ст. 36 КПК України та зобов’язує прокурора безпосередньо вручити особі повідомлення про підозру.
Виходячи зі змісту ст.277 КПК України, процесуальні дії щодо складення і вручення повідомлення про підозру може вчинити виключно одна й та сама службова особа, котра має відповідні процесуальні повноваження. Прокурор не може доручити вручення повідомлення про підозру слідчому також через те, що згідно із ч.4 ст.22, абз.1 ч.1 ст.277, ч.1 ст.278 КПК України слідчий має право вручати складене виключно ним самим і погоджене з прокурором повідомлення про підозру.
Однак як вбачається з повідомлення про підозру, наданих доказів та пояснень учасників кримінального провадження повідомлення про підозру не було здійснене ОСОБА_3 особами, зазначеними у п.1 ч.1 ст. 481 КПК України.
Таким чином слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення не доведено в судовому засіданні, що ОСОБА_3 було здійснено повідомлення про підозру в порядку, передбаченому КПК України.
Враховуючи викладене, а саме що місцезнаходження ОСОБА_3 було відомим, протягом 24 годин йому не було здійснено повідомлення про підозру в порядку, передбаченому КПК України а тому підстави для відсторонення від посади його відсутні, так як відсутні підстави вважати його підозрюваним у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 42, 132, 154-157, 276-278, 481 КПК України, слідчий суддя,
п о с т а н о в и в:
В задоволенні клопотання слідчого СУ ГУНП в Сумській області ОСОБА_4 про відсторонення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, від посади голови постійної комісії з питань архітектури, містобудування, регулювання земельних відносин, природокористування та екології Сумської міської ради відмовити за необгрунтованістю.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Апеляційного суду Сумської області протягом п’яти днів з моменту вручення її підозрюваному, а особами, що не були присутні під час її оголошення – з моменту отримання копії ухвали.
Слідчий суддя Є.В. Янголь
The court decision No. 73422708, Zarichnyi District Court of Sumy City was adopted on 17.04.2018. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find necessary data easily.
This decision relates to case No. 591/1276/18. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: